• ІІ ФІЛОСОФСЬКІ СТУДІЇ КОНСУЛЬТУВАННЯ

    ІІ ФІЛОСОФСЬКІ СТУДІЇ КОНСУЛЬТУВАННЯ

    Минулого року були започатковані Філософські студії консультування, які покликані здійснювати філософську рефлексію актуальних питань збереження ментального здоров’я, віднаходження гармонії та джерел саморозвитку, зокрема, через раціоналізацію екзистенційних криз, осмислення шляхів виходу з особистісних та соціальних складних ситуацій, а також актуалізацію та вдосконалення філософської практики консультування.

    Цьогоріч, 28 січня відбулися Філософські студії на тему «Людина в складному світі: стійкість, витривалість, ментальне здоров’я».

    На цьому заході зустрілися науково-педагогічні працівники кафедри філософії, досвідчена фахівчиня в царині соціальних комунікацій та практичної філософії, к.філос.н. Тетяна Щириця, а також гості з інших освітніх установ. Зокрема, до нас приєдналася Надія Павленко, науковий співробітник відділу досліджень наукових і освітянських методологій та практик ЦГО НАН України, членкиня Міжнародної асоціації філософського мистецтва, філософський психоаналітик. Наприкінці лютого чекаємо гостьову лекцію на кафедрі філософії від пані Надії.

    Філософські студії відкрила професор Олександра Михайлівна Рубанець. Вона виступила з доповіддю «Сучасні процеси і людина: когнітивний вимір процесного підходу до ментального здоров’я». Пані Олександра відзначила цілу низку когнітивних проблем, з якими стикається людина в умовах невизначеності, тяглості і неперервності психотравмуючих досвідів і процесів та запропонувала подолання втрати ціннісно-смислових орієнтирів через техніки когнітивної релаксації та когнітивної реабілітації.

    Зося Кайс у своїй доповіді «Філософське консультування та штучний інтелект: гуманістичний аспект» презентувала можливі міркування на тему взаємодії людини та штучного інтелекту, зокрема, у консультативній практиці. Було запропоновано аргументи на захист тези про те, що консультування людини людиною є унікальною формою міжособистісної взаємодії як події зустрічі «Я-Ти», через побудову довіри, переживання досвіду співбуття та виходу на відкритий, трансформаційний діалог, який завжди пов’язаний з людською комунікативною взаємодією як простором і умовою генерації повноти сенсу та його інтерсуб’єктивного характеру.

    Наталія Денисенко здійснила історико-філософську реконструкцію ідеї терапевтичного потенціалу філософії як запоруки стійкості і витривалості перед сучасними викликами та презентувала доповідь «Філософія як ліки для душі в часи невизначеності та загроз». Своїм виступом пані Наталія занурила учасників зустрічі в античні практики «Сократичної медицини», актуалізуючи практичне застосування евристичного потенціалу терапії ідеями, сенсами як засобу гармонізації й «лікування через слово» людини в складних життєвих обставинах та осмислення ролі філософування як допоміжної та навіть рятівної умови мистецтва життя.

    На завершення програми зустрічі, доцент Юлія Стребкова, представила дослідження жіночих стратегій стійкості, зокрема, через гендерні аспекти гумору як форми інтелектуальної мужності.

    Замість запланованих півтори години, студії тривали майже дві з половиною години. Прозвучали важливі коментарі, які загострили необхідність здійснення подальших філософських пошуків в означених напрямках.

  • Філософські студії консультування

    Кафедрою філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського започатковано «Філософські студії консультування».

    Перший захід – Круглий стіл на тему: «Ментальне здоровʼя» відбувся 28 квітня, 2025 року.

    Зустріч відкрив вступною промовою завідувач кафедри Роман Богачев. З доповідями виступили Олексій Карачинський, Зося Кайс, Олександра Рубанець. В розумінні ментального здоров’я учасники Круглого столу послуговувалися визначенням ВООЗ, а саме: «Ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя». Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух, тіло та психіку людини.

    Олексій Карачинський запропонував напрямки та техніки контролю психічних станів з метою профілактики стресу, збереження стресостійкості та відновлення після стресогенних ситуацій. Показав, як психічні стани залежать і водночас спричиняють певні відчуття в тілі і здатні викликати певні дії.

    Зося Кайс підняла питання про те, як стресові ситуації впливають на думки людини. Розповіла про те, як стійкі схеми мислення здатні обмежувати людину, гальмувати процес саморозвитку та створювати життєві та екзистенційні проблеми. В своїй презентації доповідачка запропонувала метод філософського консультування, як короткострокову терапію, спрямовану на впорядкування хаосу думок, відновлення послідовності та ясності мислення. Для ілюстрації оригінальності та унікальності методу було здійснено порівняння його ключових настанов з методом ОРКТ (Орієтована на рішення короткострокова терапія / Brief Solution Focused Therapy).

    Професорка Олександра Рубанець здійснила історико-філософську та методологічну рефлексію поняття досвіду, вказала на особливий тип досвіду – досвід війни. Зазначила, що уявлення про відновлення ментального здоров’я, як повернення до певного висхідного стану є когнітивною ілюзією. Натомість для відновлення ментального здоров’я потрібно рухатися вперед, створюючи новий досвід.

    На заході були присутні науково-педагогічні працівники кафедри, здобувачі та спеціально запрошені гості.

    У другій частині Круглого столу на панельній дискусії, щодо збереження та відновлення ментального здоров’я українців у воєнний та повоєнний час з доповідями та коментарями виступили Наталія Денисенко та Тетяна Щириця.

    Пані Наталія Денисенко поглибила розуміння ролі філософа-практика в консультуванні, послуговуючись феноменологічним підходом. Поставила питання про те, чи є можливою творчість в стресовому стані та в переживанні травматичного досвіду.

    Доцентка Тетяна Щириця зазначила, що для збереження ментального здоров’я українців важливо звернути увагу і на інтерпретації війни в фотомистецтві та інших візуальних практиках, а також артикулювати етичні питання символічних відбитків війни.

    За результатами Круглого столу професорка Олександра Рубанець висловила пропозицію, щодо створення при кафедрі на некомерційній основі консультативного центру «Praxis Sophia» з метою впровадження практичних навичок консультування, залучення цільової аудиторії, відпрацювання філософських технік, збору практичних матеріалів для подальшого дослідження прийнятних підходів у повоєнному відновленні українців.

    Повний запис першої частини заходу та доповідей учасників – за посиланням