• Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    Близька людина на фронті: як впоратися із тривогою і невідомістю

    У рамках Тижня ментального здоров’я 16 жовтня 2026 року за співпраці кафедри філософії та відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся вебінар «Близька людина на фронті: як впоратися з тривогою і невідомістю».

    Ініціаторкою та організаторкою заходу стала викладачка кафедри філософії, начальниця Відділу соціально-психологічної підтримки Анастасія Жукова.

    Спікером вебінару виступив Олексій Карачинський – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психотерапевт, психолог і ветеран.

    Під час вебінару учасники мали змогу розглянути психологічні особливості переживання страху, тривоги та невизначеності, з якими стикаються люди, чиї близькі перебувають на фронті. Зокрема, йшлося про те, чому в умовах нестабільності виникають нав’язливі думки, внутрішнє напруження та схильність зосереджуватися на найгірших сценаріях.

    Окрему увагу було приділено практичним інструментам подолання тривоги. Спікер розповів про особливості роботи уяви, способи взаємодії з власними думками й емоціями, а також підходи, які допомагають зменшити інтенсивність переживань і не дозволяти тривожним думкам повністю поглинати повсякденне життя.

    Практична частина зустрічі охоплювала тілесні вправи для заспокоєння, зниження фізичних проявів тривоги та відновлення внутрішньої рівноваги. Учасники ознайомилися з техніками самодопомоги, які можна використовувати в повсякденному житті для підтримки власного психоемоційного стану в періоди невизначеності.

    Вебінар став нагодою поглибити розуміння власних емоційних реакцій, отримати практичні інструменти самопідтримки та приділити увагу власному ментальному здоров’ю в умовах війни.

    Проведення таких заходів сприяє підвищенню психологічної обізнаності університетської спільноти, формуванню навичок самодопомоги та поширенню культури турботи про ментальне здоров’я.

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    Очікування як виклик: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору

    12 жовтня в межах Тижня ментального здоров’я в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся онлайн-вебінар «Очікування як виклик. Біологія близькості: як людський зв’язок підтримує життєздатність і внутрішню опору», організований у співпраці з KVITSPACE.

    Зустріч була присвячена психологічному досвіду жінок, які чекають на повернення своїх близьких із війни, та викликам, пов’язаним із тривалою невизначеністю, емоційним напруженням і постійним очікуванням.

    Під час лекції учасники обговорили, як тривале очікування впливає на фізичний та психологічний стан людини, її стосунки з близькими й здатність планувати майбутнє. Окрему увагу приділили ролі людського зв’язку, безпечної присутності та підтримувального середовища у збереженні внутрішньої опори.

    Лекція поєднала теоретичну частину з практичними заняттями, спрямованими на осмислення власного досвіду, пошук ресурсів і розуміння того, як підтримувальні стосунки допомагають не лише долати складні обставини, а й поступово відновлюватися та знаходити сили для життя.

    Спікеркою заходу стала Аліна Палкіна — засновниця та директорка БО «Благодійний фонд Kvitspace», дослідниця людської цілісності, психічного здоров’я та умов, що підтримують життєздатність людини, родини й громади.

    Ініціаторкою та організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова — викладачка кафедри філософії ФСП та начальниця відділу соціально-психологічної підтримки

    Захід став частиною ініціатив із підтримки ментального здоров’я університетської спільноти та привернув увагу до важливої теми психологічної стійкості людей, які живуть в умовах війни та невизначеності.

    Адже внутрішня опора формується не лише завдяки особистим ресурсам, а й через зв’язок з іншими людьми, відчуття безпеки та можливість отримати підтримку.

    Піклуймося про ментальне здоров’я разом!

    posteidos

    ,
    ,

  • Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії “Соціальна робота”

    З 21 по 23 жовтня 2026 року згідно з Наказом № 1127-Е Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського проходитиме акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії ОНП Соціальна робота. 

    З відомостями самооцінювання даної ОПП можна ознайомитися за посиланням: 

    відомості СО Соціальна робота.

    Програма візиту експертної групи доступна за посиланням. 

    В рамках акредитаційної експертизи відбудеться відкрита зустріч з експертами: 

    Час: 21.10.2026, 15.45–16.30 
    Підключитись до конференції Zoom:
    https://us04web.zoom.us/j/71423914192?pwd=aAeHasgydnDygax7PbBPo28Q7H5SX…
    Ідентифікатор конференції: 71423914192
    Пароль: 2026

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    Доступність у дії: як зробити культурну подію відкритою для кожного

    15 жовтня до нас завітала команда Всеукраїнської асоціації музичних подій @uame. Наталія Мармалюк, Наталія Кир’яченко та Микола Ярошко презентували тулкіт «Доступність у дії» – практичний посібник для організаторів фестивалів і масових заходів.

