Представники Київської області, а також кафедри Філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського – доцент, кандидат соціологічних наук Ігор Мещан та аспірантка Кафедри Марія Ісмагулова взяли участь у Форумі захисту «Де починається і закінчується захист?», який проходив 16–17 листопада.
Захід об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, науковців, донорської спільноти та громадянського суспільства задля пошуку ефективних рішень у сфері захисту населення.
Одним із ключових напрямів першого дня форуму стало обговорення актуальних питань організації та надання соціальних послуг у територіальних громадах.
Під час секції «Соціальні послуги на практиці: між потребами та можливостями» учасники розглянули практичні кейси впровадження нових механізмів соціальної підтримки. Зокрема, обговорили застосування постанов Кабінету Міністрів України № 966 та № 1169, міжвідомчу взаємодію, залучення різних надавачів соціальних послуг і забезпечення доступності допомоги для людей, які її потребують. Ігор Мещан долучився до експертного обговорення.
Для Київської області особливого значення набувають питання розвитку доступних і якісних соціальних послуг, удосконалення міжвідомчої взаємодії, підтримки внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, сімей з дітьми та інших категорій населення, які потребують допомоги. Київська обласна державна адміністрація продовжує системну роботу, спрямовану на розвиток соціальних послуг, посилення співпраці з територіальними громадами та громадськими організаціями, впровадження ефективних механізмів підтримки населення. Адже забезпечення доступної, своєчасної та якісної допомоги кожній людині є основою формування стійкої та ефективної системи соціального захисту населення.
Форум організовано благодійним фондом «Право на захист», за підтримки UK Aid від уряду Великої Британії, що реалізується в межах Національного консорціуму PULSE. Цьогорічний Форум зосереджений на практичних рішеннях, які сприятимуть підвищенню доступності та якості допомоги, зміцненню спроможності територіальних громад і розвитку ефективного партнерства між державними інституціями та громадським сектором.
Турбота про людей старшого віку, забезпечення гідної якості їхнього життя та розвиток професійних соціальних послуг — важливі напрями сучасної соціальної роботи.
Знайомимося з потенційним партнером кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського — мережею пансіонатів Life-House, яка об’єднує заклади для проживання та професійного догляду за людьми поважного віку в Києві та Київській області.
Історія Life-House розпочалася у 2016 році з відкриття першого пансіонату в селі Дмитрівка. Сьогодні мережа представлена кількома закладами, зокрема в Конча-Заспі, Пущі-Водиці та інших локаціях Києва й передмістя.
Комфортне середовище та домашня атмосфера. Пансіонати пропонують облаштовані кімнати різної місткості, збалансоване чотириразове харчування, доглянуту територію для прогулянок і простір для спілкування.
Комплексний догляд та медичний супровід. У закладах забезпечується цілодобовий сестринський нагляд, контроль стану здоров’я, допомога з прийомом медикаментів, виконання медичних призначень та щоденний догляд.
Підтримка людей з особливими потребами. Окремі напрями роботи охоплюють догляд за маломобільними та лежачими людьми, людьми з деменцією та хворобою Альцгеймера, а також підтримку після інсультів, операцій і травм.
Реабілітація та активне дозвілля. У Life-House приділяють увагу не лише фізичному самопочуттю мешканців, а й соціальній взаємодії, емоційній підтримці та змістовному дозвіллю. Організовуються святкування, майстер-класи, творчі заняття та спільні заходи.
Професійна команда. Працівники мережі проходять спеціалізоване навчання, тренінги та підвищення кваліфікації, зокрема з питань догляду за людьми старшого віку та надання першої допомоги.
Кафедра філософії, яка здійснює підготовку фахівців за спеціальністю «Соціальна робота», планує укласти угоду про співпрацю з мережею Life-House.
Партнерство передбачатиме два важливі напрями:
Практична підготовка студентів. Майбутні соціальні працівники зможуть безпосередньо ознайомлюватися з діяльністю закладів, особливостями надання соціальних послуг, потребами людей старшого віку та практиками міждисциплінарної взаємодії.
Дуальна освіта для працівників Life-House. Співпраця відкриє можливості для поєднання практичного професійного досвіду працівників мережі з академічною підготовкою, поглиблення знань та розвитку компетентностей у сфері соціальної роботи.
Ми переконані, що якісна освіта у сфері соціальної роботи має ґрунтуватися на постійному діалозі університету з тими, хто щодня працює з людьми та їхніми потребами.
