Тисячі студентів та аспірантів, сотні наукових праць і конференцій, які наскрізь сповнені Вашої щирої людяності та жаги до розвитку творчого потенціалу особистості за будь-яких обставин, — це те, що докорінно змінило філософську науку України.
Але найвищою цінністю стало те, що Ваші роздуми не просто публікувалися, здобували визнання та наповнювали бібліотеки, а виховували Людей і Творців з великої літери. І сьогодні ми щиро бажаємо Вам сил для відновлення, енергії для продовження Вашої благородної діяльності та, звісно ж, наснаги творити далі, продовжуючи нести світло філософії крізь усе життя!
З повагою та найкращими побажаннями, Колектив Кафедри філософії!
8 липня відбулася чергова зустріч Міжнародної групи дослідників графіті та стріт-арту GRAFSTART. Спікеркою виступила Зося Кайс. Вона запропонувала до обговорення арт-проєкт з університетського кампусу КПІ ім. Ігоря Сікорського “КПІ стіна”.
Окрім цього, доповідачка продемонструвала фотографії муралів, які розташовані на будівлях КПІ, розказала історії їхнього створення та розкрила символічні значення.
Щодо проєкту “КПІ стіна” фаховій спільноті були запропоновані дослідницькі запитання, які ставить пані Зося для подальшої рефлексії теми урбаністичних настінних художніх практик, зокрема:
“Де, пролягає межа між графіті як трансгресивною практикою та декоративним міським дизайном?”,
“Чи можна тлумачити репродукування муралів на пластикових панелях як форму «м’якої цензури», навіть за умови збереження візуальних образів?”,
“Наскільки важливим є безпосередній тілесний контакт з поверхнею для визначення графіті?”,
“Чи можемо ми змістовно говорити про «графіті без тіла» як про окрему категорію?”,
“Якщо твір розроблений для довговічності, чи суперечить це логіці та природі самого графіті як соціального феномену?”,
“Чи може графіті функціонувати як легітимний педагогічний метод, не втрачаючи своєї критичної сили?” та інші.
Під час обговорення та дискусії учасники зустрічі вийшли на нові контексти осмислення графіті та стріт-арту, як можливого педагогічного та терапевтичного інструменту із залучення арт-практик до подолання криз раннього дорослішання у студентів, адаптації до студентського середовища, встановленні локусу контролю та усвідомлення власного місця в університетському просторі, ідентифікації себе через простір та віднаходження власних внутрішніх сенсів. Також постали питання естетичного статусу подібних арт-проєктів та питання їхньої легітимації та збереження. Загалом зустріч була плідною та заклала підґрунтя для подальших спільних пошуків та досліджень зусиллями міжнародної групи.
26 червня 2026 року відбулася Всеукраїнська мультидисциплінарна науково-практична конференція з міжнародною участю «ЮРІЙ ЛИПА: ЯК ДЕРЖАВОТВОРЕЦЬ І ГЕОПОЛІТИК (з нагоди 85-річчя праці «Розподіл Росії»)». Співорганізаторами та партнерами заходу виступили кафедра українознавства та філософії ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Світова федерація українських лікарських товариств, Наукове товариство імені Шевченка та інші.
У роботі конференції взяли участь к.і.н., доцент, доцент кафедри філософії Андрій ФЕСЕНКО з доповіддю «Спадщина Юрія Липи і тоталітарні передумови Голодомору на Донеччині»; к.і.н., доцент кафедри кафедри гуманітарних наук Національної музичної академії України Ілля ЛУКОВЕНКО з доповіддю ««Більшовизм як вияв «русского мира» та світоглядно-ідеологічна основа Голодомору в спадщині Юрія Липи»» та студенти НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”.
Дослідження було виконано за підтримки гранту Консорціуму досліджень та освіти про Голодомор (HREC) Канадського інституту українських студій Університету Альберти і Міністерства закордонних справ Канади (Global Affairs Canada) в межах спільного проєкту «Repression, church, andfamine: OrthodoxcommunitiesofDonbasandLeft–BankUkraineduringthethreeHolodomors (1921–1947)».
Метою конференціїбуло об’єднання фахівців із різних сфер: історії, філософії, політології, культурології, літературознавства та медицини заради популяризації ідей Ю.Липи у сфері націєтворення, геополітики, культури та медицини; дослідження постаті Ю.Липи як мислителя, політичного стратега, публіциста та лікаря; аналіз його ідей у контексті сучасних викликів для України та української нації.
