• Мистецтво діалогу в практиці філософського консультування

    Мистецтво діалогу в практиці філософського консультування

    5 листопада 2026 року на кафедрі філософії відбулася гостьова лекція, яка перетворилася на фахову дискусію про природу діалогу, методологічні засади філософського консультування та етичну відповідальність філософа-практика.

    У зустрічі взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри філософії, зокрема професорка Лариса Кальченко, професорка Олександра Рубанець, Наталія Анацька, Андрій Фесенко, Андрій Самарський, а також здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота та консультування».

    До дискусії долучилися спеціально запрошені гості: філософиня Наталія Денисенко; кандидатка філософських наук Ольга Тургенєва, у минулому викладачка кафедри філософії; філософ-практик, учень Оскара Бреніф’є, автор курсів розвитку мислення Віталій Ковтушенко.

    Спікеркою зустрічі виступила Надія Павленко, практикуюча психологиня екзистенційно-гуманістичного напрямку, авторка статей із філософії любові. Надія Леонідівна працювала в Центрі гуманітарної освіти НАН України. У 2025 році захистила дисертацію на здобуття ступеня PhD в університеті імені М. Драгоманова на тему «Феномен любові в бутті сучасної людини і можливості її актуалізації: гендерні та екзистенційні виміри».

    Модерувала зустріч, спрямовувала хід обговорення та підтримувала розвиток фахової дискусії Зося Кайс, кандидатка філософських наук, викладачка кафедри філософії, філософ-практик.

    ▪️Діалог як простір відкритості та порозуміння

    На початку свого виступу Надія Павленко запропонувала власне визначення філософа-практика та поставила питання про сутність діалогу й мистецтво його ведення.

    На думку спікерки, діалог є простором народження спільного смислового поля, можливістю бути собою – автентичним і тотожним власному «Я».

    Особливу увагу Надія Леонідівна приділила ідеї «вразливості та ураження» в діалозі. Йдеться про перехід від ураження людського его до вразливості й відкритості душі, а отже — до щирості, довіри та можливості справжньої зустрічі з Іншим.

    Ця теза стала одним із центральних предметів подальшого обговорення. Учасники запропонували розглядати діалог як відкритість до запрошення у світ іншого без прагнення захищатися, а з готовністю до порозуміння.

    ▪️Філософське консультування: методи, межі та відповідальність

    Одним із питань дискусії стало коректне визначення людини, яка звертається по філософську консультацію: чи доречно називати її «клієнтом», чи варто використовувати інше поняття?

    Віталій Ковтушенко зауважив, що термін «клієнт» є прийнятним, зважаючи на його етимологію (клієнтом в Англії називався той, хто делегував довіру лицарю, який захищав його).

    Наталія Денисенко порушила питання про відмінності між філософським консультуванням і психотерапією, критерії їх розмежування та показники успішного діалогу. У цьому контексті знову прозвучала ідея філософського консультування як «терапії для здорових».

    Ольга Тургенєва запропонувала визначити спільні риси філософського консультування, психотерапії та коучингу. Серед таких засад було виокремлено дві важливі максими:

    • людина вже має всередині себе відповіді на власні запити;

    • людина вже має достатньо ресурсів для розв’язання своїх проблем.

    Професорка Лариса Кальченко звернула увагу на аналогію філософського консультування з орієнтованою на рішення короткостроковою терапією.

    Учасники також обговорили технічний бік консультування: методи й техніки, доцільність їх застосування, а також співвідношення директивних і недирективних підходів. Це актуалізувало питання про межі технологічності філософської практики та роль творчості в роботі філософа-практика.

    ▪️Досвід, травма та етика філософської практики

    Важливим напрямом дискусії стало питання роботи з минулим досвідом людини та травматичними переживаннями.

    Запитання професорки Олександри Рубанець спонукало учасників до роздумів про міру відповідальності філософа-консультанта за людину, її вразливість і стан.

    Обговорення вкотре наголосило на необхідності розроблення етичного кодексу українського філософського консультування, одним із провідних принципів якого має стати імператив «Не нашкодь».

    Водночас учасники звернули увагу на відповідальність за вразливість іншого, осмислюючи страждання як можливу умову інтелектуальних зусиль і глибшого осмислення власного досвіду.

    ▪️Підсумки та перспективи подальших досліджень

    Зустріч стала простором професійного обміну, в якому вдалося окреслити низку важливих змістових і методологічних напрямів розвитку української філософської практики.