Адже соціальна робота — це не лише професійні знання й технології допомоги. Це передусім повага до людської гідності, розуміння індивідуальності кожної людини та відповідальність за якість її життя.
Розвиваємо партнерства, що поєднують освіту, професійну практику та культуру турботи!
16 листопада викладачі кафедри філософії долучилися (наживо та онлайн) до зустрічі-діалогу, присвяченої ролі мови у формуванні національної та культурної ідентичності.
Спікерками виступили засновниці Школи національної ідентичності — авторка платформи «Є мова» Анастасія Розлуцька та сучасна українська філософиня, публічна інтелектуалка Наталія Кривда.
Анастасія Розлуцька зосередила увагу на сучасному стані української мови, викликах мовної політики та необхідності формування повноцінного українськомовного середовища. Зокрема, йшлося про те, що наявність законодавчої бази ще не означає існування дієвої системи мовного менеджменту — як на державному рівні, так і в освітніх закладах. Важлива роль у створенні такого середовища належить керівникам установ та організацій.
Окрему увагу було приділено практикам підтримки української мови, започаткованим ще у 2013 році. Тоді в 32 містах України почали діяти безкоштовні мовні курси, які стали простором спілкування та взаємодії. Наступним кроком стало створення у 2019 році онлайн-платформи «Є мова». Дослідження мовної ситуації засвідчують помітні зміни в публічній сфері, водночас залишаючи відкритим питання про мовні практики у приватному спілкуванні.
Наталія Кривда запропонувала ширшу філософську перспективу осмислення національної ідентичності. Спираючись, зокрема, на концепції Ентоні Сміта та Ернеста Ренана, вона звернула увагу на два виміри формування ідентичності: за походженням, історичною пам’яттю й культурною традицією та за цінностями, які людина свідомо обирає («Нація – це щоденний референдум» Е.Ренан). Сьогодні українська ідентичність формується на перетині цих вимірів.
Особливої актуальності цей процес набуває в умовах подолання комплексу меншовартості, який століттями нав’язувався українцям. Мова в цьому контексті постає свідомим ціннісним вибором, способом утвердження власної культурної суб’єктності та відновлення відчуття спільного «ми».
Учасниці також обговорили мовну ситуацію на сході України, взаємозв’язок мови та історичної пам’яті, вплив російської політики привласнення й переписування історії на українську ідентичність.
Звучало й непросте питання: як говорити про мову так, щоб ця розмова не ставала джерелом додаткової суспільної напруги, але водночас не втрачала своєї принципової важливості?
Мова — це середовище, у якому формується наше мислення, культура та спосіб бачення світу. Недарма Гегелю приписують вислів «Мова — тіло мислення». А культура, за однією з думок, що прозвучали під час зустрічі, — це прихисток, простір, у якому людина знаходить спільність і власну ідентичність.
Завершити цю розмову можна запитанням, яке кожен може поставити собі: «Якою мовою ти мислиш?»
Адже усвідомлення мови власних думок — це також можливість краще зрозуміти себе, свою культурну приналежність і спільноту, частиною якої ми є.
Запитання «Якою мовою ти мислиш?» переводить розмову з площини суспільних декларацій у площину особистої філософської рефлексії.
11 листопада на кафедрі філософії факультету соціології і права КПІ імені Ігоря Сікорського відбувся насичений науково-методичний семінар.
Головною подією стала презентація дисертації аспірантки 4-го року навчання Олени Чикало на надзвичайно актуальну тему: «Парадигма цифровізації в контексті гуманітарного дискурсу: філософська рефлексія перспектив, викликів та небезпек». Дослідження викликало жваву дискусію та чимало запитань від колег.
Особливістю цього семінару став формат підтримки та наставництва: свої перші кроки в науці представили й аспіранти-першокурсники. Вони презентували теми майбутніх досліджень, їхню новизну та актуальність.
Дякуємо більш досвідченим колегам за цінні поради, конструктивну критикy та допомогу у формуванні чіткого наукового бачення для новачків!
У найближчий четвер 12.11. 2026 р. о 17.00 Міжнародний міжпредметний клуб “Cu-club“ запрошує викладачів та студентів на зустріч, присвячену Міжнародному дню філософії, який в цьому році відзначається наступного четверга, 19 листопада.