    За ним стоїть величезна робота: аналіз 32 фестивалів і 23 організацій Європи, Британії та Північної Америки, опитування фестивалів з 13 країн і власний досвід команди. З 2018 року вони впроваджують доступність на Atlas та інших українських фестивалях.

    Що нас найбільше вразило:
    ✔️ Доступність – це не окремий «додаток» до події. Її закладають ще на етапі планування, разом із бюджетом і локацією
    ✔️ Рішення створюють не для людей з інвалідністю, а разом із ними
    ✔️ Найслабше місце навіть у світових лідерів – ментальна доступність і збір зворотного зв’язку
    ✔️ Під час тривоги на Atlas нечуючі відвідувачі побачили на екранах оголошення жестовою мовою з інструкцією, як дістатися укриття. Такого досвіду немає в жодного європейського фестивалю
    ✔️ Вібраційні жилети, тихі зони, сенсорні рюкзаки, тактильні карти – інструменти, які вже працюють у світі й поступово приходять в Україну
    ✔️ Технології важливі, але працюють лише у зв’язці з людьми. Субтитри не замінять живого перекладача жестової мови

    Ми говорили про масштабні фестивалі, але більшість порад можна адаптувати до будь-якого формату: вистави, тренінгу, лекції, соціального заходу. Для майбутніх соціальних працівників і психологів це ще одна скарбничка підходів (навіть філософія!) до того, як робити простір відкритим і безпечним.

    Дякуємо команді UAME за щедрість і відвертість! 💛 Тулкіт стане рекомендованою літературою декількох навчальних курсів, а ознайомитися з ним можна вже зараз на uame.org.ua.

    ***
    Захід відбувся в межах дисциплін «Побудова довіри та емпатії в спілкуванні» та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів».

    posteidos

    ,
    , ,

  • Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни

    Сила взаємодії: про можливості зоотерапії в умовах війни


    15 жовтня в межах співпраці кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася онлайн-лекція «Зоотерапія в умовах війни: стійкість через взаємодію».

    Спікером заходу став Сергій Харьков, PhD, заступник директора Київського зоопарку, викладач кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського.

    Під час лекції учасники ознайомилися з можливостями використання терапевтично організованої взаємодії з тваринами для підтримки психоемоційного стану людини. Особливу увагу приділили тому, як зоотерапевтичні практики можуть доповнювати психологічну та медичну допомогу людям, які пережили бойові дії, втрати, вимушене переселення та інші наслідки війни.

    Окремо обговорили потенціал таких практик у роботі з ветеранами й ветеранками, а також людьми, яким складно відновлювати соціальні контакти, говорити про пережитий досвід або приймати допомогу.

    Спікер розповів про різні формати взаємодії з тваринами, результати наукових досліджень у цій сфері та умови відповідального застосування зоотерапії, зокрема важливість професійного супроводу, безпеки учасників і дотримання принципів добробуту тварин.

    Співпраця кафедри філософії та Відділу соціально-психологічної підтримки спрямована на розвиток просвітницьких ініціатив і поширення знань про сучасні підходи до психологічної та психосоціальної підтримки. Такі заходи створюють можливості для обміну досвідом, розширення професійних знань і пошуку додаткових ресурсів підтримки ментального здоров’я університетської спільноти.
    Дякуємо Сергію Харькову за змістовну лекцію та всім учасникам за інтерес до теми!

    posteidos

    ,
    , ,

  • «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    Чи може людина з порушенням слуху повноцінно пережити концерт? Що відчуває відвідувач із ПТСР серед гучних спецефектів і натовпу? Куди дивитися, коли переклад жестовою мовою – на екрані, а артист – на сцені?

    Про це поговоримо на лекції від Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME – найбільшої асоціації музичної індустрії України, створеної у 2019 році. З 2018 року ми впроваджуємо доступність на українських фестивалях: починали з платформ для людей з інвалідністю на Atlas Weekend, згодом масштабували підходи ще на шість фестивалів, а з 2025 року розвиваємо окрему ініціативу «Серед своїх» – переклад українською жестовою мовою на культурних подіях, зокрема на Atlas Festival.

    Наш досвід ми зібрали в тулкіті «Доступність у дії» – практичному посібнику для організаторів музичних фестивалів і масових заходів. Для нього ми проаналізували практики 32 фестивалів і музичних подій та 23 профільних організацій Європи, Великої Британії та Північної Америки, опитали організаторів 22 фестивалів із 13 країн, порівняли українське й європейське законодавство та поговорили з перекладачами жестової мови й нечуючою спільнотою.