Модераторкою наукового заходу виступила Тетяна ЄЩЕНКО, д.філол.н., професорка, завідувачка кафедри українознавства та філософії ДНТ «ЛНМУ імені Данила Галицького».
Учасники конференції поділились своїми цікавими та актуальними науковими доробками. Обговорення результатів досліджень науковців пройшло в позитивних та плідних дискусіях.
18 травня 2026 р. відбулося відкриття консультативного клубу Праксис Софії, створеного на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Завідувач кафедри філософії, к. філос. н., доц. Богачев Роман Михайлович відкрив захід привітанням учасників та відзначив перспективи роботи клубу в освітньому середовищі.
Метою клубу є: збереження ментального здоров’я освітян і не тільки, запобігання стресам, а також здійснення консультативної допомоги при вирішенні життєвих проблем.
Основні напрями роботи – філософське консультування, когнітивний супровід професійної, навчальної, дослідницької, освітньої діяльності, гендерні візії та вирішення гендерних питань.
У центрі розгляду роботи клубу – життєвий світ людини, поведінка в умовах невизначеності, збереження ментальної стійкості, резильєнтність та підтримка здатності до відновлення.
Клуб відкритий для всіх, хто стикнувся з проблемою та потребує фахової допомоги у її вирішенні, бажає отримати підтримку у особистих питаннях, а також питаннях професійної, навчальної, освітньої діяльності в умовах особистого і соціального травматичного досвіду, відшукати життєві опори, сформувати ментальну стійкість в умовах невизначеності, ризиків, стресових обставин та нестабільності.
Забезпечується та гарантується конфіденційність особистого звернення на електронну адресу клубу.
Регламент роботи клубу – одне клубне засідання на семестр з відкритим доступом усіх бажаючих і можливість індивідуальних звернень на пошту клубу в будь-який час.
Консультативна допомога – на безоплатній основі. Консультативна допомога надається постійно, між засіданнями клубу, в режимі індивідуальних консультацій.
Принципи клубу:
• Конфіденційність та інформаційна безпека, інформаційна згода та збереження таємниці
• Суб’єктність. Інтерактивність – запит, що походить від людини та її потреб
• Повага до людини та презумпція людської гідності
• Захист приватного життя і персональної інформації
• Цінність життя у всіх його проявах
• Самоорганізація
• Дотримання демократичних цінностей і прав людини
• Академічна доброчесність
• Автономність суб’єкту, цінність особистої думки та індивідуального мислення
• Взаємність, порозуміння, консенсус
Теми виступів:
У доповіді «Ментальне здоров’я та інформаційна гігієна» д. філос. н., проф. Рубанець Олександра Михайлівна розповіла про умови виникнення і подолання травматичного, інформаційного і фонового стресу, особливості стресу майбутнього, втрати і непомітних стресів повсякденного життя. Зазначено, як повсякденні стреси впливають на когнітивні стани та поступову втрату ментального здоров’я. Акцентовано на значенні формування ефективних когнітивних та інформаційних стратегій професійної, дослідницької та навчальної діяльності. Вказано на відмінності інформації від дезінформації, основні приклади небезпечної для людини візуальної інформації в інформаційному та мережевому просторі.
У своєму виступі на тему «Психологічна стійкість та ефктивна комунікація в освіті в кризових ситуаціях; Аксіологічний дискурс у STEM-освіті: філософське консультування у часи війни» к. фіолос. н., доц. Стребкова Юлія Віталіївна поділилася результатами міжнародного стажування в напрямку первинної допомоги та основних ознак, які характеризують ситуацію необхідності надання допомоги. Акцентувалися питання міжнародного досвіду з профілактики та надання первинної допомоги, світовий контекст та існуючі у світі масштаби поширення необхідності відновлення та захисту населення.
У виступі «Концептуалізація в філософському консультуванні» к. філос. н., Кайс Зося Вадимівна продемонструвала залучення професійних навичок філософа-практика в процесі консультації щодо окремих запитів. Зауважила на механізмах та сценаріях допомоги у формулюванні запиту гістя та зупинилася на деяких прикладах спеціальних технік філософського консультування. Показана ефективність методу філософського консультування у роботі з широким колом питань.
У виступі викладача кафедри Денисенко Наталії Василівни «Праксис Софії: теоретико-практичні виміри сучасної філософської практики» йшлося про основні напрямки розвитку філософського консультування в сучасному світі й надавалася інформація різних відомих у світі технік філософського консультування, роботи зі світоглядом, цінностями, переконаннями, досвідом, що є основою поведінки та прийняття рішень.
