• Осіннє перезавантаження: подорож Черкащиною

    Осіннє перезавантаження: подорож Черкащиною

    Коли світ стає надто галасливим, а буденність тисне на душу, найкращими ліками стає магія подорожей. Вона дарує спокій, повертає сили та дозволяє віднайти гармонію там, де зникає метушня.

    Дводенна подорож Черкащиною, що відбулася 17–18 жовтня 2026 року, подарувала працівникам КПІ ім. Ігоря Сікорського яскраве емоційне перезавантаження. Спільна мандрівка об’єднала колег навколо вивчення історії, архітектурних перлин та унікальної природи регіону, ставши для кожного джерелом сили та творчого натхнення.

    Перша зупинка – місто Умань, де історія та релігія різних народів тісно переплелися. Протягом століть місто слугувало містком між українськими традиціями, польською аристократичною культурою та юдейським містицизмом. Ми відвідали могилу цадика Нахмана – правнука засновника хасидизму, відомого своїми духовними повчаннями та глибокими філософськими працями. Щороку на Рош га-Шана тисячі паломників з’їжджаються сюди, наповнюючи вулиці особливим колоритом, автентичними співами та щирими молитвами за мир.

    Потім вирушили на мальовничу набережну Осташівського ставу, де розташувалася унікальна виставка деталізованих моделей суден різних епох. 

    Наступна зупинка – «Софіївка». Цей видатний дендропарк – шедевр садово-паркового мистецтва, створений польським магнатом Станіславом Потоцьким як знак палкого кохання до своєї дружини Софії.

    Другий день мандрівки ми розпочали з Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», який розташований в селі Легедзине. На території комплексу відтворено традиційне трипільське житло та павільйон з гончарними горнами. У місцевому музеї ми побачили унікальні артефакти: прадавню кераміку, знаряддя праці, глиняні статуетки та предмети побуту.

    Далі ми відвідали місто Тальне та унікальний палац графів Шувалових. Це єдина в Україні будівля, що поєднує данську архітектурну традицію, французький ренесанс та англійський заміський стиль. Маєток оточений старовинним Тальнівським парком на березі річки Гірський Тікич. Його створювали за аналогією з уманською «Софіївкою», оскільки раніше цими землями володіли Потоцькі.

    Подорож завершилася біля знакового арт-об’єкта «Серце України». Цю символічну інсталяцію було відкрито 23 серпня 2021 року з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Композиція складається з 25 пар сталевих крил, які символізують 24 області та півострів Крим, уособлюючи єдність та цілісність нашої держави.

    Колектив ФСП та кафедра філософії висловлюють щиру вдячність Комісії з культурно-спортивної діяльності профкому КПІ ім. Ігоря Сікорського та особисто її голові Юлії Чуняк за високий професіоналізм, бездоганну організацію та створення незабутньої атмосфери під час нашої подорожі. Ваша праця подарувала нам яскраві враження та залишила найтепліші спогади!

  • Розвиток інституту соціальної роботи та академічне партнерство: міжнародний кейс ЮНІСЕФ у Киргизстані

    Розвиток інституту соціальної роботи та академічне партнерство: міжнародний кейс ЮНІСЕФ у Киргизстані

    У контексті дослідження сучасних моделей соціальної політики, біоетики та соціальної філософії особливий інтерес становлять міжнародні практики розвитку соціальних інститутів та їхня інтеграція з университетським середовищем.

    Напередодні Дня соціального працівника у Киргизькій Республіці відбувся Форум соціальних працівників, присвячений стратегічному майбутньому соціальної сфери країни. Захід об’єднав представників ЮНІСЕФ, державних органів, академічних кіл та громадянського суспільства.

    Ключові учасники та вектори обговорення:

    Представництво інституцій: У форумі взяли участь Міністр праці, соціального забезпечення та міграції Алмаз Імангазієв, виконувачка обов’язків Представника ЮНІСЕФ Ана Даутович, ректор Бішкекського державного університету ім. К. Карасаєва Мірлан Дилдаєв.

    Превентивна функція соціальної роботи: Акцентовано критичну роль соціальних служб у ранньому виявленні ризиків, запобіганні насильству та забезпеченні доступу родин до базових соціальних послуг.

    Інституціалізація професійного розвитку: Оголошено про створення Центру професійного розвитку для фахівців соціальної сфери на базі Бішкекського державного університету.

    Аналіз подібних міжнародних ініціатив демонструє стійкий тренд на синергію академічної освіти, прикладної етики та державного управління у вирішенні актуальних соціальних викликів.

  • Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    У рамках Тижня ментального здоров’я 16 жовтня 2026 року за співпраці кафедри філософії та відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся вебінар «Близька людина на фронті: як впоратися з тривогою і невідомістю».

    Ініціаторкою та організаторкою заходу стала викладачка кафедри філософії, начальниця Відділу соціально-психологічної підтримки Анастасія Жукова.

    Спікером вебінару виступив Олексій Карачинський – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психотерапевт, психолог і ветеран.

