Кафедра філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського

П’ятого грудня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Державно-конфесійні відносини в Україні: стан та виклики», яка була приурочена до 60-річчя кафедри богослов’я і релігієзнавства Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Співорганізаторами та партнерами заходу виступили кафедра богослов’я та релігієзнавства Навчально-наукового інституту філософії та освітньої політики УДУ імені Михайла Драгоманова; Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України; кафедра релігієзнавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

У роботі конференції взяли участь к.і.н., доцент, доцент кафедри філософії Андрій Фесенко з доповіддю «Антирелігійна політика радянської влади 1920-х на Донеччині: кампанія вилучення дзвонів з культових споруд» та студенти Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.

Із вітальними словами до учасників звернулися Віктор Андрущенко – д.філос.н., ректор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.; Віктор Бондаренко – д.філос.н., завідувач кафедри богослов’я та релігієзнавства УДУ імені Михайла Драгоманова, Андрій Юраш – к.політ.н., Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані, Олександр Саган – д.філос.н., завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та інші.

Основна тематика пленарного засідання була представлена такими доповідями:

1. «Актуальні проблеми державно-церковних відносин в контексті новітньої історії України» Віктор Бондаренко (УДУ імені Михайла Драгоманова, Київ, Україна).
2. «Міжнародний аспект державно-церковних відносин» Андрій Юраш (Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані, Рим, Італія).
3. «Платформа єдності християн країн Балто-Чорноморського регіону: діяльність, ініціативи, потенційні можливості» Олександр Саган (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, Україна).
4. «Державно-церковні відносини в Україні в баченні митрополита Володимира (Сабодана)» Олександр (Драбинко) (Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ).
5. «Релігійний плюралізм як виклик сучасним державно-церковним відносинам» Анатолій Колодний, Людмила Филипович (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, Україна).

Після проведення пленарних дискусій учасники конференції доєдналися до презентації «Воєнне десятиліття кафедри богослов’я та релігієзнавства Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (2014-2024 роки)».

Під час конференції учасники заходу обговорили актуальні питання українського сьогодення: державно-церковні відносини в Україні: церковно-канонічний вимір; релігійна безпека/небезпека: можливості та ризики у сфері державно-церковних відносин; діяльність УГКЦ з психологічної допомоги під час війни; релігійні права і свободи та національна безпека: виклики в умовах війни; релігійна складова системи національної безпеки України; міжправославні процеси в Україні як складова політичного дискурсу Румунії тощо.

Завідувач кафедри взяв участь у заході наших стейкхолдерів, першому з’їзді Асоціації біотехнології та біоінженерії УкраїниГенеральний секретар Української Федерації професійних медичних об’єднань Ігор Шкробанець та завідувач кафедри філософії, голова виконавчого комітету Роман Богачев взяли участь у першому з’їзді Громадської Спілки «Асоціація біотехнології та біоінженерії України» (ГС «АББУ).

Він відбувся 27 листопада в Білій Церкві. Ігор Шкробанець в своєму виступі зосередив увагу пропозиціях до законопроєкту «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я України», які висунули асоціації-члени УФПМО.До переліку палат, які визначаються як організації професійного самоврядування медичних професій, члени УФПМО пропонують також додати Палату медичних спеціалістів. До неї зможуть увійти фахівці з немедичною освітою, що працюють в сфері охорони здоров’я: біологи, хіміки, біоінженери тощо.

Ця палата зможе:

– надавати право здійснювати медичну, фармацевтичну та іншу діяльність фахівців з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я та видавати відповідне свідоцтво;

– встановлювати критерії якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги представниками медичних професій, а також фахівцями з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я і;

– розробляти та затверджувати етичний Кодекс представників медичних професій Палати.

– розробляти методичні та рекомендаційні матеріали, проводити освітні заходи;- розробляти та затверджувати галузеві стандарти з охорони здоров’я;

– погоджувати форми звітної та облікової документації, яка стосується медичної, фармацевтичної та іншої діяльності фахівців з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я (затверджується центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я або центральними органами виконавчої влади, які ним координуються);

«УФПМО буде сприяти тому, щоб Закон України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я України» та європейські механізми організації співпраці медичної спільноти стали основою для розбудови нової системи охорони здоров’я України», – підкреслив Ігор Шкробанець.

Після завершення з’їзду гості оглянули сучасне, високотехнологічне виробництво – біофармацевтичний науково-виробничій комплекс компанії «Біофарма – Плазма».

Генеральний секретар Української Федерації професійних медичних об’єднань Ігор Шкробанець та голова виконавчого комітету Роман Богачев взяли участь у першому з’їзді Громадської Спілки «Асоціація біотехнології та біоінженерії України» (ГС «АББУ). Він відбувся 27 листопада в Білій Церкві.

Ігор Шкробанець в своєму виступі зосередив увагу пропозиціях до законопроєкту «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я України», які висунули асоціації-члени УФПМО.

До переліку палат, які визначаються як організації професійного самоврядування медичних професій, члени УФПМО пропонують також додати Палату медичних спеціалістів. До неї зможуть увійти фахівці з немедичною освітою, що працюють в сфері охорони здоров’я: біологи, хіміки, біоінженери тощо.

Ця палата зможе:

– надавати право здійснювати медичну, фармацевтичну та іншу діяльність фахівців з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я та видавати відповідне свідоцтво;

– встановлювати критерії якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги представниками медичних професій, а також фахівцями з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я і;

– розробляти та затверджувати етичний Кодекс представників медичних професій Палати.

