• Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    29 жовтня 2026 року професорка кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського, гарантка освітньо-наукової програми «Соціальна робота» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» Л. В. Кальченко долучилася до фахового семінару «Архітектура довіри: забезпечення якості освіти за спеціальністю “Соціальна робота і консультування” та її імплементація в прикладному аспекті», організованого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

    Захід об’єднав обговорення сучасних викликів розвитку соціальної роботи та консультування, трансформації професійних ролей фахівців, удосконалення освітніх програм і забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти відповідно до актуальних суспільних потреб.

    Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, у доповіді «Соціальна робота в новій системі координат: трансформація професійних ролей, соціальних послуг та підготовки фахівців» висвітлила сучасні підходи до розвитку психосоціальної підтримки населення, міжсекторальної взаємодії та впровадження програм підтримки ментального здоров’я. Особливу увагу приділено трансформації психологічної служби в системі освіти, розвитку професійних стандартів соціального педагога та практичного психолога, розмежуванню їхніх професійних функцій, а також багаторівневій моделі психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу.

    Важливим акцентом доповіді стало посилення превентивно-профілактичного спрямування соціальної роботи в закладах загальної середньої освіти, орієнтованого на раннє виявлення соціальних ризиків, підтримку дітей і сімей, попередження соціального неблагополуччя та розвиток взаємодії між закладами освіти, родинами, громадами й соціальними службами. У цьому контексті особливої актуальності набуває професійна роль соціального педагога та необхідність належного представлення соціально-педагогічного напряму підготовки фахівців за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Тетяна Лях, проректор з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, у доповіді «Адаптація студентів на першому році навчання: виклики та рекомендації» представила комплексний підхід до створення підтримувального університетського середовища. Розглянуто питання інформаційного супроводу першокурсників, розвитку наставництва, соціально-психологічної підтримки, формування студентських спільнот, культури взаємоповаги та системного моніторингу адаптації здобувачів освіти.

    Наталія Бєлова, психоаналітична психотерапевтка, дійсна членкиня Української асоціації психоаналітичної психотерапії, представила доповідь «Університет, громада, ветеран: партнерська модель реінтеграції через освіту та соціальне консультування», присвячену питанням соціальної адаптації та реінтеграції ветеранів, розвитку партнерства університетів, територіальних громад і фахівців соціальної сфери, а також значенню освіти й соціального консультування у підтримці ветеранів та їхніх родин.

    Особливий інтерес у контексті забезпечення якості вищої освіти викликала доповідь Галини Лопушняк, віце президентки з науково-педагогічної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», голови галузевої експертної ради «Соціальне забезпечення» (2021–2026), присвячена особливостям формування освітніх програм за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Доповідачка проаналізувала типові помилки проєктування та реалізації освітніх програм, зокрема формальний підхід до визначення їхньої мети, компетентностей і програмних результатів навчання, недостатню узгодженість освітніх компонентів, обмеженість практичної підготовки та невідповідність кадрового забезпечення змісту освітньої діяльності. Наголошено, що перехід до спеціальності І10 потребує не лише формального оновлення назв і шифрів освітніх програм, а й змістовного переосмислення професійного профілю випускника, логіки освітньої траєкторії та результатів навчання. Окрему увагу приділено практикоорієнтованості, міждисциплінарності, актуальності освітнього змісту та доказовому підтвердженню якості освітніх програм під час акредитації.

    Василь Лефтеров, доктор психологічних наук, професор, перший проректор Міжнародного університету, у доповіді «Система підтримки та захисту ментального здоров’я в закладі освіти як ресурсу стійкості освітньої спільноти» акцентував увагу на необхідності комплексної психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу, розвитку психологічної безпеки, культури турботи про ментальне здоров’я та зміцнення стійкості освітніх спільнот.

    Участь у фаховому семінарі має важливе науково-методичне та практичне значення для подальшого розвитку освітніх програм кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти. Представлені експертні підходи та рекомендації актуалізують необхідність удосконалення змісту освітніх програм, забезпечення узгодженості їхніх цілей і результатів навчання, посилення практичної та дослідницької підготовки, розвитку міждисциплінарної взаємодії, а також урахування сучасних тенденцій соціальної роботи, зокрема її превентивно-профілактичного спрямування, психосоціальної підтримки, соціально-педагогічної діяльності та соціальної реінтеграції вразливих категорій населення.

  • Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    У рамках Тижня ментального здоров’я 16 жовтня 2026 року за співпраці кафедри філософії та відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся вебінар «Близька людина на фронті: як впоратися з тривогою і невідомістю».

    Ініціаторкою та організаторкою заходу стала викладачка кафедри філософії, начальниця Відділу соціально-психологічної підтримки Анастасія Жукова.

    Спікером вебінару виступив Олексій Карачинський – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психотерапевт, психолог і ветеран.

    Під час вебінару учасники мали змогу розглянути психологічні особливості переживання страху, тривоги та невизначеності, з якими стикаються люди, чиї близькі перебувають на фронті. Зокрема, йшлося про те, чому в умовах нестабільності виникають нав’язливі думки, внутрішнє напруження та схильність зосереджуватися на найгірших сценаріях.

    Окрему увагу було приділено практичним інструментам подолання тривоги. Спікер розповів про особливості роботи уяви, способи взаємодії з власними думками й емоціями, а також підходи, які допомагають зменшити інтенсивність переживань і не дозволяти тривожним думкам повністю поглинати повсякденне життя.

    Практична частина зустрічі охоплювала тілесні вправи для заспокоєння, зниження фізичних проявів тривоги та відновлення внутрішньої рівноваги. Учасники ознайомилися з техніками самодопомоги, які можна використовувати в повсякденному житті для підтримки власного психоемоційного стану в періоди невизначеності.

    Вебінар став нагодою поглибити розуміння власних емоційних реакцій, отримати практичні інструменти самопідтримки та приділити увагу власному ментальному здоров’ю в умовах війни.

    Проведення таких заходів сприяє підвищенню психологічної обізнаності університетської спільноти, формуванню навичок самодопомоги та поширенню культури турботи про ментальне здоров’я.

  • Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    З 21 по 23 жовтня 2026 року згідно з Наказом № 1127-Е Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського проходитиме акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії ОНП Соціальна робота. 

    З відомостями самооцінювання даної ОПП можна ознайомитися за посиланням: 

    відомості СО Соціальна робота.

    Програма візиту експертної групи доступна за посиланням. 

    В рамках акредитаційної експертизи відбудеться відкрита зустріч з експертами: 

    Час: 21.10.2026, 15.45–16.30 
    Підключитись до конференції Zoom:
    https://us04web.zoom.us/j/71423914192?pwd=aAeHasgydnDygax7PbBPo28Q7H5SX…
    Ідентифікатор конференції: 71423914192
    Пароль: 2026

  • «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.

    Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).

    Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!

  • Вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи»

    Вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи»

    2 жовтня відбувся онлайн-вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи», присвячений питанням збереження ментального здоров’я та формування навичок ефективного подолання стресу.

    Спікером заходу став Олексій Карачинський, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психолог, психотерапевт, ветеран.

    До заходу також доєдналися викладачі кафедри філософії Наталія Тимошенко, Зося Кайс, Марина Сторожик, Тетяна Свідло, Наталія Денисенко та студенти 1, 2, 4 курсів спеціальності Соціальна робота та консультування.
    Під час вебінару учасники розглянули, чому виникають тривога та стрес, як вони впливають на організм і повсякденне життя, а також ознайомилися з практичними інструментами, які допомагають краще давати раду емоційному напруженню та зберігати внутрішню рівновагу в неспокійні часи.

    Захід відбувся у співпраці кафедри філософії ФСП та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова, викладач кафедри філософії ФСП та начальник Відділу соціально-психологічної підтримки.

    Такі зустрічі сприяють формуванню культури турботи про ментальне здоров’я в університетській спільноті та допомагають учасникам знаходити практичні способи підтримувати власний психологічний ресурс.

  • Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітав Володимир Яковенко, голова громадської організації ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА”

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Одна зі студенток обрала для свого проєкту цільову групу – ромські підлітки. Щоб захід був етично вивіреним, відповідав справжнім потребам спільноти і не завдав шкоди, ми запросили до розмови її представника.

