В українській філософській спільноті 14 листопада відбувся семінар-дискусія «Що таке національна філософська традиція?», до якої долучилися викладачі кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Мета дискусії – прояснення позицій в українському філософському дискурсі сутності поняття «національна філософська традиція» та специфіки його визначення.
Дискусія на семінарі відбувалася довкола таких питань:
- Чи має перевагу поняття «національна філософська традиція»?
- Як співвідносяться між собою поняття: «національна філософська традиція», «національна філософія» і «національне філософування»?
- Що таке «сильна» і «слабка» версії національної філософської традиції? Яку версію краще обрати?
- Чи існує кореляція між національною філософською традицією та національною мовою? Чи перехід на національну мову створює національну філософську традицію? – Питання дискутувалися на основі текстів 5-го тому «Європейського словника філософій».
- Що таке національна філософська традиція як соціологічний феномен в контексті інституцій, в межах яких відбуваються філософські дискурсивні практики? Було розглянуто можливості інституційного підходу до вивчення національної філософської традиції. Якщо утворення національної філософської традиції відбувається в межах національних інституцій, – це громадянський вимір, – тоді національна філософська традиція складається з історії інституцій.
- Як себе усвідомлює національна філософська спільнота концептуально і генеалогічно – на рівні практик змістовних дискусій в межах модерних філософських інституцій (від університетів до ФБ-груп)?
- Чи може національна філософська традиція охоплювати всю різноманітність філософування?
- Що потрібно робити далі, щоб стати українськими філософами?
У дискусії взяли участь доктори філософських наук, які створили по-справжньому мудру атмосферу: Олег Хома, Сергій Йосипенко, Олексій Панич, Сергій Пролеєв, Тарас Кононенко. Також до обговорення долучилися Костянтин Сігов, Михайло Якубович, Микола Федяй, Ілля Давіденко. Кафедру філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського представляли Наталія Денисенко і Тетяна Щириця.
Обговорення окресленого поля філософських проблем виявило цілу низку нових питань, які потребують свого подальшого осмислення. Так завжди буває з вдалою філософською дискусією, яка не тільки надає відповіді, але й породжує нові питання, що відкривають подальші перспективи філософських пошуків поставлених проблем.
Дискусія продовжувалася понад 5 годин. Не всі питання були розглянуті в повному обсязі. Тож дискурс національної філософської традиції триває.
Редколегія журналу Sententiae активно запрошує колег долучатися до подальших наукових розвідок української національної філософської традиції / національного філософування, оскільки дана тема є пріоритетною у видавничих планах на 2025 рік.