Тема діалогу – “Той, хто відкриває горизонти”. І присвячений він видатному українському філософу Мирославу Поповичу (1930 – 2018), про особисті зустрічі з яким розповідатимуть його друзі та колишні учні, зокрема Костянтин Малеєв науковий співробітник Інституту філософії НАН України імені Г.Сковороди.
Зустріч відбудеться онлайн. Зум-запрошення проф. Столяр М.Б.: Ідентифікатор конференції: 742 322 8257 Код доступу: MRk8ry https://us05web.zoom.us/j/7423228257?pwd=YUtCYXBBM1ZwQmJnNWdNZEZQcVpBZz09
На Форум приїхали понад 400 людей з різних регіонів. Це представники обласних державних адміністрацій і громад, соціальних департаментів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Державної служби України у справах дітей, комунальних надавачів соціальних послуг, громадських і благодійних організацій, волонтери. Для всіх учасників Форуму турбота давно стала не лише професією, а й філософією життя.
У своєму виступі директор департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Ігор Мещан подякував Міністру соціальної політики, сімʼї та єдності Денису Улютину, що завдяки Форуму всі змогли зібратися, говорити відверто — про роботу й про те, що нас хвилює. І не приховувати щирих емоцій. Був представлений передовий досвід Київщини в організації надання експериментальних соцпослуг, впровадженню електронного кейсменеджмента, реформуванню інтернатної сфери. Надані пропозиції щодо механізмів збільшення кількості місць для маломобільних впо.
«Поруч, коли змінюється життя» — тема цьогорічного Форуму. Коли життя раптом змінюється, людина часто шукає опору в тому, хто вислухає, допоможе зрозуміти, куди звернутися, знайде потрібну підтримку й не відвернеться, якщо шлях виявиться довшим.
Дякуємо організаційній команді Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та РеІнформ, партнерам Форуму — ІСАР Єднання, Львівська міська рада та Львівська обласна державна адміністрація.
5 листопада 2026 року на кафедрі філософії відбулася гостьова лекція, яка перетворилася на фахову дискусію про природу діалогу, методологічні засади філософського консультування та етичну відповідальність філософа-практика.
У зустрічі взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри філософії, зокрема професорка Лариса Кальченко, професорка Олександра Рубанець, Наталія Анацька, Андрій Фесенко, Андрій Самарський, а також здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота та консультування».
До дискусії долучилися спеціально запрошені гості: філософиня Наталія Денисенко; кандидатка філософських наук Ольга Тургенєва, у минулому викладачка кафедри філософії; філософ-практик, учень Оскара Бреніф’є, автор курсів розвитку мислення Віталій Ковтушенко.
Спікеркою зустрічі виступила Надія Павленко, практикуюча психологиня екзистенційно-гуманістичного напрямку, авторка статей із філософії любові. Надія Леонідівна працювала в Центрі гуманітарної освіти НАН України. У 2025 році захистила дисертацію на здобуття ступеня PhD в університеті імені М. Драгоманова на тему «Феномен любові в бутті сучасної людини і можливості її актуалізації: гендерні та екзистенційні виміри».
Модерувала зустріч, спрямовувала хід обговорення та підтримувала розвиток фахової дискусії Зося Кайс, кандидатка філософських наук, викладачка кафедри філософії, філософ-практик.
▪️Діалог як простір відкритості та порозуміння
На початку свого виступу Надія Павленко запропонувала власне визначення філософа-практика та поставила питання про сутність діалогу й мистецтво його ведення.
На думку спікерки, діалог є простором народження спільного смислового поля, можливістю бути собою – автентичним і тотожним власному «Я».
Особливу увагу Надія Леонідівна приділила ідеї «вразливості та ураження» в діалозі. Йдеться про перехід від ураження людського его до вразливості й відкритості душі, а отже — до щирості, довіри та можливості справжньої зустрічі з Іншим.
Ця теза стала одним із центральних предметів подальшого обговорення. Учасники запропонували розглядати діалог як відкритість до запрошення у світ іншого без прагнення захищатися, а з готовністю до порозуміння.
▪️Філософське консультування: методи, межі та відповідальність
Одним із питань дискусії стало коректне визначення людини, яка звертається по філософську консультацію: чи доречно називати її «клієнтом», чи варто використовувати інше поняття?