    Серед основних результатів дискусії:

    ✅1. Осмислення мистецтва діалогу.

    Запропоновано визначення діалогу як відкритості до світу іншого, готовності до порозуміння та формування спільного смислового поля.

    ✅2. Уточнення понятійного апарату.

    Поставлено питання про коректність використання терміна «клієнт» у філософському консультуванні та необхідність подальшого осмислення статусу людини, яка звертається до філософа-практика.

    ✅3. Актуалізація етичних засад.

    Підтверджено необхідність формування етичного кодексу українського філософського консультування, з особливою увагою до відповідальності за вразливість іншого та принципу «Не нашкодь».

    ✅4. Визначення критеріїв успішного діалогу.

    Окреслено перспективу подальших досліджень показників результативності філософського консультування та умов, за яких діалог стає ефективною консультацією.

    ✅5. Осмислення співвідношення технологічності й творчості.

    Виявлено суперечність між необхідністю застосування методів і технік та творчою, непередбачуваною природою філософського діалогу.

    ✅6. Робота з минулим досвідом і травмою.

    Поставлено практичне питання про особливості роботи філософа-консультанта з прожитим досвідом людини, травматичними переживаннями та межами власної компетентності.

    ✅7. Розмежування підходів у філософській практиці.

    Одним із суттєвих здобутків зустрічі стало окреслення відмінностей між екзистенційно-гуманістичним і раціонально-логічним напрямами української філософської практики.

    ✅8. Увага до різних форм мислення.

    Наголошено на необхідності враховувати, з яким саме типом мислення працює філософ-практик, та добирати відповідні способи ведення діалогу.

    ✅9. Підтримка перспективи людини.

    Важливим принципом консультування визначено увагу до власної перспективи людини, її досвіду, запитів і ресурсів.

    ✅10. Рефлексія самого філософа-практика.

    Окремо поставлено питання про те, що означають вдалий діалог і успішна консультація для самого практика, а також про критерії оцінювання власної професійної діяльності.

    Зустріч продемонструвала, що філософське консультування є простором творчого мислення, етичної рефлексії та відповідальної взаємодії з людиною.

    ♥️Дякуємо Надії Павленко, запрошеним гостям, колегам і здобувачам за змістовну дискусію, відкритість до різних підходів та спільне осмислення перспектив філософської практики!

    Дивіться відеозапис зустрічі

    posteidos

    ,
    , , , , ,

  • Результати практики студентів

    Результати практики студентів

    27 жовтня 2026 року відбувся підсумковий залік за результатами практики для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота та консультування» (період проходження: 25.08.2026 – 19.10.2026).

    Студенти повністю виконали програму практики, підтвердили високий рівень підготовки та захистили свої звітні матеріали.

    Дякуємо базам практики за співпрацю, а магістрам за якісну роботу!

    posteidos

    ,
    , , , ,

  • Кафедра філософії щиро вітає всіх працівників соціальної сфери з професійним святом!

    Кафедра філософії щиро вітає всіх працівників соціальної сфери з професійним святом!

    Ваша щоденна праця — це велика місія людяності, турботи та підтримки. Бажаємо сил, натхнення, невичерпної віри в людей, вдячності за вашу роботу та нових можливостей змінювати життя на краще!

    posteidos

    ,

  • ЗАПРОШУЄМО НА ГОСТЬОВУ ЛЕКЦІЮ «МИСТЕЦТВО ДІАЛОГУ В ПРАКТИЦІ ФІЛОСОФСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ»

    ЗАПРОШУЄМО НА ГОСТЬОВУ ЛЕКЦІЮ «МИСТЕЦТВО ДІАЛОГУ В ПРАКТИЦІ ФІЛОСОФСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ»

    Запрошуємо науково-педагогічних працівників кафедри філософії, здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (PhD) та всіх, хто цікавиться новими підходами в соціальній роботі та консультуванні, а також філософською практикою, долучитися до лекції вже наступного четверга, 5 листопада о 12:30.

    Своїм досвідом та авторськими підходами поділиться Надія Павленко, кандидат філософських наук (PhD), в минулому – молодший науковий співробітник відділу досліджень наукових і освітянських методологій та практик ЦГО НАН України, член Міжнародної асоціації філософського мистецтва, а сьогодні практикуючий психолог екзистенційно-гуманістичного напрямку, авторка статей з філософії любові.

