Кафедра філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського

06 квітня в Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) відбулася гостьова практична зустріч в межах співпраці між нашими вузами. До студентів акторської та режисерської спеціальностей завітала Наталія Ванілович, викладачка кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з практичним майстер-класом із плейбек-театру.

Це була не просто лекція про сучасний театральний метод. Це була можливість одразу зануритися в процес: студенти протягом заняття учасники досліджували поняття особистої історії, вчилися слухати одне одного, працювати з імпровізацією та довірою в групі. Вже наприкінці пари, опанувавши дві базові форми плейбек-театру, вони зіграли кілька історій.

Атмосфера була легкою та енергійною: багато гри, сміху і водночас  уважності до себе й інших. Важливо, що студенти мали простір поділитися тим, як минув їхній день, і навіть це стало маленькою, але відчутною підтримкою їхнього психоемоційного стану.

Такі гостьові зустрічі – це більше, ніж обмін знаннями. Це про розширення професійного мислення, про знайомство з новими підходами й живий контакт між різними освітніми середовищами.

Практичні майстер-класи з плейбек-театру дають студентам не лише інструменти для сцени. Вони розвивають навички слухання, емпатії, командної роботи, гнучкості мислення: ті якості, які сьогодні є критично важливими як у творчих професіях, так і в будь-якій сфері взаємодії з людьми.

Дякуємо за відкритість, сміливість пробувати нове і за ту атмосферу, яку разом вдалося створити!

Авторка фото – Марія Масалова

17 березня відбудеться онлайн-презентація колективної монографії “The Routledge International Handbook of Trauma-Responsive Peacebuilding”, що виходить у британському науковому видавництві Routledge.

Серед авторів видання – Наталія Вайнілович, викладачка кафедри філософії, яка підготувала розділ про досвід роботи з внутрішньо переміщеними людьми та використання плейбек-театру як інструменту соціально-психологічної підтримки.

У статті йдеться, зокрема, про співпрацю з центром «Я Маріуполь» у 2022 році та викладання плейбек-театру студентам КПІ. Монографія присвячена практикам миробудівництва та відновлення у країнах, що переживають або пережили війну. Над книгою кілька років працювала міжнародна команда дослідників під редакцією Cordula Reimann та Sara Clarke-Habibi.

Під час презентації можна буде:

послухати авторів розділів

поставити запитання упорядницям монографії

дізнатися більше про підходи до травмочутливого миробудівництва.

17 березня 13:00 та 19:00 (за Києвом)

Онлайн, англійською мовою

Посилання на зустріч:https://us02web.zoom.us/j/85854316910…

Сторінка книги:https://www.routledge.com/…/Clarke…/p/book/9781032882666

Запрошуємо всіх, кого цікавлять питання миробудівництва, роботи з травмою та роль мистецьких практик у підтримці спільнот під час війни.

06 вересня в Києві відбулась подія, яка об’єднала два давні захоплення нашої викладачки Нати Вайнилович – філософію та плейбек-театр.

У першій частині український філософ та богослов Олександр Філоненко читав лекцію на тему «Драматизація життя», а радше вів із слухачами глибоку розмову про те, як філософія і театр стали перетинатись. Були роздуми про сутність театру, важливість партисипації.

У другій частині – плейбек-перформанс, в якому лунали історії як відгук на почуте. 

А потім – знову розмова. Пан Олександр дуже тонко вловив сенс плейбеку, ба навіть назвав себе “латентним плейбекером” 🙂 Бо те, що створюється під час перформансу – це не лінія переживань і думок, не лише формування зв’язків, а більше того – мереживо, в якому історії утворюють унікальний візерунок. Ти можеш обрати спостереження, або участь, і в цьому і є краса.

Для когось це був перший вечір знайомства із паном Олександром.

Для когось – перший досвід плейбеку.

Для всіх – зустріч, яка залишила по собі мереживо оновлення таі нових сенсів про нас серед інших людей, про наш вибір йти “третім шляхом”, про вибір жити своїми бажаннями, а значить – щасливо.

***

Такі зустрічі особливо важливі у час війни.

Вони повертають упевненість, що мистецтво потрібне саме зараз.

Що воно на часі.

Текст: Ната Вайнілович