    Під час вебінару учасники мали змогу розглянути психологічні особливості переживання страху, тривоги та невизначеності, з якими стикаються люди, чиї близькі перебувають на фронті. Зокрема, йшлося про те, чому в умовах нестабільності виникають нав’язливі думки, внутрішнє напруження та схильність зосереджуватися на найгірших сценаріях.

    Окрему увагу було приділено практичним інструментам подолання тривоги. Спікер розповів про особливості роботи уяви, способи взаємодії з власними думками й емоціями, а також підходи, які допомагають зменшити інтенсивність переживань і не дозволяти тривожним думкам повністю поглинати повсякденне життя.

    Практична частина зустрічі охоплювала тілесні вправи для заспокоєння, зниження фізичних проявів тривоги та відновлення внутрішньої рівноваги. Учасники ознайомилися з техніками самодопомоги, які можна використовувати в повсякденному житті для підтримки власного психоемоційного стану в періоди невизначеності.

    Вебінар став нагодою поглибити розуміння власних емоційних реакцій, отримати практичні інструменти самопідтримки та приділити увагу власному ментальному здоров’ю в умовах війни.

    Проведення таких заходів сприяє підвищенню психологічної обізнаності університетської спільноти, формуванню навичок самодопомоги та поширенню культури турботи про ментальне здоров’я.

  • Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    12 жовтня в межах Тижня ментального здоров’я в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся онлайн-вебінар «Очікування як виклик. Біологія близькості: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору», організований у співпраці з KVITSPACE.

    Зустріч була присвячена психологічному досвіду жінок, які чекають на повернення своїх близьких із війни, та викликам, пов’язаним із тривалою невизначеністю, емоційним напруженням і постійним очікуванням.

    Під час лекції учасники обговорили, як тривале очікування впливає на фізичний та психологічний стан людини, її стосунки з близькими й здатність планувати майбутнє. Окрему увагу приділили ролі людського зв’язку, безпечної присутності та підтримувального середовища у збереженні внутрішньої опори.

    Лекція поєднала теоретичну частину з практичними заняттями, спрямованими на осмислення власного досвіду, пошук ресурсів і розуміння того, як підтримувальні стосунки допомагають не лише долати складні обставини, а й поступово відновлюватися та знаходити сили для життя.

    Спікеркою заходу стала Аліна Палкіна — засновниця та директорка БО «Благодійний фонд Kvitspace», дослідниця людської цілісності, психічного здоров’я та умов, що підтримують життєздатність людини, родини й громади.

    Ініціаторкою та організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова — викладачка кафедри філософії ФСП та начальниця відділу соціально-психологічної підтримки

    Захід став частиною ініціатив із підтримки ментального здоров’я університетської спільноти та привернув увагу до важливої теми психологічної стійкості людей, які живуть в умовах війни та невизначеності.

    Адже внутрішня опора формується не лише завдяки особистим ресурсам, а й через зв’язок з іншими людьми, відчуття безпеки та можливість отримати підтримку.

    Піклуймося про ментальне здоров’я разом!

  • Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    З 21 по 23 жовтня 2026 року згідно з Наказом № 1127-Е Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського проходитиме акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії ОНП Соціальна робота. 

    З відомостями самооцінювання даної ОПП можна ознайомитися за посиланням: 

    відомості СО Соціальна робота.

    Програма візиту експертної групи доступна за посиланням. 

    В рамках акредитаційної експертизи відбудеться відкрита зустріч з експертами: 

    Час: 21.10.2026, 15.45–16.30 
    Підключитись до конференції Zoom:
    https://us04web.zoom.us/j/71423914192?pwd=aAeHasgydnDygax7PbBPo28Q7H5SX…
    Ідентифікатор конференції: 71423914192
    Пароль: 2026

  • Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    15 жовтня до нас завітала команда Всеукраїнської асоціації музичних подій @uame. Наталія Мармалюк, Наталія Кир’яченко та Микола Ярошко презентували тулкіт «Доступність у дії» – практичний посібник для організаторів фестивалів і масових заходів.

    За ним стоїть величезна робота: аналіз 32 фестивалів і 23 організацій Європи, Британії та Північної Америки, опитування фестивалів з 13 країн і власний досвід команди. З 2018 року вони впроваджують доступність на Atlas та інших українських фестивалях.

    Що нас найбільше вразило:
    ✔️ Доступність – це не окремий «додаток» до події. Її закладають ще на етапі планування, разом із бюджетом і локацією
    ✔️ Рішення створюють не для людей з інвалідністю, а разом із ними
    ✔️ Найслабше місце навіть у світових лідерів – ментальна доступність і збір зворотного зв’язку
    ✔️ Під час тривоги на Atlas нечуючі відвідувачі побачили на екранах оголошення жестовою мовою з інструкцією, як дістатися укриття. Такого досвіду немає в жодного європейського фестивалю
    ✔️ Вібраційні жилети, тихі зони, сенсорні рюкзаки, тактильні карти – інструменти, які вже працюють у світі й поступово приходять в Україну
    ✔️ Технології важливі, але працюють лише у зв’язці з людьми. Субтитри не замінять живого перекладача жестової мови

    Ми говорили про масштабні фестивалі, але більшість порад можна адаптувати до будь-якого формату: вистави, тренінгу, лекції, соціального заходу. Для майбутніх соціальних працівників і психологів це ще одна скарбничка підходів (навіть філософія!) до того, як робити простір відкритим і безпечним.

