• Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    29 жовтня 2026 року професорка кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського, гарантка освітньо-наукової програми «Соціальна робота» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» Л. В. Кальченко долучилася до фахового семінару «Архітектура довіри: забезпечення якості освіти за спеціальністю “Соціальна робота і консультування” та її імплементація в прикладному аспекті», організованого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

    Захід об’єднав обговорення сучасних викликів розвитку соціальної роботи та консультування, трансформації професійних ролей фахівців, удосконалення освітніх програм і забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти відповідно до актуальних суспільних потреб.

    Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, у доповіді «Соціальна робота в новій системі координат: трансформація професійних ролей, соціальних послуг та підготовки фахівців» висвітлила сучасні підходи до розвитку психосоціальної підтримки населення, міжсекторальної взаємодії та впровадження програм підтримки ментального здоров’я. Особливу увагу приділено трансформації психологічної служби в системі освіти, розвитку професійних стандартів соціального педагога та практичного психолога, розмежуванню їхніх професійних функцій, а також багаторівневій моделі психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу.

    Важливим акцентом доповіді стало посилення превентивно-профілактичного спрямування соціальної роботи в закладах загальної середньої освіти, орієнтованого на раннє виявлення соціальних ризиків, підтримку дітей і сімей, попередження соціального неблагополуччя та розвиток взаємодії між закладами освіти, родинами, громадами й соціальними службами. У цьому контексті особливої актуальності набуває професійна роль соціального педагога та необхідність належного представлення соціально-педагогічного напряму підготовки фахівців за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Тетяна Лях, проректор з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, у доповіді «Адаптація студентів на першому році навчання: виклики та рекомендації» представила комплексний підхід до створення підтримувального університетського середовища. Розглянуто питання інформаційного супроводу першокурсників, розвитку наставництва, соціально-психологічної підтримки, формування студентських спільнот, культури взаємоповаги та системного моніторингу адаптації здобувачів освіти.

    Наталія Бєлова, психоаналітична психотерапевтка, дійсна членкиня Української асоціації психоаналітичної психотерапії, представила доповідь «Університет, громада, ветеран: партнерська модель реінтеграції через освіту та соціальне консультування», присвячену питанням соціальної адаптації та реінтеграції ветеранів, розвитку партнерства університетів, територіальних громад і фахівців соціальної сфери, а також значенню освіти й соціального консультування у підтримці ветеранів та їхніх родин.

    Особливий інтерес у контексті забезпечення якості вищої освіти викликала доповідь Галини Лопушняк, віце президентки з науково-педагогічної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», голови галузевої експертної ради «Соціальне забезпечення» (2021–2026), присвячена особливостям формування освітніх програм за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Доповідачка проаналізувала типові помилки проєктування та реалізації освітніх програм, зокрема формальний підхід до визначення їхньої мети, компетентностей і програмних результатів навчання, недостатню узгодженість освітніх компонентів, обмеженість практичної підготовки та невідповідність кадрового забезпечення змісту освітньої діяльності. Наголошено, що перехід до спеціальності І10 потребує не лише формального оновлення назв і шифрів освітніх програм, а й змістовного переосмислення професійного профілю випускника, логіки освітньої траєкторії та результатів навчання. Окрему увагу приділено практикоорієнтованості, міждисциплінарності, актуальності освітнього змісту та доказовому підтвердженню якості освітніх програм під час акредитації.

    Василь Лефтеров, доктор психологічних наук, професор, перший проректор Міжнародного університету, у доповіді «Система підтримки та захисту ментального здоров’я в закладі освіти як ресурсу стійкості освітньої спільноти» акцентував увагу на необхідності комплексної психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу, розвитку психологічної безпеки, культури турботи про ментальне здоров’я та зміцнення стійкості освітніх спільнот.

    Участь у фаховому семінарі має важливе науково-методичне та практичне значення для подальшого розвитку освітніх програм кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти. Представлені експертні підходи та рекомендації актуалізують необхідність удосконалення змісту освітніх програм, забезпечення узгодженості їхніх цілей і результатів навчання, посилення практичної та дослідницької підготовки, розвитку міждисциплінарної взаємодії, а також урахування сучасних тенденцій соціальної роботи, зокрема її превентивно-профілактичного спрямування, психосоціальної підтримки, соціально-педагогічної діяльності та соціальної реінтеграції вразливих категорій населення.

