Дорогі київські політехніки!
22 січня 1919 року на Софійській площі столиці проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що об’єднав українців і українські землі в одній державі.
Того дня урочисто зачитали Універсал Директорії. У ньому були, з-поміж інших, такі слова:
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».
Цей текст актуальний і сьогодні. Найкращі сини та доньки України гинуть нині за нашу соборну, неподільну і незалежну державу. Ми знов обʼєднуємо свої зусилля для щастя і свободи нашої країни в її територіальних межах. Одного дня святкуватимемо злуку з нашими поверненими містами, містечками й селами, нашими людьми в окупованих Бердянську й Маріуполі, Енергодарі й Севастополі, Донецьку й Луганську, Соледарі й Бахмуті. Ми прожили багато важких днів цієї війни, але кожен з цих днів зробив нас сильнішими й наблизив до перемоги.
Зі світлим Днем Соборності України, дорогі київські політехніки! Не втрачаймо надії на мир і перемогу, працюймо далі задля нашого невідворотного світлого майбутнього.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського
Михайло Згуровський