    Дякуємо команді UAME за щедрість і відвертість! 💛 Тулкіт стане рекомендованою літературою декількох навчальних курсів, а ознайомитися з ним можна вже зараз на uame.org.ua.

    ***
    Захід відбувся в межах дисциплін «Побудова довіри та емпатії в спілкуванні» та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів».

  • Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни

    Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни


    15 жовтня в межах співпраці кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася онлайн-лекція «Зоотерапія в умовах війни: стійкість через взаємодію».

    Спікером заходу став Сергій Харьков, PhD, заступник директора Київського зоопарку, викладач кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського.

    Під час лекції учасники ознайомилися з можливостями використання терапевтично організованої взаємодії з тваринами для підтримки психоемоційного стану людини. Особливу увагу приділили тому, як зоотерапевтичні практики можуть доповнювати психологічну та медичну допомогу людям, які пережили бойові дії, втрати, вимушене переселення та інші наслідки війни.

    Окремо обговорили потенціал таких практик у роботі з ветеранами й ветеранками, а також людьми, яким складно відновлювати соціальні контакти, говорити про пережитий досвід або приймати допомогу.

    Спікер розповів про різні формати взаємодії з тваринами, результати наукових досліджень у цій сфері та умови відповідального застосування зоотерапії, зокрема важливість професійного супроводу, безпеки учасників і дотримання принципів добробуту тварин.

    Співпраця кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки спрямована на розвиток просвітницьких ініціатив і поширення знань про сучасні підходи до психологічної та психосоціальної підтримки. Такі заходи створюють можливості для обміну досвідом, розширення професійних знань і пошуку додаткових ресурсів підтримки ментального здоров’я університетської спільноти.
    Дякуємо Сергію Харькову за змістовну лекцію та всім учасникам за інтерес до теми!

  • Публікаційна активність НПП кафедри

    Публікаційна активність НПП кафедри

    Сузір’я науково-педагогічних працівників кафедри філософії – на сторінках свіжого №59 журналу «Освітній дискурс».

    В цьому номері опубліковані статті Ольги Кивлюк, Наталії Анацької, Олександра Гавви, Олега Іваницького та Вадима Пенюка.

    Колеги, які бажають ознайомитися з повними текстами статей, можуть знайти примірник журналу у викладацькій.

  • «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    Чи може людина з порушенням слуху повноцінно пережити концерт? Що відчуває відвідувач із ПТСР серед гучних спецефектів і натовпу? Куди дивитися, коли переклад жестовою мовою – на екрані, а артист – на сцені?

    Про це поговоримо на лекції від Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME – найбільшої асоціації музичної індустрії України, створеної у 2019 році. З 2018 року ми впроваджуємо доступність на українських фестивалях: починали з платформ для людей з інвалідністю на Atlas Weekend, згодом масштабували підходи ще на шість фестивалів, а з 2025 року розвиваємо окрему ініціативу «Серед своїх» – переклад українською жестовою мовою на культурних подіях, зокрема на Atlas Festival.

    Наш досвід ми зібрали в тулкіті «Доступність у дії» – практичному посібнику для організаторів музичних фестивалів і масових заходів. Для нього ми проаналізували практики 32 фестивалів і музичних подій та 23 профільних організацій Європи, Великої Британії та Північної Америки, опитали організаторів 22 фестивалів із 13 країн, порівняли українське й європейське законодавство та поговорили з перекладачами жестової мови й нечуючою спільнотою.

    Про що поговоримо:

    ✔️ чому тема доступності культурних подій зараз гостріша, ніж будь-коли: кількість людей з інвалідністю в Україні зросла з 2,7 млн у 2022 році до понад 3,4 млн у 2025-му
    ✔️ які бар’єри – фізичні, комунікаційні, сенсорні, інформаційні – зустрічають відвідувачі і як їх бачать самі люди з інвалідністю
    ✔️ як працюють жестовий переклад, індукційні петлі, вібраційні жилети, тихі зони та сенсорні рюкзаки на європейських і українських фестивалях
    ✔️ коректна мова: як говорити про людей з інвалідністю без стигматизації
    ✔️ що працювало на практиці – українські кейси й уроки Atlas Festival

    Тулкіт публічний і безкоштовний – після лекції ним можна користуватися на сайті uame.org.ua.

    ***
    Запрошуються студенти, викладачі, співробітники КПІ і.Ігоря Сікорського, особливо спеціальності “соціальна робота”, “психологія”.

    Захід відбувається в рамках навчальних дисциплін “Побудова довіри та емпатія в спілкуванні” та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів»

    Зустріч проходитиме 15 жовтня о 16:00
    Посилання на зум

  • «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.

    Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).

    Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!