    Під час зустрічі ми дізналися чимало важливих нюансів. Наприклад:
    🔹 вихід на ромську спільноту часто відбувається через громадські організації та ініціативи, особисті контакти або протестантські церкви;
    🔹 в анонсах заходів краще уникати слова «інтеграція»: державні структури нерідко вживають його, маючи на увазі асиміляцію, коли спільнота втрачає мову, звичаї та інші ознаки своєї культури.

    Розмова була професійною, відвертою і насиченою прикладами з життя: як саме дискримінують ромів і як цього уникати, плануючи соціальні заходи.

    Щиро дякуємо Володимиру Яковенку та ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА” за живий діалог з нашими студентами, за можливість дізнатися про вашу роботу з видимості ромської спільноти та її дестигматизації.

  • Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах

    Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах

    Доцент кафедри філософії КПІ Ігор Мещан, к. соціол. наук, директор департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, організував та провів серію виїзних лекцій для аспірантів кафедри.

    Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах було досліджено зокрема на базі Бучанського центру соціальних послуг та психологічної допомоги.

    КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» БМР (очолює директорка Олена Ренчка) функціонує як єдиний комунальний заклад і надає різноманітні послуги через спеціалізовані служби та фахові команди, зокрема:

    •  Служба денного догляду для дітей з інвалідністю — забезпечення догляду, розвитку та соціалізації дітей.

    •  Команда раннього втручання — допомога родинам із малюками (від 0 до 4 років) задля розвитку потенціалу дитини та підтримки родини.

    •  Психологічна служба — індивідуальні консультації психолога, підліткові групи з психосоматики та психосоціальна підтримка.

    •  Служба соціального супроводу — допомога сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

    •  Виїзна мобільна бригада — надає послуги та виїжджає до мешканців із віддалених населених пунктів Бучанської громади.

    •  Соціальне таксі — спеціалізований транспорт для перевезення дітей із порушеннями опорно-рухового апарату до приміщень.

    • Центр комплексного розвитку та підтримки дітей

    Під час лекції особливо зацікавив новостворений Центр комплексного розвитку та підтримки дітей. Центр функціонує на основі сучасної моделі та має єдину концепцію, що ґрунтується на сімейно-орієнтованому підході. Центр впроваджує інноваційну інтегровану модель підтримки дітей та їхніх сімей, яка об’єднує послуги раннього втручання, денного догляду для дітей з інвалідністю, реабілітації та формування життєстійкості в єдину, цілісну систему.

    На відміну від традиційних підходів, де послуги існують ізольовано, модель Центру створює безперервний маршрут допомоги — від раннього виявлення потреб до довготривалої підтримки розвитку дитини та стійкості родини.

    Кожна сім’я може отримати комплексний супровід за індивідуальним планом.  Такий підхід дозволяє зміцнити спроможність сім’ї долати життєві виклики, зменшити потребу в інституційному догляді та сприяти інтеграції дітей у громаду.

    – Раннє втручання (0–4 роки).

    В громаді близько 150 дітей раннього віку, які мають порушення. Щоб покращити якість життя цих дітей, в центрі працює кваліфікована мультидисциплінарна команда (психолог, логопед, фізичний терапевт). Робота ведеться переважно через батьків, фахівці проводять домашні візити, поєднуючи ці зустрічі із заняттями в центрі.

    – Реабілітація (0–18 років).

    В громаді 370 дітей з інвалідністю. Для них діють індивідуальні програми фізичної, психологічної та сенсорної  терапії. В центрі є денний догляд, де робота спрямована на соціалізацію дитини та розвиток навичок самообслуговування.

    В Центрах життєстійкості приймають всю родину, надається психосоціальна підтримка, а також діють групи підтримки для батьків, сімейна терапія та арттерапія для дітей.

  • Ресурс замість виснаження: як запобігти професійному вигоранню

    Ресурс замість виснаження: як запобігти професійному вигоранню

    16 вересня у Smart Shelter CLUST SPACE Бібліотеки КПІ відбувся тренінг для аспірантів та працівників університету, присвячений профілактиці професійного вигорання та відновленню внутрішніх ресурсів, організатором якого була викладачка кафедри філософії, начальник відділу соціально-психологічної підтримки Анастасія Жукова.