Віталій Ковтушенко зауважив, що термін «клієнт» є прийнятним, зважаючи на його етимологію (клієнтом в Англії називався той, хто делегував довіру лицарю, який захищав його).
Наталія Денисенко порушила питання про відмінності між філософським консультуванням і психотерапією, критерії їх розмежування та показники успішного діалогу. У цьому контексті знову прозвучала ідея філософського консультування як «терапії для здорових».
Ольга Тургенєва запропонувала визначити спільні риси філософського консультування, психотерапії та коучингу. Серед таких засад було виокремлено дві важливі максими:
• людина вже має всередині себе відповіді на власні запити;
• людина вже має достатньо ресурсів для розв’язання своїх проблем.
Професорка Лариса Кальченко звернула увагу на аналогію філософського консультування з орієнтованою на рішення короткостроковою терапією.
Учасники також обговорили технічний бік консультування: методи й техніки, доцільність їх застосування, а також співвідношення директивних і недирективних підходів. Це актуалізувало питання про межі технологічності філософської практики та роль творчості в роботі філософа-практика.
▪️Досвід, травма та етика філософської практики
Важливим напрямом дискусії стало питання роботи з минулим досвідом людини та травматичними переживаннями.
Запитання професорки Олександри Рубанець спонукало учасників до роздумів про міру відповідальності філософа-консультанта за людину, її вразливість і стан.
Обговорення вкотре наголосило на необхідності розроблення етичного кодексу українського філософського консультування, одним із провідних принципів якого має стати імператив «Не нашкодь».
Водночас учасники звернули увагу на відповідальність за вразливість іншого, осмислюючи страждання як можливу умову інтелектуальних зусиль і глибшого осмислення власного досвіду.
▪️Підсумки та перспективи подальших досліджень
Зустріч стала простором професійного обміну, в якому вдалося окреслити низку важливих змістових і методологічних напрямів розвитку української філософської практики.
Серед основних результатів дискусії:
✅1. Осмислення мистецтва діалогу.
Запропоновано визначення діалогу як відкритості до світу іншого, готовності до порозуміння та формування спільного смислового поля.
✅2. Уточнення понятійного апарату.
Поставлено питання про коректність використання терміна «клієнт» у філософському консультуванні та необхідність подальшого осмислення статусу людини, яка звертається до філософа-практика.
✅3. Актуалізація етичних засад.
Підтверджено необхідність формування етичного кодексу українського філософського консультування, з особливою увагою до відповідальності за вразливість іншого та принципу «Не нашкодь».
✅4. Визначення критеріїв успішного діалогу.
Окреслено перспективу подальших досліджень показників результативності філософського консультування та умов, за яких діалог стає ефективною консультацією.
✅5. Осмислення співвідношення технологічності й творчості.
Виявлено суперечність між необхідністю застосування методів і технік та творчою, непередбачуваною природою філософського діалогу.
✅6. Робота з минулим досвідом і травмою.
Поставлено практичне питання про особливості роботи філософа-консультанта з прожитим досвідом людини, травматичними переживаннями та межами власної компетентності.
✅7. Розмежування підходів у філософській практиці.
Одним із суттєвих здобутків зустрічі стало окреслення відмінностей між екзистенційно-гуманістичним і раціонально-логічним напрямами української філософської практики.
✅8. Увага до різних форм мислення.
Наголошено на необхідності враховувати, з яким саме типом мислення працює філософ-практик, та добирати відповідні способи ведення діалогу.
✅9. Підтримка перспективи людини.
Важливим принципом консультування визначено увагу до власної перспективи людини, її досвіду, запитів і ресурсів.
✅10. Рефлексія самого філософа-практика.
Окремо поставлено питання про те, що означають вдалий діалог і успішна консультація для самого практика, а також про критерії оцінювання власної професійної діяльності.
Зустріч продемонструвала, що філософське консультування є простором творчого мислення, етичної рефлексії та відповідальної взаємодії з людиною.
♥️Дякуємо Надії Павленко, запрошеним гостям, колегам і здобувачам за змістовну дискусію, відкритість до різних підходів та спільне осмислення перспектив філософської практики!
27 жовтня 2026 року відбувся підсумковий залік за результатами практики для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота та консультування» (період проходження: 25.08.2026 – 19.10.2026).
Студенти повністю виконали програму практики, підтвердили високий рівень підготовки та захистили свої звітні матеріали.
Дякуємо базам практики за співпрацю, а магістрам за якісну роботу!