  • Міжнародний досвід військових соціальних працівників

    Міжнародний досвід військових соціальних працівників

    28 жовтня 2026 року викладачі кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — професор Л. В. Кальченко, доцент Л. В. Школяр та старший викладач О. П. Скоромна — разом зі студентами всіх трьох рівнів вищої освіти (бакалаврського, магістерського та докторського) взяли участь у міжнародному вебінарі на тему: «Роль військових соціальних працівників у нідерландській програмі адаптації (AP) після повернення із зони бойових дій».

    Під час вебінару було представлено програму адаптації, розроблену Збройними силами Нідерландів для підтримки військовослужбовців, які повертаються з виконання завдань. Особливу увагу було приділено ключовим підходам до соціальної та психосоціальної підтримки під час переходу від військової служби до повсякденного життя вдома.

    Серед запрошених спікерів були:

    Герман де Моннінк — нідерландський психолог, терапевт, педагог і практик із понад 40-річним професійним досвідом, пов’язаний з Університетом прикладних наук «Ханзе» (Hanze University of Applied Sciences) у Гронінгені. Він також є організатором серії вебінарів для Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

    Капітан Йост — військовий соціальний працівник Міністерства оборони Нідерландів, який брав участь у трьох військових місіях. Окрім оперативного досвіду, він обіймав посаду фахівця з розробки політики, відповідального за організацію підтримки військовослужбовців після повернення з місій. Поєднуючи оперативний досвід, практичну соціальну роботу та експертизу у сфері політики, капітан Йост зосереджується на підтримці військових під час їхнього переходу від служби до повсякденного життя вдома.

    Стефан — соціальний працівник у закладі догляду за літніми людьми; до 2020 року він служив у Збройних силах Нідерландів і брав участь у трьох військових місіях. Маючи особистий досвід проходження програм адаптації після повернення зі служби, Стефан також брав участь у підтримці військовослужбовців у період переходу від виконання завдань до повернення додому. Крім того, протягом п’яти років він виконував функції довіреної особи, надаючи підтримку з питань, що стосуються професійного та особистого благополуччя.

    Оксана Осипенко — перекладачка та волонтерка, яка бере активну участь у підтримці України в Нідерландах.

    Участь у вебінарі стала цінною нагодою для викладачів і студентів ознайомитися з міжнародним досвідом у сфері військової соціальної роботи, міждисциплінарними підходами до підтримки військовослужбовців, а також із практичними механізмами сприяння їхній адаптації після повернення з місць виконання бойових завдань.

    Представлений досвід є особливо актуальним для нинішніх реалій України, з огляду на зростаючу потребу в розробці ефективних моделей соціальної підтримки, психосоціальної допомоги та реінтеграції військовослужбовців і ветеранів, а також у зміцненні професійного потенціалу фахівців із соціальної роботи та консультування, які працюють із цими категоріями громадян.

    Від імені кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», щоздійснює підготовку майбутніх фахівців у галузі соціальної роботи та консультування, висловлюємо щиру вдячність колегам із партнерської кафедри соціальної роботи та консультування Факультету здоров’я людини Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — і, зокрема, доцентці Ользі Швед — за запрошення, організаційну підтримку та чудову нагоду знову зустрітися з паном Германом де Моннінком і його колегами, військовими соціальними працівниками з Нідерландів.

    Ми глибоко вдячні всім спікерам за відкритість до професійного діалогу, готовність поділитися практичним досвідом і представлення актуальних підходів до підтримки військовослужбовців у період їхнього переходу до цивільного життя.

    Ми переконані, що такі міжнародні зустрічі сприяють зміцненню професійної співпраці, обміну інноваційними практиками, а також удосконаленню підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи та консультування в Україні.

  • СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ ТА ЩО ВАРТО ЗНАТИ

    СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ ТА ЩО ВАРТО ЗНАТИ

    Професійний розвиток — це безперервний процес, спрямований на постійне підвищення кваліфікації та покращення якості соціальної роботи.