    До заходу долучилися викладачі Наталія Тимошенко та Лілія Школяр, а також аспіранти кафедри філософії, які разом із психологинею центру життєстійкості Солом’янського району м. Київ Інною Закалюк говорили про емоційне виснаження, фактори, що сприяють професійному вигоранню, та способи підтримки власного ресурсу в умовах високого навантаження.

    Під час заходу учасники мали можливість краще проаналізувати власний стан, виконати практичні вправи та визначити індивідуальні способи відновлення, які можна застосовувати у повсякденному житті.

    Такі зустрічі допомагають не лише вчасно помічати ознаки виснаження, а й формувати культуру турботи про власне психологічне благополуччя в університетському середовищі.

  • Соціальна підтримка Дмитрівської громади

    Соціальна підтримка Дмитрівської громади

    З кінця серпня, протягом двох тижнів, на території Дмитрівськоі громади, яка постраждала під час атаки рф 28.08.2026, активно ведеться робота з ліквідації наслідків руйнувань житла та соціальної інфраструктури. В заходах особисто беруть участь директор ДСЗН КОДА, доцент нашої кафедри, Ігор Вікторович Мещан та студенти-волонтери.

    За участі соціальних працівників та волонтерів організовано прийом та опрацювання звернень громадян, прийнято 680 заяв про повне руйнування та часткове пошкодження приватних домоволодінь та житла в багатоквартирних будинках. Зокрема пошкоджені: Будинок культури, будівля сільської ради, медичний центр, заклади середньої та дошкільної освіти – в селі Дмитрівка; бібліотека та кабінет чергового лікаря – в селі Мила; Будинок культури в селі Шпитьки

    З першого дня Ігор Мещан організував надання гуманітарної допомоги в селі Мила. Постраждалим мешканцям громади надається гуманітарна допомога, зокрема одяг, взуття, постільна білизна, продуктові набори та інші речі першої необхідності.

    Завдяки співпраці з благодійними організаціями, зокрема фондом «Регіон Карпат NEEKA» у співпраці з UNICEF, для постраждалих мешканців громади передбачена благодійна гуманітарна та грошова допомога. За підтримки Громадської організації  «Іскра Добра» (Ford Trucks) організовано триразове харчування.

    Також ДСЗН КОДА сприяв в організації надання психологічної допомоги. За цей період психологічна допомога була надана фахівцями  психологічної служби ДСНС України, Киівського обласного центру соціально психологічної допомоги, БФ «Рокада», БО Український Червоний Хрест – надано допомогу 315 громадянам, серед яких 51 дитина.

    Громадяни  продовжують отримувати кваліфіковану допомогу, підтримку та консультації фахівців.

  • Викладачі та здобувачі ступеня доктора філософії кафедри взяли участь у зустрічі«Соціальна робота та комунікаційне асистування на інтеграційному підприємстві»

    Викладачі та здобувачі ступеня доктора філософії кафедри взяли участь у зустрічі«Соціальна робота та комунікаційне асистування на інтеграційному підприємстві»

    1 вересня 2026 року викладачі кафедри філософії Лілія Володимирівна Школяр (доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри) та Наталія Євгенівна Тимошенко (доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри) та здобувачі ступеня доктора філософії за освітньою програмою «Соціальна робота» взяли участь у зустрічі «Соціальна робота та комунікаційне асистування на інтеграційному підприємстві» з представниками WienWork (Австрія) — Александрою Зінгхубер, соціальною працівницею та керівницею напрямку WienWork, та Бенне Мартетшлеґером, соціальним працівником і консультантом австрійською жестовою мовою (ÖGS) в рамках навчальної дисципліни «Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах».

    Дана зустріч відбувається в межах проєкту «Шляхи виходу з бідності: перша допомога та кар’єрні перспективи», який БО «Фонд Горіховий дім» реалізує у партнерстві з WienWork integrative Betriebe und AusbildungsgmbH за підтримки Федерального міністерства праці, соціальних справ, охорони здоров’я, догляду та захисту прав споживачів Австрії.

    Під час зустрічі говорили про те, як соціальна робота може бути частиною щоденної роботи інтеграційного підприємства, як організовані професійна підготовка та супровід у працевлаштуванні, а також про соціальне консультування глухих людей і комунікаційне асистування.