Минулого року були започатковані Філософські студії консультування, які покликані здійснювати філософську рефлексію актуальних питань збереження ментального здоров’я, віднаходження гармонії та джерел саморозвитку, зокрема, через раціоналізацію екзистенційних криз, осмислення шляхів виходу з особистісних та соціальних складних ситуацій, а також актуалізацію та вдосконалення філософської практики консультування.
Цьогоріч, 28 січня відбулися Філософські студії на тему «Людина в складному світі: стійкість, витривалість, ментальне здоров’я».
На цьому заході зустрілися науково-педагогічні працівники кафедри філософії, досвідчена фахівчиня в царині соціальних комунікацій та практичної філософії, к.філос.н. Тетяна Щириця, а також гості з інших освітніх установ. Зокрема, до нас приєдналася Надія Павленко, науковий співробітник відділу досліджень наукових і освітянських методологій та практик ЦГО НАН України, членкиня Міжнародної асоціації філософського мистецтва, філософський психоаналітик. Наприкінці лютого чекаємо гостьову лекцію на кафедрі філософії від пані Надії.
Філософські студії відкрила професор Олександра Михайлівна Рубанець. Вона виступила з доповіддю «Сучасні процеси і людина: когнітивний вимір процесного підходу до ментального здоров’я». Пані Олександра відзначила цілу низку когнітивних проблем, з якими стикається людина в умовах невизначеності, тяглості і неперервності психотравмуючих досвідів і процесів та запропонувала подолання втрати ціннісно-смислових орієнтирів через техніки когнітивної релаксації та когнітивної реабілітації.
Зося Кайс у своїй доповіді «Філософське консультування та штучний інтелект: гуманістичний аспект» презентувала можливі міркування на тему взаємодії людини та штучного інтелекту, зокрема, у консультативній практиці. Було запропоновано аргументи на захист тези про те, що консультування людини людиною є унікальною формою міжособистісної взаємодії як події зустрічі «Я-Ти», через побудову довіри, переживання досвіду співбуття та виходу на відкритий, трансформаційний діалог, який завжди пов’язаний з людською комунікативною взаємодією як простором і умовою генерації повноти сенсу та його інтерсуб’єктивного характеру.
Наталія Денисенко здійснила історико-філософську реконструкцію ідеї терапевтичного потенціалу філософії як запоруки стійкості і витривалості перед сучасними викликами та презентувала доповідь «Філософія як ліки для душі в часи невизначеності та загроз». Своїм виступом пані Наталія занурила учасників зустрічі в античні практики «Сократичної медицини», актуалізуючи практичне застосування евристичного потенціалу терапії ідеями, сенсами як засобу гармонізації й «лікування через слово» людини в складних життєвих обставинах та осмислення ролі філософування як допоміжної та навіть рятівної умови мистецтва життя.
На завершення програми зустрічі, доцент Юлія Стребкова, представила дослідження жіночих стратегій стійкості, зокрема, через гендерні аспекти гумору як форми інтелектуальної мужності.
Замість запланованих півтори години, студії тривали майже дві з половиною години. Прозвучали важливі коментарі, які загострили необхідність здійснення подальших філософських пошуків в означених напрямках.