    Оновлена система професійного розвитку охоплює фахівців, які надають або організовують соціальні послуги, працюють із сім’ями, дітьми та молоддю, а також забезпечують методичний супровід.

    Національна соціальна сервісна служба України у партнерстві з Громадською організацією «Ліга соціальних працівників України», спільно з ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Швеції реалізує проєкт «Зміцнення системи професійного розвитку та компетенцій працівників соціальних служб».

    У межах реалізації проєкту 27 жовтня 2026 року було проведено професійну онлайн-сесію «Система професійного розвитку працівників у сфері соціального захисту населення: нові підходи та перспективи впровадження», в якій взяв участь доцент кафедри філософії, директор Департаменту соціального захисту населення КОДА Ігор Мещан.

    Зустріч об’єднала понад 800 фахівців соціальної сфери, вручили сертифікати 26 національним тренерам та 206 супервізорам.

    Ігор Вікторович представив колегам систему професійного розвитку соціальних працівників, детально зупинився на особливостях, специфіці та загальному баченні подальшої роботи.

    Говорили про базові програми освіти фахівців, початок професійної діяльності, супервізію та її принципи, а саме: доступність, безперервність, конфіденційність, неупередженість та толерантність.

    Зауважили на тому, що кожен працівник має право самостійно обирати напрям розвитку, навчальну програму та провайдера, а також формати навчання: неформальна освіта (тренінги, семінари, вебінари та інші заходи), стажування (практичне набуття досвіду під час безпосереднього виконання обов’язків), інформальна освіта (самоосвіта, професійні зустрічі, онлайн-курси, опрацювання методичної літератури та аналітичних матеріалів).

    Ця система функціонує завдяки чіткому розподілу ролей між Мінсоцполітики, Нацсоцслужбою, її територіальними органами, обласними центрами та надавачами послуг, які створюють організаційні й правові умови для навчання.

    У своєму виступі Ігор Вікторович наводив приклад співпраці кафедри філософії з стейкхолдерами та аргументував доцільність організації навчання у ЗВО та профільних кафедрах саме за принципом навчання та підвищення кваліфікації діючих соціальних працівників.

  • Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    У рамках Тижня ментального здоров’я 16 жовтня 2026 року за співпраці кафедри філософії та відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся вебінар «Близька людина на фронті: як впоратися з тривогою і невідомістю».

    Ініціаторкою та організаторкою заходу стала викладачка кафедри філософії, начальниця Відділу соціально-психологічної підтримки Анастасія Жукова.

    Спікером вебінару виступив Олексій Карачинський – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психотерапевт, психолог і ветеран.

    Під час вебінару учасники мали змогу розглянути психологічні особливості переживання страху, тривоги та невизначеності, з якими стикаються люди, чиї близькі перебувають на фронті. Зокрема, йшлося про те, чому в умовах нестабільності виникають нав’язливі думки, внутрішнє напруження та схильність зосереджуватися на найгірших сценаріях.

    Окрему увагу було приділено практичним інструментам подолання тривоги. Спікер розповів про особливості роботи уяви, способи взаємодії з власними думками й емоціями, а також підходи, які допомагають зменшити інтенсивність переживань і не дозволяти тривожним думкам повністю поглинати повсякденне життя.

    Практична частина зустрічі охоплювала тілесні вправи для заспокоєння, зниження фізичних проявів тривоги та відновлення внутрішньої рівноваги. Учасники ознайомилися з техніками самодопомоги, які можна використовувати в повсякденному житті для підтримки власного психоемоційного стану в періоди невизначеності.

    Вебінар став нагодою поглибити розуміння власних емоційних реакцій, отримати практичні інструменти самопідтримки та приділити увагу власному ментальному здоров’ю в умовах війни.

    Проведення таких заходів сприяє підвищенню психологічної обізнаності університетської спільноти, формуванню навичок самодопомоги та поширенню культури турботи про ментальне здоров’я.

  • Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    12 жовтня в межах Тижня ментального здоров’я в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся онлайн-вебінар «Очікування як виклик. Біологія близькості: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору», організований у співпраці з KVITSPACE.

