• Шановні політехніки!

    Наша альма-матер,
    Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», відзначає свою 126-ту річницю!

    Заснований 1898 року, КПІ був сучасником кількох держав і політичних режимів, але завжди був відданим своїй місії — підготовці висококваліфікованих фахівців та проведенню перспективних досліджень.

    Серед вихованців КПІ — всесвітньо відомі інженери: Борис Патон, Ігор Сікорський, Сергій Корольов, Архип Люлька, Лев Люльєв та багато інших.

    Сучасний КПІ є одним із найбільших технічних університетів Європи, який продовжує славетні традиції своїх засновників і попередників. Історія КПІ — це історія великих досягнень, відкриттів та розробок і водночас — величних людей, які змінюють світ.

    Київська політехніка — це професіонали та патріоти, які здатні творити майбутнє високотехнологічної України!

    З днем народження КПІ!

    Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко

  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ВІЙНА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

    13 червня 2024 року за підтримки завідувача кафедри філософії Романа Богачева відбувся круглий стіл, на якому дискутували з надважливої теми нашого життя «Війна і відповідальність». Цією подією було започатковано проєкт професійного зростання – наукові семінари.  Серед присутніх були працівники кафедри, зокрема Ганна Костроміна, Сергій Гераськов, Наталія Франко, Тетяна Бубон, Ольга Боковець, Світлана Бабіна, гостя з кафедри соціології Оксана Казьмірова, а також студент-курсант Інституту спеціального зв’язку Кирило Музиченко, який зайняв перше місце в олімпіаді з філософії. В семінарі також взяли участь запрошений гість, професор Університету Любляни (Словенія), Мітя Великоня та Олег Головко, головний редактор видавництва «Гельветика» (Одеса). Актуалізовані на круглому столі питання відкрили широку дискусію. Протягом трьох годин учасники обмінювалися думками, досвідом, інсайтами для подальших наукових розвідок. Захід модерувала Наталія Денисенко. Порозумітися учасникам із закордонним гостем допомагав Сергій Гераськов.

    У своєму виступі професор Мітя Великоня загострює питання про те, як наукові кола, зокрема соціальні та гуманітарні, повинні реагувати на критичні соціальні ситуації. Чи можуть інтелектуали дозволити собі розкіш відводити погляд, залишатися нейтральними під час війни? Чи мають мовчати академічні «музи» у буремні часи? Професор Великоня вважає, що наука, як і мистецтво, має бути соціально чутливою та повинна культивувати емансипаційні елементи у своїх починаннях.

    З доповідями виступили доцент Тетяна Щириця, Наталія Денисенко та Зося Кайс. Тетяна Щириця у своїй презентації здійснила філософську спробу описати джерело агресії російського народу, використовуючи думку Ф. Ніцше про ресентимент як соціальний феномен. Людина ресентименту не сприймає категоричний імператив І.Канта як принцип універсалізації, оскільки діє не за законом, а «по понятиям». У своєму соціальному бутті така людина занурена в Gemeinshcaft, відтворюючи локальні правила та апостеріорні судження у практиках повсякдення. Пані Тетяна зауважила на евристичності аналізу панівних наративів пересічних росіян як симулякрів цінностей. Порівнюючи мотивацію дії через гасла «можем повторить» та «ніколи знову», ми усвідомлюємо глибоку розбіжність української та російської ідентичності та авангардної ролі українців у історичному поступі проти тоталітаризму та порушення базових прав людини.

    Наталія Денисенко поставила проблему небезпеки рутинізації сприйняття війни в контексті таких напрямів сучасного філософського дискурсу – конструктивізму та соціальної феноменології. Вказана проблема розглядалася скрізь призму феномену габітуалізації (узвичаєння), провідна характеристика якої – самозрозумілість. Пані Наталія зазначила позитивні вияви рутинізації війни, які пов’язані з процесами адаптації до нових надзвичайних ситуацій, нових досвідів війни, а також вказала на небезпеки рутинізації сприйняття війни, зокрема: притлумлення гостроти сприйняття жахливих подій війни, які починають сприйматися в термінах узвичаєності та неуникних наслідків ведення війни, як самозрозумілий фон щоденного життя; небезпека психологічної втоми від війни, в середині України і за межами країни; війна як фактор, що сприяє узвичаєнню і рутинізації насильства у термінах «банальності зла» (Х.Арендт). Пані Наталія розглянула можливі варіанти і способи протидії вказаним небезпекам, акцентувала ціннісні виміри війни та питання відповідальності інтелектуалів у контексті російсько-української війни.