Після виступів та під час дискусії обговорювалися питання, які є важливими у роботі клубу і стосуються насамперед консультативної діяльності Праксис Софії:
– Збереження ментального здоров’я як нормальна практика життя в сучасному світі.
– Ментальна стійкість і ментальне здоров’я для всіх.
– Як знизити рівень стресу у травматичних обставинах.
– Як справлятися з лавиною інформації та використовувати її для професійного зростання.
– Що таке філософське консультування та в чому його відмінність від психологічних практик.
– Розвиток філософського консультування в світі: теорії, практики і техніки.
– Сучасний світовий досвід практичного застосування філософії у збереженні здоров’я людини у розвинутих країнах.
– Як ефективно навчатися в стресових умовах та інформаційних перевантажень.
– Як швидко обробляти інформацію та читати великий текст.
– Як забезпечити умови продуктивної професійної та освітньої діяльності.
– Значення первинної допомоги у стресових умовах.
– Когнітивні здатності, когнітивні компетентності, когнітивні стани – все, що стосується успішності професійної діяльності в суспільному та глобальному контексті.
Добрий день! Запрошуємо колег та всіх бажаючих на відкриття клубу філософської практики та філософського консультування PRAXIS SOPHIA, на зустрічах якого будуть обговорюватися актуальні шляхи та методи підтримки ментального здоров’я, подолання екзистенційних криз, когнітивної релаксації та реабілітації, інтелектуального перезавантаження та духовного відновлення.
Перша зустріч в Понеділок, 18 травня о 13:00 в ZOOM за посиланням:
З 13 по 18 квітня 2026 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія».
До участі запрошувалися студенти всіх спеціальностей університету. Учасники надсилали до оргкомітету фотоесеї на актуальні філософські теми та заповнені анкети. Олімпіада проходила у два тури:
І тур: Конкурс фотоесеїв.
ІІ тур: Захист робіт в онлайн-форматі на платформі Zoom, що відбувся 17 квітня 2026 року.
Обговорення проходили у дистанційному форматі: спікери виголошували доповіді під час відеоконференцій у Zoom. Модерувала захід кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії Ольга Потіщук.
На початку філософських змагань із привітальним словом виступив завідувач кафедри філософії, кандидат філософських наук, доцент Роман Богачев. Він підкреслив, що така подія відбувається в університеті не вперше, що свідчить про високий професійний рівень викладацького складу кафедри. Також завідувач подякував учасникам за активність, оригінальні аргументи, мужність у відстоюванні власної позиції та щиру зацікавленість у вивченні філософії.
У ІІ турі взяли участь 14 студентів, які успішно пройшли попередній відбір. Серед тем, які розкривали переможці, були:
«Філософські категорії науки у фотообразах: Наука між випадковістю і необхідністю»;
«Наука і технології у сучасному світі: Місто як технічна система»;
«Філософські категорії науки у фотообразах: Наука як процес безперервного пошуку»;
«Емерджентність знання як перетворення випадковості даних на логічну необхідність у сучасній науці»;
«Інженерія як творчість»;
«Наука і технології у сучасному світі: Влада алгоритмів»та інші.
Учасниками олімпіади були представники 11 навчальних груп з 5 провідних факультетів та інститутів університету. Загальна кількість учасників склала близько 35 осіб.
За результатами олімпіади місця розподілилися таким чином:
І місце – Крочак Сергій, студент НН ІПСА.
І місце – Пересунько Аліна, студентка ФБТ.
І місце – Щонхор Любов, студентка НН ІПСА.
ІІ місце – Калюх Роман, Корецька Майя, студенти НН ІПСА.
ІІ місце – Пушкар Божена, студентка НН ІПСА.
ІІ місце – Гринюк Марія, студентка ФЕЛ.
ІІІ місце – Артикула Дмитро, студент НН ІПСА.
ІІІ місце – Кравченко Артем, студент РТФ.
ІІІ місце – Боровик Юлія, студентка ФММ.
Окремими дипломами Журі були відзначні:
Молчанова Дар’я «За креативність у філософському дослідженні»,
Проценко Лілія, Скомаровська Ярослава «За оригінальність філософської думки»,
Харченко Максим “За найкращу інтерпретацію технічного середовища у філософському дискурсі”.