    Коли: 5 листопада, 12:30-14:30

    Де: Онлайн на платформі Zoom за посиланням:
    https://us04web.zoom.us/j/75446149261?pwd=bbTiZtseF8bbiSeMhvv5k5beTx0s4C.1

    posteidos

    ,
    ,

  • Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    Архітектура довіри: актуальні питання забезпечення якості освіти за спеціальністю «Соціальна робота та консультування»

    29 жовтня 2026 року професорка кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського, гарантка освітньо-наукової програми «Соціальна робота» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» Л. В. Кальченко долучилася до фахового семінару «Архітектура довіри: забезпечення якості освіти за спеціальністю “Соціальна робота і консультування” та її імплементація в прикладному аспекті», організованого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

    Захід об’єднав обговорення сучасних викликів розвитку соціальної роботи та консультування, трансформації професійних ролей фахівців, удосконалення освітніх програм і забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти відповідно до актуальних суспільних потреб.

    Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, у доповіді «Соціальна робота в новій системі координат: трансформація професійних ролей, соціальних послуг та підготовки фахівців» висвітлила сучасні підходи до розвитку психосоціальної підтримки населення, міжсекторальної взаємодії та впровадження програм підтримки ментального здоров’я. Особливу увагу приділено трансформації психологічної служби в системі освіти, розвитку професійних стандартів соціального педагога та практичного психолога, розмежуванню їхніх професійних функцій, а також багаторівневій моделі психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу.

    Важливим акцентом доповіді стало посилення превентивно-профілактичного спрямування соціальної роботи в закладах загальної середньої освіти, орієнтованого на раннє виявлення соціальних ризиків, підтримку дітей і сімей, попередження соціального неблагополуччя та розвиток взаємодії між закладами освіти, родинами, громадами й соціальними службами. У цьому контексті особливої актуальності набуває професійна роль соціального педагога та необхідність належного представлення соціально-педагогічного напряму підготовки фахівців за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Тетяна Лях, проректор з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, у доповіді «Адаптація студентів на першому році навчання: виклики та рекомендації» представила комплексний підхід до створення підтримувального університетського середовища. Розглянуто питання інформаційного супроводу першокурсників, розвитку наставництва, соціально-психологічної підтримки, формування студентських спільнот, культури взаємоповаги та системного моніторингу адаптації здобувачів освіти.

    Наталія Бєлова, психоаналітична психотерапевтка, дійсна членкиня Української асоціації психоаналітичної психотерапії, представила доповідь «Університет, громада, ветеран: партнерська модель реінтеграції через освіту та соціальне консультування», присвячену питанням соціальної адаптації та реінтеграції ветеранів, розвитку партнерства університетів, територіальних громад і фахівців соціальної сфери, а також значенню освіти й соціального консультування у підтримці ветеранів та їхніх родин.

    Особливий інтерес у контексті забезпечення якості вищої освіти викликала доповідь Галини Лопушняк, віце президентки з науково-педагогічної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», голови галузевої експертної ради «Соціальне забезпечення» (2021–2026), присвячена особливостям формування освітніх програм за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування».

    Доповідачка проаналізувала типові помилки проєктування та реалізації освітніх програм, зокрема формальний підхід до визначення їхньої мети, компетентностей і програмних результатів навчання, недостатню узгодженість освітніх компонентів, обмеженість практичної підготовки та невідповідність кадрового забезпечення змісту освітньої діяльності. Наголошено, що перехід до спеціальності І10 потребує не лише формального оновлення назв і шифрів освітніх програм, а й змістовного переосмислення професійного профілю випускника, логіки освітньої траєкторії та результатів навчання. Окрему увагу приділено практикоорієнтованості, міждисциплінарності, актуальності освітнього змісту та доказовому підтвердженню якості освітніх програм під час акредитації.

    Василь Лефтеров, доктор психологічних наук, професор, перший проректор Міжнародного університету, у доповіді «Система підтримки та захисту ментального здоров’я в закладі освіти як ресурсу стійкості освітньої спільноти» акцентував увагу на необхідності комплексної психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу, розвитку психологічної безпеки, культури турботи про ментальне здоров’я та зміцнення стійкості освітніх спільнот.

    Участь у фаховому семінарі має важливе науково-методичне та практичне значення для подальшого розвитку освітніх програм кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського за спеціальністю І10 «Соціальна робота та консультування» на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти. Представлені експертні підходи та рекомендації актуалізують необхідність удосконалення змісту освітніх програм, забезпечення узгодженості їхніх цілей і результатів навчання, посилення практичної та дослідницької підготовки, розвитку міждисциплінарної взаємодії, а також урахування сучасних тенденцій соціальної роботи, зокрема її превентивно-профілактичного спрямування, психосоціальної підтримки, соціально-педагогічної діяльності та соціальної реінтеграції вразливих категорій населення.

    posteidos

    ,
    , ,

  • Міжнародний досвід військових соціальних працівників

    Міжнародний досвід військових соціальних працівників

    28 жовтня 2026 року викладачі кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — професор Л. В. Кальченко, доцент Л. В. Школяр та старший викладач О. П. Скоромна — разом зі студентами всіх трьох рівнів вищої освіти (бакалаврського, магістерського та докторського) взяли участь у міжнародному вебінарі на тему: «Роль військових соціальних працівників у нідерландській програмі адаптації (AP) після повернення із зони бойових дій».

    Під час вебінару було представлено програму адаптації, розроблену Збройними силами Нідерландів для підтримки військовослужбовців, які повертаються з виконання завдань. Особливу увагу було приділено ключовим підходам до соціальної та психосоціальної підтримки під час переходу від військової служби до повсякденного життя вдома.

    Серед запрошених спікерів були:

    Герман де Моннінк — нідерландський психолог, терапевт, педагог і практик із понад 40-річним професійним досвідом, пов’язаний з Університетом прикладних наук «Ханзе» (Hanze University of Applied Sciences) у Гронінгені. Він також є організатором серії вебінарів для Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

    Капітан Йост — військовий соціальний працівник Міністерства оборони Нідерландів, який брав участь у трьох військових місіях. Окрім оперативного досвіду, він обіймав посаду фахівця з розробки політики, відповідального за організацію підтримки військовослужбовців після повернення з місій. Поєднуючи оперативний досвід, практичну соціальну роботу та експертизу у сфері політики, капітан Йост зосереджується на підтримці військових під час їхнього переходу від служби до повсякденного життя вдома.

    Стефан — соціальний працівник у закладі догляду за літніми людьми; до 2020 року він служив у Збройних силах Нідерландів і брав участь у трьох військових місіях. Маючи особистий досвід проходження програм адаптації після повернення зі служби, Стефан також брав участь у підтримці військовослужбовців у період переходу від виконання завдань до повернення додому. Крім того, протягом п’яти років він виконував функції довіреної особи, надаючи підтримку з питань, що стосуються професійного та особистого благополуччя.

    Оксана Осипенко — перекладачка та волонтерка, яка бере активну участь у підтримці України в Нідерландах.

    Участь у вебінарі стала цінною нагодою для викладачів і студентів ознайомитися з міжнародним досвідом у сфері військової соціальної роботи, міждисциплінарними підходами до підтримки військовослужбовців, а також із практичними механізмами сприяння їхній адаптації після повернення з місць виконання бойових завдань.

    Представлений досвід є особливо актуальним для нинішніх реалій України, з огляду на зростаючу потребу в розробці ефективних моделей соціальної підтримки, психосоціальної допомоги та реінтеграції військовослужбовців і ветеранів, а також у зміцненні професійного потенціалу фахівців із соціальної роботи та консультування, які працюють із цими категоріями громадян.

    Від імені кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», щоздійснює підготовку майбутніх фахівців у галузі соціальної роботи та консультування, висловлюємо щиру вдячність колегам із партнерської кафедри соціальної роботи та консультування Факультету здоров’я людини Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — і, зокрема, доцентці Ользі Швед — за запрошення, організаційну підтримку та чудову нагоду знову зустрітися з паном Германом де Моннінком і його колегами, військовими соціальними працівниками з Нідерландів.

    Ми глибоко вдячні всім спікерам за відкритість до професійного діалогу, готовність поділитися практичним досвідом і представлення актуальних підходів до підтримки військовослужбовців у період їхнього переходу до цивільного життя.

    Ми переконані, що такі міжнародні зустрічі сприяють зміцненню професійної співпраці, обміну інноваційними практиками, а також удосконаленню підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи та консультування в Україні.

    posteidos

    ,
    ,

  • СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ ТА ЩО ВАРТО ЗНАТИ

    СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ ТА ЩО ВАРТО ЗНАТИ

    Професійний розвиток — це безперервний процес, спрямований на постійне підвищення кваліфікації та покращення якості соціальної роботи.

    Оновлена система професійного розвитку охоплює фахівців, які надають або організовують соціальні послуги, працюють із сім’ями, дітьми та молоддю, а також забезпечують методичний супровід.

    Національна соціальна сервісна служба України у партнерстві з Громадською організацією «Ліга соціальних працівників України», спільно з ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Швеції реалізує проєкт «Зміцнення системи професійного розвитку та компетенцій працівників соціальних служб».

    У межах реалізації проєкту 27 жовтня 2026 року було проведено професійну онлайн-сесію «Система професійного розвитку працівників у сфері соціального захисту населення: нові підходи та перспективи впровадження», в якій взяв участь доцент кафедри філософії, директор Департаменту соціального захисту населення КОДА Ігор Мещан.

    Зустріч об’єднала понад 800 фахівців соціальної сфери, вручили сертифікати 26 національним тренерам та 206 супервізорам.

    Ігор Вікторович представив колегам систему професійного розвитку соціальних працівників, детально зупинився на особливостях, специфіці та загальному баченні подальшої роботи.

    Говорили про базові програми освіти фахівців, початок професійної діяльності, супервізію та її принципи, а саме: доступність, безперервність, конфіденційність, неупередженість та толерантність.

    Зауважили на тому, що кожен працівник має право самостійно обирати напрям розвитку, навчальну програму та провайдера, а також формати навчання: неформальна освіта (тренінги, семінари, вебінари та інші заходи), стажування (практичне набуття досвіду під час безпосереднього виконання обов’язків), інформальна освіта (самоосвіта, професійні зустрічі, онлайн-курси, опрацювання методичної літератури та аналітичних матеріалів).

    Ця система функціонує завдяки чіткому розподілу ролей між Мінсоцполітики, Нацсоцслужбою, її територіальними органами, обласними центрами та надавачами послуг, які створюють організаційні й правові умови для навчання.

    У своєму виступі Ігор Вікторович наводив приклад співпраці кафедри філософії з стейкхолдерами та аргументував доцільність організації навчання у ЗВО та профільних кафедрах саме за принципом навчання та підвищення кваліфікації діючих соціальних працівників.

    posteidos

    ,
    ,

  • У МІНСОЦПОЛІТИКИ ГОТУЮТЬ НОВИЙ СТАНДАРТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК РАКЕТНИХ УДАРІВ

    У МІНСОЦПОЛІТИКИ ГОТУЮТЬ НОВИЙ СТАНДАРТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК РАКЕТНИХ УДАРІВ

    Київська обласна державна адміністрація (КОДА) спільно з Міністерством соціальної політики розробляють новий стандарт соціальної послуги для постраждалих внаслідок ракетних ударів, повідомив директор Департаменту соціального захисту населення КОДА, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Ігор Мещан.

    Основні тези з пресконференції Ігоря Мещана в агенстві «Інтерфакс-Україна» 27 жовтня:

    «Київщина постійно страждає від варварських російських авіаударів, ракетних ударів. Фактично, ми маємо надавати послуги постраждалим. До речі, це найновіша послуга і ми разом з Міністерством соцполітики на сьогодні розробляємо новий стандарт послуги для постраждалих внаслідок ракетних ударів».

    «Київська область – це 69 територіальних громад, кожна громада є особливою, є дуже потужні територіальні громади, які просто прекрасно організовують соціальні послуги по всім вимогам законодавства. Є територіальні громади, яким ми разом з Caritas Київ постійно підказуємо, щоб вони дійшли до тих державних стандартів, які визначило Міністерство соціальної політики».

    «За офіційними даними, в Київській області проживає 1 мільйон 790 тисяч населення, але це, по-перше, дані довоєнні, але ми розуміємо, що більше 2 мільйонів реально осіб проживає в Київській області. З цих людей треба зазначити 544 320 людей, які отримують пенсії або виплати по інвалідності. Зрозуміло, це шалений виклик, тому що кожна четверта особа є непрацездатна, і держава мусить потурбуватися про них».

    Загалом соціальні служби ставлять собі завдання номер один – це робота з членами сімей загиблих і з пораненими нашими Героями і Героїнями, які, на жаль, більшості отримують далі інвалідність.

    posteidos

    ,

  • Осіннє перезавантаження: подорож Черкащиною

    Осіннє перезавантаження: подорож Черкащиною

    Коли світ стає надто галасливим, а буденність тисне на душу, найкращими ліками стає магія подорожей. Вона дарує спокій, повертає сили та дозволяє віднайти гармонію там, де зникає метушня.

    Дводенна подорож Черкащиною, що відбулася 17–18 жовтня 2026 року, подарувала працівникам КПІ ім. Ігоря Сікорського яскраве емоційне перезавантаження. Спільна мандрівка об’єднала колег навколо вивчення історії, архітектурних перлин та унікальної природи регіону, ставши для кожного джерелом сили та творчого натхнення.

    Перша зупинка – місто Умань, де історія та релігія різних народів тісно переплелися. Протягом століть місто слугувало містком між українськими традиціями, польською аристократичною культурою та юдейським містицизмом. Ми відвідали могилу цадика Нахмана – правнука засновника хасидизму, відомого своїми духовними повчаннями та глибокими філософськими працями. Щороку на Рош га-Шана тисячі паломників з’їжджаються сюди, наповнюючи вулиці особливим колоритом, автентичними співами та щирими молитвами за мир.

    Потім вирушили на мальовничу набережну Осташівського ставу, де розташувалася унікальна виставка деталізованих моделей суден різних епох. 

    Наступна зупинка – «Софіївка». Цей видатний дендропарк – шедевр садово-паркового мистецтва, створений польським магнатом Станіславом Потоцьким як знак палкого кохання до своєї дружини Софії.

    Другий день мандрівки ми розпочали з Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», який розташований в селі Легедзине. На території комплексу відтворено традиційне трипільське житло та павільйон з гончарними горнами. У місцевому музеї ми побачили унікальні артефакти: прадавню кераміку, знаряддя праці, глиняні статуетки та предмети побуту.

    Далі ми відвідали місто Тальне та унікальний палац графів Шувалових. Це єдина в Україні будівля, що поєднує данську архітектурну традицію, французький ренесанс та англійський заміський стиль. Маєток оточений старовинним Тальнівським парком на березі річки Гірський Тікич. Його створювали за аналогією з уманською «Софіївкою», оскільки раніше цими землями володіли Потоцькі.

    Подорож завершилася біля знакового арт-об’єкта «Серце України». Цю символічну інсталяцію було відкрито 23 серпня 2021 року з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Композиція складається з 25 пар сталевих крил, які символізують 24 області та півострів Крим, уособлюючи єдність та цілісність нашої держави.

    Колектив ФСП та кафедра філософії висловлюють щиру вдячність Комісії з культурно-спортивної діяльності профкому КПІ ім. Ігоря Сікорського та особисто її голові Юлії Чуняк за високий професіоналізм, бездоганну організацію та створення незабутньої атмосфери під час нашої подорожі. Ваша праця подарувала нам яскраві враження та залишила найтепліші спогади!

    posteidos

    ,

  • Розвиток інституту соціальної роботи та академічне партнерство: міжнародний кейс ЮНІСЕФ у Киргизстані

    Розвиток інституту соціальної роботи та академічне партнерство: міжнародний кейс ЮНІСЕФ у Киргизстані

    У контексті дослідження сучасних моделей соціальної політики, біоетики та соціальної філософії особливий інтерес становлять міжнародні практики розвитку соціальних інститутів та їхня інтеграція з университетським середовищем.

    Напередодні Дня соціального працівника у Киргизькій Республіці відбувся Форум соціальних працівників, присвячений стратегічному майбутньому соціальної сфери країни. Захід об’єднав представників ЮНІСЕФ, державних органів, академічних кіл та громадянського суспільства.

    Ключові учасники та вектори обговорення:

    Представництво інституцій: У форумі взяли участь Міністр праці, соціального забезпечення та міграції Алмаз Імангазієв, виконувачка обов’язків Представника ЮНІСЕФ Ана Даутович, ректор Бішкекського державного університету ім. К. Карасаєва Мірлан Дилдаєв.

    Превентивна функція соціальної роботи: Акцентовано критичну роль соціальних служб у ранньому виявленні ризиків, запобіганні насильству та забезпеченні доступу родин до базових соціальних послуг.

    Інституціалізація професійного розвитку: Оголошено про створення Центру професійного розвитку для фахівців соціальної сфери на базі Бішкекського державного університету.

    Аналіз подібних міжнародних ініціатив демонструє стійкий тренд на синергію академічної освіти, прикладної етики та державного управління у вирішенні актуальних соціальних викликів.

    posteidos

    ,