    Зося Кайс презентувала дослідження візуального виміру російсько-української війни у трьох аспектах: місця пам’яті, символічна солідарність, символічна помста та відповідальна допомога. Доповідачка проілюструвала наочними прикладами процес трансформації цінностей та народження символів, символічного обміну та символічної комунікації. Зокрема було розглянуто символічні місця колективної пам’яті та вшанування загиблих воїнів та поставлено питання про відповідальність міської влади щодо цих місць. Символічну солідарність пані Зося проілюструвала через декоративні настінні мурали в підтримку України в європейських містах та візити з арт-місіями в деокуповані міста Київської області всесвітньо відомих митців, зокрема Бенксі. Також було акцентовано на продуктивності дослідження стихійних написів на знищенній ворожій техніці, як прояву символічної помсти та написів, залишених російськими військовими в містах, що перебували в окупації, як документальних свідчень воєнних злочинів та матеріалу для дослідження культурних витоків геноциду та агресії.

    Круглий стіл «Війна і відповідальність» відкриває серію подальших наукових семінарів та інтелектуальних дискусій з метою філософських рефлексій актуальних питань нашого сьогодення.

  • І ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКА ОЛІМПІАДИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

    З 13 по 17 травня 2024 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошувалися студенти всіх спеціальностей університету. У олімпіаді взяли участь студенти, які надіслали на адресу оргкомітету інформаційний постер на тему з актуальних проблем сучасної філософії, а також заповнену анкету учасника.

    На початку філософських змагань перед учасниками виступив заступник декана ФСП з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент Юрій Перга. Він підкреслив, що така подія вже не перший раз відбувається у стінах університету, що свідчить про високий рівень професорсько-викладацького складу кафедри філософії факультету соціології і права, подякував учасникам олімпіади за активність та оригінальні аргументи, за мужність у відстоюванні власної позиції та зацікавленість у вивченні філософії.

     Завдання, які пропонувалися в ході олімпіади:

    • Конкурс постерів – І тур олімпіади.
    • Постерний захист в онлайн-форматі на платформі Zoom – ІІ тур олімпіади.

    У ІІ турі взяли участь 16 студентів, які пройшли попередній відбір. Серед тем переможців І туру були:

    • «Григорій Сковорода очима сучасника»;
    • «Інноваційність та наукова думка в концепціях Ігоря Сікорського: перспективи для сучасної науки»;
    • «Гуманізм та антропоцентризм філософії творчості Тараса Шевченка»;
    • «Справедливість за Гегеля: Філософія діалектичного матеріалізму»;
    • «Діалог з Антічністю: Платон та ідеї»;
    • «Мислити, значить існувати: Сартр та філософія існування»;
    • «Кант науково: Філософія критичного мислення»;
    • «Світло розуму: Іммануїл Кант та критика чистого розуму».

    Учасниками олімпіади були представники 27 навчальних груп з 9 провідних факультетів та інститутів університету. Загальна кількість учасників склала 97 осіб.

    За результатами олімпіади місця розподілилися таким чином:

    І місцеМузиченко Кирило, студент ІСЗЗІ.

    І місцеСлобоженюк Володимир, студент ФММ.

    ІІ місцеРабська Марія, студентка НН ІПСА.

    ІІ місцеЧерненко Віталій, студент ФМФ.

    ІІІ місцеАнохіна Аліна, студентка ФММ.

    ІІІ місцеЧеркасов Орест, студент НН ІТС.

    ІІІ місцеЯрмоленко Владислав, студент НН ІТС.

    Під час урочистого нагородження переможців олімпіади члени журі підкреслили значення філософії у системі гуманітарно-технічної освіти й важливість професійної підготовки спеціалістів у сфері науки та техніки, що є запорукою впровадження принципу політехнізму в сучасному українському освітянському просторі. Всі переможці ІІ туру були відзначені почесними дипломами та грамотами від оргкомітету та журі олімпіади.

    В свою чергу, студенти підкреслили, що їм було дуже цікаво взяти участь у такому форматі олімпіади, оскільки ця форма співпраці з представниками різних факультетів та академічних груп університету сприяла знайомству з цікавими людьми і розширенню філософського світогляду.

  • День відкритих дверей КПІАбітFest

    КПІ ім. Ігоря Сікорського запрошує 18 травня 2024 року усіх бажаючих на День відкритих дверей КПІАбітFest!
    На відвідувачів чекатиме цікаве спілкування з представниками факультетів/інститутів, кафедр та науково-освітніх центрів, демонстрація технічних і наукових розробок, виступи спікерів, фотозони, екскурсії кампусом університету.
    Коли: 18 травня з 10:00 до 15:00

    Де: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка (не забудьте документ, що засвідчує особу).

    Реєстрація:

    https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeLiv8dk0GpYcXJREYiweu4p5PeSo9cEQ-PtGZT3eWAeoSPLQ/viewform

  • 8 травня 2024 року відбулася презентація публікації «Допомога допомагаючим»: психоедукаційна, навчальна, психологічна та підтримувальна допомога в умовах повномасштабної війни росії проти України»

    У публікації висвітлено досвід надання психологічної та юридичної допомоги в умовах повномасштабної війни росії проти України та результати проєкту «Допомога допомагаючим».