Під час урочистого нагородження члени журі підкреслили значення філософії у системі гуманітарно-технічної освіти, що є запорукою впровадження принципу політехнізму в сучасному українському освітянському просторі. Своєю чергою, студенти зазначили, що участь в олімпіаді такого формату була цікавою, адже вона сприяла знайомству з представниками різних факультетів та розширенню філософського світогляду.
Кафедра філософії ФСП КПІ ім. Ігоря Сікорського оголошує про проведення І етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». Це простір для тих, хто вміє поєднувати візуальний образ та глибокий сенс. 🗓 Коли: 13–18 квітня 2026 року. 👥 Хто може брати участь: Студенти всіх спеціальностей університету. 📝 Формат: Фотоесей (заочний конкурс та онлайн-захист у Zoom). 🔍 Деталі, теми та анкета учасника: на сайті Олімпіади.
Днями в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбувся фінісаж ретроспективної виставки «Віктор Зарецький. 100» з нагоди 100-річчя Віктора Зарецького – лауреата Шевченківської премії, художника, який поєднав академічну школу, модернізовані народні образи та естетику європейської сецесії, створивши нову пластичну мову – глибоку, інтелектуальну, українську, і перетворив живопис на форму мислення.
Викладачі кафедри філософії Зося Кайс і Наталія Денисенко мали щасливу нагоду відвідати творчу подію і наживо надихнутися полотнами майстра.
Віктор Зарецький один із найвиразніших представників покоління шістдесятників. Був одружений з лідеркою «шістдесятництва» Аллою Горською, подорожуючи з якою українськими містами і селищами, створили монументальні панно, зокрема, в Маріуполі, Донецьку та Києві. Віктора Зарецького називають «українським Клімтом».
У творчому доробку митця панорама жіночих образів у стилі сецесія або ар-нуво, визначальною рисою якого є плинна, насичена символізмом естетика. Для мистецтва модерну (сецесія як варіант мистецтва модерну або ар-нуво) є характерним відхід від реалізму заради символу як виразу містерії буття. У центрі стилю сецесії опиняється жінка як всесвіт.
Серія жіночих портретів Віктора Зарецького – це спроба відповісти на вічне питання про природу краси та жіночності, оспівування мудрої, вічної жіночності, в якій гармонійно поєднані ніжність і сила, матеріальне і духовне, материнство, природна краса жіночної тілесності, еротизм і шляхетна сила духу. Жіночність зображується як сила, що народжує світи. Ми можемо говорити про філософію жіночого образу як спосіб осягнення втаємниченості буття.
Завдяки роботам Віктора Зарецького, мистецтвознавці говорять про київський модерн та його зв’язок із європейським модерном – празьким (Альфонс Муха) і віденським (Густав Клімт).
Оригінальність картин Зарецького полягає в тому, що він поєднав європейську сецесію з українською культурною ідентичністю. Типові народні мотиви, квіткова орнаментальність, вишиванки на полотнах митця є не просто етнографічною стилізацією, а спробою образного виразу української душі. Саме в серії жіночих портретів ми можемо побачити відповідь на питання: що таке українська душа? Образи прекрасних жінок являють гармонію, таємницю, вічність і надають можливість осягнення нових вимірів краси, життя, природи жіночності, адже незбагненна сила мистецтва дарує можливість побачити світ по-новому. Картини Віктора Зарецького вражають глибиною і щирістю, світлом і гармонією, а світ образів жінок-сецесій промовляє про буття як містерію.
Хто вони жінки-сецесії на портретах Віктора Зарецького? Художниця Ольга Кравченко у спогадах, які були написані до ювілею майстра в книзі «Роман з сецесією», згадує, як у середині 1980-х зустрілася з Віктором Зарецьким у Кончі-Озерній під Києвом, як отримала запрошення стати моделлю для портрета. Як потім впродовж кількох років дружила з митцем, позувала йому і була свідком створення інших неосецесійних жіночих портретів. Також про те, як було створено деякі портрети жінок, які історії розгорталися навколо них, під час публічної розмови «Родина про художника» розповідали Олена та Ольга Зарецькі.
В. Зарецький / Ін-т проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Видання третє доповнене, перероблене. Київ: 2025. – 320 с.
Партнери: KSE Foundation, Law Net, Vivid Fusion, Інститут проблем сучасного мистецтва, Національна академія мистецтв України, to do comms, Музей шістдесятництва.
У Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулися ІІІ Філософські читання пам’яті Мирослава Поповича на тему «ЧЕРВОНЕ СТОЛІТТЯ»: двадцять років потому, присвячені до 95-річчя українського філософа, академіка НАН України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філософських наук, професора, директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди. На заході було презентовано ІІ видання книги «Червоне століття» (в трьох томах), видавництво Фоліо, Харків, 2025. Ця книга на Львівському Форумі видавців була визнана одним з найкращих видань року.
У заході взяли участь: Анатолій Єрмоленко, директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України та співробітники Інституту філософії, Жорж Ніва, почесний професор Женевського університету, викладачі кафедри філософії.
З Вітальним словом до учасників Філософських читань звернулися: Валерій Смолій, академік-секретар відділення історії, філософії та права НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України; Володимир Бугров ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук, професор; Анатолій Конверський, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік НАН України.
Учасники заходу заслухали глибокі та змістовні доповіді: Анатолія Єрмоленка, Жоржа Ніви (доповідь французькою), відомого мистецтвознавця та літературознавця, академіка Національної академії мистецтв України Вадима Скуратівського, Сергія Пролеєва, Сергія Йосипенка, Наталії Вяткіної, Валерія Загороднюка, Тетяни Гардашук, Володимира Фадєєва, Вікторії Козачинської, Романа Самчука, Світлани Лозниці, Ярослава Кохана та інших.
Вшановуючи пам’ять українського філософа Мирослава Поповича, учасники Філософських читань згадували багатогранність його філософської творчості – як патріарха логіки, який через філософський аналіз мови науки заклав основи сучасної філософії науки, фахівця з галузі культурології, історії української культури, етнографії, філософії свободи, філософії історії, дослідника творчості Г. Сковороди, Вчителя, видатного громадсько-політичного діяча, який стояв біля джерел формування життя незалежної України, представника громадянського суспільства, який робив політику публічною, був моральним авторитетом суспільного життя. Все життя Мирослава Поповича було «сповнене служінню істині та справедливості», для нього бути філософом – бути людиною (А. Єрмоленко).
«Червоне століття» – праця з філософії історії, в якій створено самобутній історичний дискурс, інтелектуальна оптика, що дозволяє побачити смисл історії нашого часу, співвіднесеність історичних подій ХХ ст. з філософськими напрямами. Такий підхід дозволяє переосмислити історичні події через інші ракурси і смисли, створити нові смислові поля, виходячи у царину міждисциплінарності. «Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ».
Учасники Філософських читань неодноразово підкреслювали актуальність «Червоного століття» для сучасного життя в Україні щодо трагічних подій російсько-української війни, яка є наслідком тих криз, що відбувалися у ХХ ст. В аналітиці, описі Мирослава Поповича можна віднайти відповіді на багато питань сучасного життя. У контексті філософсько-історичного дискурсу Мирослава Поповича учасники Філософських читань обговорювали російсько-українську війну як «четверту кризу західної цивілізації», феномени тоталітаризму, авторитаризму, маніпулятивної свідомості, тоталітарної спадщини та гібридної сучасності. Поставлені проблеми потребують свого подальшого осмислення та обговорення в ході інтелектуальних дискусій з метою філософських рефлексій актуальних питань нашого сьогодення.
Попри всі виклики і небезпеки, відсутність світла свято осмислення видатної праці відбулося, українська філософська спільнота вкотре довела можливість «мислення за темних часів», що є свідченням нашої незламності, солідарності та єдності.
Сьогодні, 15 жовтня, на семінарі другого курсу Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона КПІ імені Ігоря Сікорського з дисципліни «Вступ до філософії» грали в гру.
Завданням студентів було розташувати філософів в логічній та історичній послідовності, та пояснити, як їхні вчення створюють підґрунтя для розвитку протилежних напрямків в філософії XVII – XVIII ст. Змагалися дві команди – емпіристи та раціоналісти.
Всі студенти брали активну участь в обговоренні, продемонстрували виняткові таланти до ефективної командної роботи, сміливо висловлювали думки та припущення, аналізували дані та робили узагальнення.
Цією практичною роботою здобувачі засвідчили своє впевнене просування в опануванні навчальної дисципліни, здобули знання та вийшли на результати першого календарного контролю та були успішно атестовані.
Заняття проводила викладачка кафедри філософії, кандидат філософських наук Зося Кайс. Цю методику проведення семінарського заняття з філософії вона вигадала ще в 2012 році та здійснила її апробацію на заняттях зі студентами різних технічних спеціальностей.