    Про що поговоримо:

    ✔️ чому тема доступності культурних подій зараз гостріша, ніж будь-коли: кількість людей з інвалідністю в Україні зросла з 2,7 млн у 2022 році до понад 3,4 млн у 2025-му
    ✔️ які бар’єри – фізичні, комунікаційні, сенсорні, інформаційні – зустрічають відвідувачі і як їх бачать самі люди з інвалідністю
    ✔️ як працюють жестовий переклад, індукційні петлі, вібраційні жилети, тихі зони та сенсорні рюкзаки на європейських і українських фестивалях
    ✔️ коректна мова: як говорити про людей з інвалідністю без стигматизації
    ✔️ що працювало на практиці – українські кейси й уроки Atlas Festival

    Тулкіт публічний і безкоштовний – після лекції ним можна користуватися на сайті uame.org.ua.

    ***
    Запрошуються студенти, викладачі, співробітники КПІ і.Ігоря Сікорського, особливо спеціальності “соціальна робота”, “психологія”.

    Захід відбувається в рамках навчальних дисциплін “Побудова довіри та емпатія в спілкуванні” та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів»

    Зустріч проходитиме 15 жовтня о 16:00
    Посилання на зум

    posteidos

    ,
    , ,

  • «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.

    Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).

    Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!

    posteidos

    ,
    , , , ,

  • Зоотерапія проти вигорання

    Зоотерапія проти вигорання

    Минулої суботи, 3 жовтня 2026 року, у Київському зоопарку відбувся захопливий психологічний тренінг для працівників ФСП та їхніх дітей – «Зоотерапія як психологічний інструмент подолання стресу та професійного вигорання». Захід об’єднав колег та їхні родини у дружній атмосфері, подарувавши учасникам безліч позитивних емоцій, корисних інсайтів та незабутніх моментів на свіжому повітрі.

    Учасники дізналися про вимирання видів через людську діяльність та головну місію сучасного зоопарку – збереження біорізноманіття. Для цього Київський зоопарк створив унікальну екосистему, де умови життя кожного мешканця максимально наближені до природних.  

    Родзинкою заходу стала його друга частина – інтерактивне спілкування з тваринами-асистентами. Учасники мали змогу потримати на руках полозів Котика та його подружку, погладити гекона Соняха, а також розглянути зблизька анамських паличників, летючих тарганів-архимандритів і павука-птахоїда Дасю.

    Суботня прогулянка зоологічним парком подарувала справжній ефект зоотерапії – можливість відпочити, переключитися та відновити емоційні ресурси.

    Висловлюємо щиру вдячність адміністрації нашого факультету та профспілці ФСП за організацію цього корисного та приємного дозвілля.

    posteidos

    ,
    , ,

  • Вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи»

    Вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи»

    2 жовтня відбувся онлайн-вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи», присвячений питанням збереження ментального здоров’я та формування навичок ефективного подолання стресу.

    Спікером заходу став Олексій Карачинський, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психолог, психотерапевт, ветеран.

    До заходу також доєдналися викладачі кафедри філософії Наталія Тимошенко, Зося Кайс, Марина Сторожик, Тетяна Свідло, Наталія Денисенко та студенти 1, 2, 4 курсів спеціальності Соціальна робота та консультування.
    Під час вебінару учасники розглянули, чому виникають тривога та стрес, як вони впливають на організм і повсякденне життя, а також ознайомилися з практичними інструментами, які допомагають краще давати раду емоційному напруженню та зберігати внутрішню рівновагу в неспокійні часи.

    Захід відбувся у співпраці кафедри філософії ФСП та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова, викладач кафедри філософії ФСП та начальник Відділу соціально-психологічної підтримки.

    Такі зустрічі сприяють формуванню культури турботи про ментальне здоров’я в університетській спільноті та допомагають учасникам знаходити практичні способи підтримувати власний психологічний ресурс.

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітав Володимир Яковенко, голова громадської організації ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА”

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Одна зі студенток обрала для свого проєкту цільову групу – ромські підлітки. Щоб захід був етично вивіреним, відповідав справжнім потребам спільноти і не завдав шкоди, ми запросили до розмови її представника.

    Під час зустрічі ми дізналися чимало важливих нюансів. Наприклад:
    🔹 вихід на ромську спільноту часто відбувається через громадські організації та ініціативи, особисті контакти або протестантські церкви;
    🔹 в анонсах заходів краще уникати слова «інтеграція»: державні структури нерідко вживають його, маючи на увазі асиміляцію, коли спільнота втрачає мову, звичаї та інші ознаки своєї культури.

    Розмова була професійною, відвертою і насиченою прикладами з життя: як саме дискримінують ромів і як цього уникати, плануючи соціальні заходи.

    Щиро дякуємо Володимиру Яковенку та ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА” за живий діалог з нашими студентами, за можливість дізнатися про вашу роботу з видимості ромської спільноти та її дестигматизації.

    posteidos

    ,
    , , , ,