– розробляти методичні та рекомендаційні матеріали, проводити освітні заходи;

– розробляти та затверджувати галузеві стандарти з охорони здоров’я;

– погоджувати форми звітної та облікової документації, яка стосується медичної, фармацевтичної та іншої діяльності фахівців з немедичною освітою в сфері охорони здоров’я (затверджується центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я або центральними органами виконавчої влади, які ним координуються);

«УФПМО буде сприяти тому, щоб Закон України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я України» та європейські механізми організації співпраці медичної спільноти стали основою для розбудови нової системи охорони здоров’я України», – підкреслив Ігор Шкробанець.

Після завершення з’їзду гості оглянули сучасне, високотехнологічне виробництво – біофармацевтичний науково-виробничій комплекс компанії «Біофарма – Плазма».

Рішення про створення відокремленого територіального підрозділу в Київській області було прийнято на нараді Української Федерації Професійних Медичних Об’єднань, яке відбулося 25 листопада в Києві.

«Для нас є важливим відкриття територіального підрозділу в Київській області, з якою ми дуже тісно співпрацюємо. Такі підрозділи потрібні для того, щоб, з одного боку, створити професійне конкурентне середовище, а з іншого боку сприяти захисту прав професійної самореалізації лікарів і людей без медичної освіти, які працюють в сфері охорони здоров’я. Якщо ми хочемо впровадити у себе європейські професійні медичні стандарти, ми маємо сприяти організації професійного життя медиків України на тих засадах, які існують в Європейському Союзі» – пояснив Президент УФПМО В’ячеслав Камінський, звертаючись до присутніх .

Директор департаменту охорони здоров’я Київської обласної військової адміністрації Любов Крикливець висловила думку, що це початок запровадження нових підходів до організації системи охорони здоров’я в Київській області.

Ігор Шкробанець, генеральний секретар УФПМО запевнив, що Федерація сприятиме тому, щоб європейські механізми організації співпраці медичної спільноти стали основою розбудови нової системи охорони здоров’я України.

Створення відокремлених територіальні підрозділів є етапом оптимізації структури УФПМО відповідно до європейських стандартів. В рамках цієї оптимізації планується створення нових палат, а саме: Палати стоматологів, Палати лікарів загальної практики, Палати фармацевтів, Палати медичних сестер  та Палати медичних спеціалістів. Вони будуть сформовані за територіальним принципом.

Учасниками територіальних підрозділів стануть медичні працівники, що входять до складу Асоціацій-членів УФПМО та працюють у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Відокремлений підрозділ утворюється за рішенням З’їзду делегатів членських організацій на підставі звернення Президента або Правління, та/або членів УФПМО у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Саме медичні працівники – учасники територіальних відокремлених підрозділів приймуть участь у формуванні нових палат УФПМО.

Така оптимізація структури УФПМО має назву «Стратегія спрямованої дії». Вона призвана забезпечити провадження європейських засад лікарського самоврядування, розробку належних професійних стандартів та підвищення ефективності атестації медичних працівників в регіонах.

«Структуру можна реформувати зверху, але без підтримки від регіонів нічого не вийде», – підкреслив голова виконавчого комітету УФПМО Роман Богачев, презентуючи «Стратегію спрямованої дії».

Підрозділ в Київській області стане сьомим відокремленим територіальним підрозділом УФПМО. Раніше члени Федерації затвердили створення 6 територіальних підрозділів в Запорізькій, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернівецькій областях.

В українській філософській спільноті 14 листопада відбувся семінар-дискусія «Що таке національна філософська традиція?», до якої долучилися викладачі кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Мета дискусії – прояснення позицій в українському філософському дискурсі сутності поняття «національна філософська традиція» та специфіки його визначення.

Дискусія на семінарі відбувалася довкола таких питань:

• Чи має перевагу поняття «національна філософська традиція»?
• Як співвідносяться між собою поняття: «національна філософська традиція», «національна філософія» і «національне філософування»?
• Що таке «сильна» і «слабка» версії національної філософської традиції? Яку версію краще обрати?
• Чи існує кореляція між національною філософською традицією та національною мовою? Чи перехід на національну мову створює національну філософську традицію? – Питання дискутувалися на основі текстів 5-го тому «Європейського словника філософій».
• Що таке національна філософська традиція як соціологічний феномен в контексті інституцій, в межах яких відбуваються філософські дискурсивні практики? Було розглянуто можливості інституційного підходу до вивчення національної філософської традиції. Якщо утворення національної філософської традиції відбувається в межах національних інституцій, – це громадянський вимір, – тоді національна філософська традиція складається з історії інституцій.
• Як себе усвідомлює національна філософська спільнота концептуально і генеалогічно – на рівні практик змістовних дискусій в межах модерних філософських інституцій (від університетів до ФБ-груп)?
• Чи може національна філософська традиція охоплювати всю різноманітність філософування?
• Що потрібно робити далі, щоб стати українськими філософами?

У дискусії взяли участь доктори філософських наук, які створили по-справжньому мудру атмосферу: Олег Хома, Сергій Йосипенко, Олексій Панич, Сергій Пролеєв, Тарас Кононенко. Також до обговорення долучилися Костянтин Сігов, Михайло Якубович, Микола Федяй, Ілля Давіденко. Кафедру філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського представляли Наталія Денисенко і Тетяна Щириця.

Обговорення окресленого поля філософських проблем виявило цілу низку нових питань, які потребують свого подальшого осмислення. Так завжди буває з вдалою філософською дискусією, яка не тільки надає відповіді, але й породжує нові питання, що відкривають подальші перспективи філософських пошуків поставлених проблем.

Дискусія продовжувалася понад 5 годин. Не всі питання були розглянуті в повному обсязі. Тож дискурс національної філософської традиції триває.

Редколегія журналу Sententiae активно запрошує колег долучатися до подальших наукових розвідок української національної філософської традиції / національного філософування, оскільки дана тема є пріоритетною у видавничих планах на 2025 рік.