    Зустріч була присвячена психологічному досвіду жінок, які чекають на повернення своїх близьких із війни, та викликам, пов’язаним із тривалою невизначеністю, емоційним напруженням і постійним очікуванням.

    Під час лекції учасники обговорили, як тривале очікування впливає на фізичний та психологічний стан людини, її стосунки з близькими й здатність планувати майбутнє. Окрему увагу приділили ролі людського зв’язку, безпечної присутності та підтримувального середовища у збереженні внутрішньої опори.

    Лекція поєднала теоретичну частину з практичними заняттями, спрямованими на осмислення власного досвіду, пошук ресурсів і розуміння того, як підтримувальні стосунки допомагають не лише долати складні обставини, а й поступово відновлюватися та знаходити сили для життя.

    Спікеркою заходу стала Аліна Палкіна — засновниця та директорка БО «Благодійний фонд Kvitspace», дослідниця людської цілісності, психічного здоров’я та умов, що підтримують життєздатність людини, родини й громади.

    Ініціаторкою та організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова — викладачка кафедри філософії ФСП та начальниця відділу соціально-психологічної підтримки

    Захід став частиною ініціатив із підтримки ментального здоров’я університетської спільноти та привернув увагу до важливої теми психологічної стійкості людей, які живуть в умовах війни та невизначеності.

    Адже внутрішня опора формується не лише завдяки особистим ресурсам, а й через зв’язок з іншими людьми, відчуття безпеки та можливість отримати підтримку.

    Піклуймося про ментальне здоров’я разом!

  • Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    З 21 по 23 жовтня 2026 року згідно з Наказом № 1127-Е Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського проходитиме акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії ОНП Соціальна робота. 

    З відомостями самооцінювання даної ОПП можна ознайомитися за посиланням: 

    відомості СО Соціальна робота.

    Програма візиту експертної групи доступна за посиланням. 

    В рамках акредитаційної експертизи відбудеться відкрита зустріч з експертами: 

    Час: 21.10.2026, 15.45–16.30 
    Підключитись до конференції Zoom:
    https://us04web.zoom.us/j/71423914192?pwd=aAeHasgydnDygax7PbBPo28Q7H5SX…
    Ідентифікатор конференції: 71423914192
    Пароль: 2026

  • Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    15 жовтня до нас завітала команда Всеукраїнської асоціації музичних подій @uame. Наталія Мармалюк, Наталія Кир’яченко та Микола Ярошко презентували тулкіт «Доступність у дії» – практичний посібник для організаторів фестивалів і масових заходів.

    За ним стоїть величезна робота: аналіз 32 фестивалів і 23 організацій Європи, Британії та Північної Америки, опитування фестивалів з 13 країн і власний досвід команди. З 2018 року вони впроваджують доступність на Atlas та інших українських фестивалях.

    Що нас найбільше вразило:
    ✔️ Доступність – це не окремий «додаток» до події. Її закладають ще на етапі планування, разом із бюджетом і локацією
    ✔️ Рішення створюють не для людей з інвалідністю, а разом із ними
    ✔️ Найслабше місце навіть у світових лідерів – ментальна доступність і збір зворотного зв’язку
    ✔️ Під час тривоги на Atlas нечуючі відвідувачі побачили на екранах оголошення жестовою мовою з інструкцією, як дістатися укриття. Такого досвіду немає в жодного європейського фестивалю
    ✔️ Вібраційні жилети, тихі зони, сенсорні рюкзаки, тактильні карти – інструменти, які вже працюють у світі й поступово приходять в Україну
    ✔️ Технології важливі, але працюють лише у зв’язці з людьми. Субтитри не замінять живого перекладача жестової мови

    Ми говорили про масштабні фестивалі, але більшість порад можна адаптувати до будь-якого формату: вистави, тренінгу, лекції, соціального заходу. Для майбутніх соціальних працівників і психологів це ще одна скарбничка підходів (навіть філософія!) до того, як робити простір відкритим і безпечним.

    Дякуємо команді UAME за щедрість і відвертість! 💛 Тулкіт стане рекомендованою літературою декількох навчальних курсів, а ознайомитися з ним можна вже зараз на uame.org.ua.

    ***
    Захід відбувся в межах дисциплін «Побудова довіри та емпатії в спілкуванні» та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів».

  • Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни

    Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни


    15 жовтня в межах співпраці кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася онлайн-лекція «Зоотерапія в умовах війни: стійкість через взаємодію».

    Спікером заходу став Сергій Харьков, PhD, заступник директора Київського зоопарку, викладач кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського.

    Під час лекції учасники ознайомилися з можливостями використання терапевтично організованої взаємодії з тваринами для підтримки психоемоційного стану людини. Особливу увагу приділили тому, як зоотерапевтичні практики можуть доповнювати психологічну та медичну допомогу людям, які пережили бойові дії, втрати, вимушене переселення та інші наслідки війни.

    Окремо обговорили потенціал таких практик у роботі з ветеранами й ветеранками, а також людьми, яким складно відновлювати соціальні контакти, говорити про пережитий досвід або приймати допомогу.

    Спікер розповів про різні формати взаємодії з тваринами, результати наукових досліджень у цій сфері та умови відповідального застосування зоотерапії, зокрема важливість професійного супроводу, безпеки учасників і дотримання принципів добробуту тварин.

    Співпраця кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки спрямована на розвиток просвітницьких ініціатив і поширення знань про сучасні підходи до психологічної та психосоціальної підтримки. Такі заходи створюють можливості для обміну досвідом, розширення професійних знань і пошуку додаткових ресурсів підтримки ментального здоров’я університетської спільноти.
    Дякуємо Сергію Харькову за змістовну лекцію та всім учасникам за інтерес до теми!

  • «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    Чи може людина з порушенням слуху повноцінно пережити концерт? Що відчуває відвідувач із ПТСР серед гучних спецефектів і натовпу? Куди дивитися, коли переклад жестовою мовою – на екрані, а артист – на сцені?

    Про це поговоримо на лекції від Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME – найбільшої асоціації музичної індустрії України, створеної у 2019 році. З 2018 року ми впроваджуємо доступність на українських фестивалях: починали з платформ для людей з інвалідністю на Atlas Weekend, згодом масштабували підходи ще на шість фестивалів, а з 2025 року розвиваємо окрему ініціативу «Серед своїх» – переклад українською жестовою мовою на культурних подіях, зокрема на Atlas Festival.

    Наш досвід ми зібрали в тулкіті «Доступність у дії» – практичному посібнику для організаторів музичних фестивалів і масових заходів. Для нього ми проаналізували практики 32 фестивалів і музичних подій та 23 профільних організацій Європи, Великої Британії та Північної Америки, опитали організаторів 22 фестивалів із 13 країн, порівняли українське й європейське законодавство та поговорили з перекладачами жестової мови й нечуючою спільнотою.

    Про що поговоримо:

    ✔️ чому тема доступності культурних подій зараз гостріша, ніж будь-коли: кількість людей з інвалідністю в Україні зросла з 2,7 млн у 2022 році до понад 3,4 млн у 2025-му
    ✔️ які бар’єри – фізичні, комунікаційні, сенсорні, інформаційні – зустрічають відвідувачі і як їх бачать самі люди з інвалідністю
    ✔️ як працюють жестовий переклад, індукційні петлі, вібраційні жилети, тихі зони та сенсорні рюкзаки на європейських і українських фестивалях
    ✔️ коректна мова: як говорити про людей з інвалідністю без стигматизації
    ✔️ що працювало на практиці – українські кейси й уроки Atlas Festival

    Тулкіт публічний і безкоштовний – після лекції ним можна користуватися на сайті uame.org.ua.

    ***
    Запрошуються студенти, викладачі, співробітники КПІ і.Ігоря Сікорського, особливо спеціальності “соціальна робота”, “психологія”.

    Захід відбувається в рамках навчальних дисциплін “Побудова довіри та емпатія в спілкуванні” та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів»

    Зустріч проходитиме 15 жовтня о 16:00
    Посилання на зум

  • «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.

    Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).

    Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!