    Проєкт «Допомога допомагаючим» реалізовується ГО «Вектор прав людини» за фінансової допомоги Європейського Союзу в межах Програми «Стійкість». Це 30-місячний проєкт, який фінансується Європейським Союзом і виконується ERIM (Equal Rights & Independent Media) у партнерстві з Black Sea Trust, Фондом Східної Європи, Фондом Домів Прав Людини та Будинком Прав Людини в Тбілісі. Проєкт спрямований на посилення стійкості та ефективності постраждалих від війни.

    Доцентка кафедри філософії Юлія Стребкова, яка брала участь у проєкті, навела приклад застосування отриманих у цьому проєкті методик в освітньому процесі, а також описала пропозиції щодо розвитку цих напрацювань. Зокрема, викладачка описала яким чином участь у програмі «Допомога допомагаючим» може бути корисною для підготовки фахівців із соціальної роботи.

    Публікація може стати в нагоді психологам(-гиням), психотерапевтам(-кам), представникам(-цям) медичної спільноти, соціальним працівникам(-цям), адвокатам(-кам), юристам(-кам), медіаторам(-кам) та всім зацікавленим.

    Більше інформації: https://hrvector.org/ Сайт правозахисної організації ГО «Вектор прав людини».

    Публікація доступна на сайті:

  • Вступ на спеціальність 231 Соціальна робота

    У 2024 році вступ на нашу спеціальність 231 Соціальна робота за результатами НМТ 2024 року здійснюватиметься на основі чотирьох предметів:

    1. Українська мова

    2. Математика

    3. Історія України

    4. Предмет на вибір:

    українська література / іноземна мова / географія / біологія / фізика / хімія

    Для розрахунку конкурсного бала використовується коефіцієнти до кожного предмету він свій. Пропонуємо ознайомитися з коефіцієнтами предметів.

    Обов’язкові:

    1. Українська мова – 0,35

    2. Математика – 0,4

    3. Історія України – 0,25

    Один на вибір:

    – іноземна мова / українська література / географія / біологія / фізика / хімія – 0,25  

    Сума коефіцієнтів більше 1, тому для розрахунку конкурсного бала використовується спеціальна формула.

     Більше деталей на сайті – ФСП:

    Та Приймальної комісії КПІ:            

  • Зі святом Великодня!

    Дорогі київські політехніки!

    Сьогодні православні й греко-католики в усьому світі святкують Великдень.

    Для українців в останні три весни світлий Великодній день набув величезного символічного значення. Як ніколи українцям важливо відзначати перемогу весни над зимою, світла над темрявою, життя над смертю. Незалежно від віросповідання, це свято дарує людям надію на відродження та перемогу — надію, якої всі так чекають і потребують.

    Великдень нагадує нам про традиції, які багато століть є частиною нашої національної та культурної ідентичності. Традиції, що їх так важливо берегти, плекати й передавати, особливо у час, коли цю ідентичність ворог жорстоко намагається знищити щодня.

    Це свято, яке нагадує нам про важливість єднання — з рідними й близькими, зі своєю країною. Нагадує, що доброта і сміливість, відстоювання своєї правди завжди винагороджуються. Нагадує про те, що бути на стороні світла — це активна щоденна дія.

    Згадаймо цього дня тих, хто виборює для нас мир і світло найвищою ціною. Вісімдесят вісім київських політехніків загинули від початку Революції Гідності, з них сімдесят чотири — під час гарячої фази війни. Честь і вічна пам’ять нашим Героям.

    Дякуємо тим, хто боронить нашу землю сьогодні. Без них ми не мали б цього Великодня.

    Бажаємо вам, дорогі політехніки, триматися своєї віри в перемогу й невтомно робити свою справу, щоб одного дня всі українські родини змогли відсвяткувати свято Великодня вдома — у мирній, непереможній країні. Щасти нам на цьому шляху до справедливого миру, світла і добра!

    Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський

  • І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія»

    13-17 травня 2024 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбудеться І етап Всеукраїнської  студентської Олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошуються студенти всіх спеціальностей.

    Для участі в Олімпіаді необхідно до 22:00 10.05.2024 р. надіслати предметному викладачу (консультанту) постер на одну із запропонованих тем, а також заповнити анкету учасника.

    Завдання, які пропонуються в ході Олімпіади:

    • Конкурс постерівІ тур Олімпіади.
    • Постерний захист в онлайн-форматі на платформі Zoom – ІІ тур олімпіади.

    Детальну інформацію про порядок та умови проведення Олімпіади, теми постерів, а також анкету учасника можна знайти на веб-сайті Олімпіади або у предметних викладачів (консультантів).

    Докладніше за посиланням:

    https://sites.google.com/view/olph-2024/

  • Релігієзнавча діагностика життєвого простору й релігійних процесів в Україні і світі

    Двадцять дев’ятого лютого 2024 року відбувся спеціалізований бібліографічний семінар “Релігієзнавча діагностика життєвого простору й релігійних процесів в Україні і світі. Сторінками останніх видань”, який проходив в межах всеукраїнського проекту “Філософська лабораторія”. Співорганізаторами заходу виступили Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і Чернівецька обласна універсальна бібліотека імені Михайла Івасюка.

    Сучасна ситуація, війна в Україні, наклали відбиток на дистанційну форму проведення семінару – змістовні доповіді, атмосфера єднання, демонстрація незламної й незнищуваної наукової думки та прагнення повернення до мирного життя.

    У роботі бібліографічного семінару взяв активну участь к.і.н., доцент кафедри філософії Андрій Фесенко та студенти Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.

    Модераторкою семінару виступила Ірина Горохолінська, доцентка, докторка філософських наук, фахівчиня у сфері релігієзнавства, доцентка кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

    Основна тематика дискусій семінару була представлена такими доповідями:

    1. «Релігія і безпека: Україна у фокусі геополітичних інтересів» Людмила Филипович, професорка, докторка філософських наук, фахівчиня у сфері релігієзнавства, провідна наукова співробітниця Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, президент УАР.
    2. «Релігійний вимір Українського світу: мапа ідентичностей» Оксана Горкуша, кандидатка філософських наук, ст. наук. співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
    3. «Релігієзнавчий складник проєкту ВУЕ: енциклопедистика на інформаційному фронті» Алла Арістова, професорка, докторка філософських наук, зав. відділу соціогуманітарних, природничих, технічних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
    4. «Огляд  книжкових фондів релігійної тематики Чернівецької обласної універсальної бібліотеки імені Михайла Івасюка» Олександра Гаврилюк, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної бібліотеки імені Михайла Івасюка.
    5. «Популяризація літератури релігійної тематики бібліотеками Чернівецької області в умовах сьогодення» Марія Довгань, заступниця директора з питань наукової роботи Чернівецької обласної універсальної бібліотеки імені Михайла Івасюка.

    Учасники бібліографічного семінару поділились своїми цікавими та актуальними науковими дослідженнями. Обговорення результатів досліджень науковців пройшло в позитивних та плідних дискусіях.

  • Другі роковини великої війни

    24 лютого 2022 року росія почала відкритий повномасштабний наступ на нашу країну. Вибухи, що ми їх почули того ранку в усіх куточках України, сьогодні лунають чи не щодня. Ми розрізняємо звуки польоту шахедів, ракет і роботи ППО. Звуки вибухів знають у Києві й Харкові, Одесі й Дніпрі, Львові й Вінниці. У нас немає безпечних місць в країні. Війна триває.

    Ця війна — сучасна. Це перша війна, в якій увесь світ спостерігає за рухом лінії фронту в режимі реального часу. Це перша війна, перевагу в якій забезпечують дрони й технології, а не танки й артилерія. І Київська політехніка робить усе, щоб допомагати нашим воїнам якомога ефективнішими розробками, інженерними рішеннями, обладнанням.

    Ми взяли курс на розвиток оборонно-промислового комплексу і тримаємо його до сьогодні. Новітня зброя для оборони, розмінування, протезування та реабілітація — нині найголовніші наші справи.

    З перших днів російсько-української війни, що розпочалася у 2014 році, понад триста київських політехніків, тисячі випускників минулих років зі зброєю в руках стали на захист Батьківщини. Сімдесят чотири з них віддали своє життя за свободу і незалежність України, пʼятьох вшановано званням Героя України.

    Вічна памʼять і шана Героям!

    Ми й далі тримаємось за наш найважливіший ресурс — наших людей. Благодійний фонд «Київський політехнік» продовжує озброювати українських воїнів.

    Водночас ми робимо все можливе, аби навчальний процес був безпечним і ефективним. Завдяки розбудові мережі укриттів цього семестру ми збільшили кількість очних занять майже удвічі: близько 660 проти 350 минулого семестру. Переддипломна практика на підприємствах і в установах для студентів четвертого курсу також відбудеться в очному режимі. Загальна кількість студентів, що вийдуть на очне навчання, має сягнути близько 10 тисяч.

    Два роки повномасштабної війни, десять років від початку російської агресії — це досить довгий період складних рішень, гірких втрат, болісних змін. І ми не знаємо, скільки ще триватиме ця війна. Тому маємо бути сильними, гнучкими й професійними, мислити якомога реалістичніше й тверезіше, щоб чимшвидше її закінчити.

    Стараймося якнайкраще виконувати свою роботу і вірити у нашу спільну перемогу.

    Слава Україні, слава її Захисникам!

    Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський