• МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

    Факультет здобув перемогу у конкурсі Європейської КомісіїГоризонт Європа“!

    Колеги з кафедри філософії долучаються до впровадження цього проєкту: координатором напрямку є Сергій Гераськов, до його команди серед інших учасників увійшли Ольга Боковець та Зося Кайс.

    Проект PANORAIMA, консорціум з 16 університетів, дослідницьких та промислових партнерів, пропонує гнучку освітню архітектуру для навчання відповідальному застосуванню штучного інтелекту (ШІ). Проект включає в себе розробку магістерської програми з людсько-центрованого ШІ, що складається з чотирьох спеціалізованих треків, два з яких «Управління» та «Медіа та культура» будуть впроваджуватися нашими колегами з ФСП.

    Ці треки допоможуть студентам з традиційних галузей глибоко розуміти розвиток та застосування ШІ. Крім магістерських програм, будуть створені модулі для підвищення кваліфікації існуючої робочої сили. Всі матеріали та програми будуть спільно розроблятися вищими навчальними закладами, індустрією та дослідницькими партнерами.

    PANORAIMA створить мережу університетів та підприємств, щоб підготувати більше професіоналів з передовими цифровими навичками, відповідно до бачення ЄС щодо надійного технологічного розвитку та сталості. Цей проект допоможе створити загальноєвропейський стандарт для навчання відповідальним навичкам у сфері ШІ та даних.

  • «День вступника. Відчуй КПІ!»

    29 червня 2024 року біля головного корпусу КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах КПІАбітFest відбувся «День вступника. Відчуй КПІ!».

    Наша колега з кафедри філософії Наталія Олександрівна Франко, відповідальний секретар відбіркової комісії ФСП, яка вже багато років опікується абітурієнтами та організовує роботу приймальної комісії ФСП, разом зі студентами та викладачами ФСП взяли участь у роботі локації факультету соціології і права. Було цікаво поспілкуватися зі вступниками і відповісти на важливі питання щодо вступу та навчання на факультеті, зокрема на спеціальності «Соціальна робота».

  • СТРАТЕГІЯ КОГНІТИВНОЇ ДЕОКУПАЦІЇ

    Двадцять п’ятого червня 2024 року відбулася презентація Програми публічного обговорення «Стратегія когнітивної деокупації, або що Україна може протиставити політиці рф на тимчасово окупованих територіях». Цей захід буде організований в рамках проєкту “Підтримка стійкості України до викликів, що зростають, та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Організатором виступила Національна платформа стійкості та згуртованості. Обговорення відбувалися в гібридному форматі: більшість спікерів виступали офлайн (конференц-зала “Укрінформ”), але деякі в онлайн-форматі з включенням через Zoom.

    У роботі заходу взяли активну участь к.і.н., доцент кафедри філософії Андрій Фесенко на панельній дискусії «Мультиплікація підходів когнітивної деокупації на процеси реінтеграції, відновлення, ліквідації наслідків війни» та студенти Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.

    Основна мета дискусії спрямована на актуалізацію засад, принципів та інструментів когнітивної деокупації тимчасово окупованих територій України шляхом відкритого обговорення напрямів та існуючих практик. До публічного обговорення Програми були залучені представникі органів влади, експерти проєкту, регіональні координатори Національної платформи, журналісти.

    Модератором заходу виступив Олександр Янковський, журналіст, ведучий програми “Новини Приазов’я” на “Радіо Свобода”.

    Із вітальним словом до учасників звернулася Тищенко Юлія, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості. Головними спікерами першої частини обговорення «Когнітивна деокупація як складова суспільної реінтеграції: підходи, завдання, ініціативи, взаємодія» стали: Таміла Ташева – постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим; Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу; Дмитро Теперик – експерт з питань безпеки, Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ); Євген Бондаренко – керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим; Ігор Розкладай – заступнику директорки Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах.

    Основна тематика дискусій другої частини Програми публічного обговорення «Мультиплікація підходів когнітивної деокупації на процеси реінтеграції, відновлення, ліквідації наслідків війни» була представлена такими напрямками: інструменти рф для когнітивної окупації та динаміка змін на тимчасово окупованих територіях;стратегія когнітивної деокупації: основні підходи та інструменти;аналіз та оцінка ризиків для когнітивної деокупації;роль когнітивної деокупації у посиленні соціальної згуртованості;що потрібно для формування довгострокової політики когнітивної деокупації тощо.

  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ВІЙНА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

    13 червня 2024 року за підтримки завідувача кафедри філософії Романа Богачева відбувся круглий стіл, на якому дискутували з надважливої теми нашого життя «Війна і відповідальність». Цією подією було започатковано проєкт професійного зростання – наукові семінари.  Серед присутніх були працівники кафедри, зокрема Ганна Костроміна, Сергій Гераськов, Наталія Франко, Тетяна Бубон, Ольга Боковець, Світлана Бабіна, гостя з кафедри соціології Оксана Казьмірова, а також студент-курсант Інституту спеціального зв’язку Кирило Музиченко, який зайняв перше місце в олімпіаді з філософії. В семінарі також взяли участь запрошений гість, професор Університету Любляни (Словенія), Мітя Великоня та Олег Головко, головний редактор видавництва «Гельветика» (Одеса). Актуалізовані на круглому столі питання відкрили широку дискусію. Протягом трьох годин учасники обмінювалися думками, досвідом, інсайтами для подальших наукових розвідок. Захід модерувала Наталія Денисенко. Порозумітися учасникам із закордонним гостем допомагав Сергій Гераськов.

    У своєму виступі професор Мітя Великоня загострює питання про те, як наукові кола, зокрема соціальні та гуманітарні, повинні реагувати на критичні соціальні ситуації. Чи можуть інтелектуали дозволити собі розкіш відводити погляд, залишатися нейтральними під час війни? Чи мають мовчати академічні «музи» у буремні часи? Професор Великоня вважає, що наука, як і мистецтво, має бути соціально чутливою та повинна культивувати емансипаційні елементи у своїх починаннях.

    З доповідями виступили доцент Тетяна Щириця, Наталія Денисенко та Зося Кайс. Тетяна Щириця у своїй презентації здійснила філософську спробу описати джерело агресії російського народу, використовуючи думку Ф. Ніцше про ресентимент як соціальний феномен. Людина ресентименту не сприймає категоричний імператив І.Канта як принцип універсалізації, оскільки діє не за законом, а «по понятиям». У своєму соціальному бутті така людина занурена в Gemeinshcaft, відтворюючи локальні правила та апостеріорні судження у практиках повсякдення. Пані Тетяна зауважила на евристичності аналізу панівних наративів пересічних росіян як симулякрів цінностей. Порівнюючи мотивацію дії через гасла «можем повторить» та «ніколи знову», ми усвідомлюємо глибоку розбіжність української та російської ідентичності та авангардної ролі українців у історичному поступі проти тоталітаризму та порушення базових прав людини.

    Наталія Денисенко поставила проблему небезпеки рутинізації сприйняття війни в контексті таких напрямів сучасного філософського дискурсу – конструктивізму та соціальної феноменології. Вказана проблема розглядалася скрізь призму феномену габітуалізації (узвичаєння), провідна характеристика якої – самозрозумілість. Пані Наталія зазначила позитивні вияви рутинізації війни, які пов’язані з процесами адаптації до нових надзвичайних ситуацій, нових досвідів війни, а також вказала на небезпеки рутинізації сприйняття війни, зокрема: притлумлення гостроти сприйняття жахливих подій війни, які починають сприйматися в термінах узвичаєності та неуникних наслідків ведення війни, як самозрозумілий фон щоденного життя; небезпека психологічної втоми від війни, в середині України і за межами країни; війна як фактор, що сприяє узвичаєнню і рутинізації насильства у термінах «банальності зла» (Х.Арендт). Пані Наталія розглянула можливі варіанти і способи протидії вказаним небезпекам, акцентувала ціннісні виміри війни та питання відповідальності інтелектуалів у контексті російсько-української війни.

    Зося Кайс презентувала дослідження візуального виміру російсько-української війни у трьох аспектах: місця пам’яті, символічна солідарність, символічна помста та відповідальна допомога. Доповідачка проілюструвала наочними прикладами процес трансформації цінностей та народження символів, символічного обміну та символічної комунікації. Зокрема було розглянуто символічні місця колективної пам’яті та вшанування загиблих воїнів та поставлено питання про відповідальність міської влади щодо цих місць. Символічну солідарність пані Зося проілюструвала через декоративні настінні мурали в підтримку України в європейських містах та візити з арт-місіями в деокуповані міста Київської області всесвітньо відомих митців, зокрема Бенксі. Також було акцентовано на продуктивності дослідження стихійних написів на знищенній ворожій техніці, як прояву символічної помсти та написів, залишених російськими військовими в містах, що перебували в окупації, як документальних свідчень воєнних злочинів та матеріалу для дослідження культурних витоків геноциду та агресії.

    Круглий стіл «Війна і відповідальність» відкриває серію подальших наукових семінарів та інтелектуальних дискусій з метою філософських рефлексій актуальних питань нашого сьогодення.

  • Дискусія на Мистецькому арсеналі 2024 «Кант і межі розуму»

    Шановні колеги, раді поділитись з вами нашими враженнями про події Книжкового Арсеналу, на якому відбивається інтелектуальне життя в Україні та актуалізуються найважливіші питання суспільства. Цьогорічна  тема – «Життя на межі».

    Один з кураторів КА Володимир Єрмоленко зазначив: «ми живемо на межі життя і смерті, на межі свободи і несвободи. І ця межа досить тонка, і вона проходить крізь нас».

    Колеги з кафедри філософії, Тетяна Щириця та Наталія Денисенко відвідали подію фокус-теми «Життя на межі» «Кант і межі розуму», на якій вшанували одного з найвпливовіших світових філософів у рік його 300-річчя, міркуючи про метафору меж розуму, яка була для нього ключовою.

    КА відвідали 35 тисяч людей. Слова директорки «Мистецького арсеналу» Олесі Островської-Лютої на ФБ після події: « Не ймеш віри, що дійсно не було ні денних ракетних обстрілів, ні злетів МіГа, ні відключень електрики. Як могло трапитися аж таке везіння?» Тому що ми – незламні.

  • І ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКА ОЛІМПІАДИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

    З 13 по 17 травня 2024 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошувалися студенти всіх спеціальностей університету. У олімпіаді взяли участь студенти, які надіслали на адресу оргкомітету інформаційний постер на тему з актуальних проблем сучасної філософії, а також заповнену анкету учасника.

    На початку філософських змагань перед учасниками виступив заступник декана ФСП з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент Юрій Перга. Він підкреслив, що така подія вже не перший раз відбувається у стінах університету, що свідчить про високий рівень професорсько-викладацького складу кафедри філософії факультету соціології і права, подякував учасникам олімпіади за активність та оригінальні аргументи, за мужність у відстоюванні власної позиції та зацікавленість у вивченні філософії.

     Завдання, які пропонувалися в ході олімпіади:

    • Конкурс постерів – І тур олімпіади.
    • Постерний захист в онлайн-форматі на платформі Zoom – ІІ тур олімпіади.

    У ІІ турі взяли участь 16 студентів, які пройшли попередній відбір. Серед тем переможців І туру були:

    • «Григорій Сковорода очима сучасника»;
    • «Інноваційність та наукова думка в концепціях Ігоря Сікорського: перспективи для сучасної науки»;
    • «Гуманізм та антропоцентризм філософії творчості Тараса Шевченка»;
    • «Справедливість за Гегеля: Філософія діалектичного матеріалізму»;
    • «Діалог з Антічністю: Платон та ідеї»;
    • «Мислити, значить існувати: Сартр та філософія існування»;
    • «Кант науково: Філософія критичного мислення»;
    • «Світло розуму: Іммануїл Кант та критика чистого розуму».

    Учасниками олімпіади були представники 27 навчальних груп з 9 провідних факультетів та інститутів університету. Загальна кількість учасників склала 97 осіб.

    За результатами олімпіади місця розподілилися таким чином:

    І місцеМузиченко Кирило, студент ІСЗЗІ.

    І місцеСлобоженюк Володимир, студент ФММ.

    ІІ місцеРабська Марія, студентка НН ІПСА.

    ІІ місцеЧерненко Віталій, студент ФМФ.

    ІІІ місцеАнохіна Аліна, студентка ФММ.

    ІІІ місцеЧеркасов Орест, студент НН ІТС.

    ІІІ місцеЯрмоленко Владислав, студент НН ІТС.

    Під час урочистого нагородження переможців олімпіади члени журі підкреслили значення філософії у системі гуманітарно-технічної освіти й важливість професійної підготовки спеціалістів у сфері науки та техніки, що є запорукою впровадження принципу політехнізму в сучасному українському освітянському просторі. Всі переможці ІІ туру були відзначені почесними дипломами та грамотами від оргкомітету та журі олімпіади.

    В свою чергу, студенти підкреслили, що їм було дуже цікаво взяти участь у такому форматі олімпіади, оскільки ця форма співпраці з представниками різних факультетів та академічних груп університету сприяла знайомству з цікавими людьми і розширенню філософського світогляду.

  • Наукові читання «Війна і відповідальність» пам’яті Валерія Павлюка

    11травня 2024 року відбувся захід Центру академічної етики та досконалості в освіті «Етос», Наукові читання «Війна і відповідальність» пам’яті Валерія Павлюка. В заході взяли участь членкині товариства центру, співробітниці кафедри філософії, Тетяна Володимирівна Щириця, Наталія Василівна Денисенко, Наталія Василівна Анацька, Марина Іванівна Сторожик та Зося Вадимівна Кайс.

    Доповідь Тетяни Щириці (тезово)

    Культурно-філософські роздуми про російсько-українську війну
    Окреслено спробу філософів описати агресію російського народу, використовуючи думку Фридриха Ніцше про ресентимент. Йдеться про відкладену реактивну відповідь людини на кривду та несправедливість.
    В українському дискурсі війни часто йдеться про персональну відповідальність В. Путіна та його команди: зміниться влада ― зміниться суспільство. Проте усвідомлення ресентименту “глибинного народу”, який має культурні, історичні, релігійні, ментальні тощо корені, призводить до висновку про наївність такої думки. Після Перемоги нам доведеться формувати інший тип відносин з РФ. Як подолати ресентимент і гібрис (гіпертрофоване самолюбство, пиха), які у сучасному російському дискурсі війни постають засобом виправдання імперіалістичної експансії і прагнення світового панування? Певні відповіді на такі запитання можна знайти у виступі Анатолія Єрмоленка на круглому столі “Насильство як явище сучасного світу: соціальні та культурно-історичні виміри” (Філософська думка, 2019, №2).
    Ще одним міркуванням про війну є аналіз ціннісно-нормативних смислів і панівних наративів пересічних росіян як симулякрів загальнолюдських цінностей. Йдеться про інтерпретацію добра, прав людини, сенсу життя, християнської моралі. Так, добром для них є вбивство українця, правами людини є бунт на колінах, сенс життя ― у смерті, а християнство постає на захисті держави й освячує нелегітимного президента. Гасло “можем повторить” як симулякр боротьби за мир ― це заклик до агресії, насильства, вбивств, ґвалтувань, тортур, знущань.
    В українському ж суспільстві поширення набуває гасло “ніколи знову” як намагання відмовитися від війни як способу розв’язання спірних питань.

    Щириця Тетяна ― кандидат філософських наук, доцент
    Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
    членкиня Наглядової Ради Центру “Етос”


    Доповідь Наталії Денисенко (тезово)

    Небезпека рутинізації сприйняття війни
    Рутинізація війни своїм узвичаєним плином поглиблюється з часом продовження і тривалості війни та починає поставати тим тлом, на фоні якого розгортаються особисті життєві ситуації людей.
    Поставлено проблему небезпеки рутинізації сприйняття війни, спираючись на напрями сучасного філософського дискурсу, а саме конструктивізм і соціальну феноменологію. Указану проблему розглянуто крізь призму феномену габітуалізації (узвичаєння), провідна характеристика якої ― самозрозумілість, що і надає можливість виявити специфіку процесу рутинізації. Запропоновано подивитися на ситуацію війни як проблематичного і безсумнівно даного, як прояву загальної тенденції повсякденного життя щодо перевизначення проблемної ситуації та перетворення незвичного, незрозумілого у зрозуміле, узвичаєне і в такий спосіб навчитися в цьому жити.
    У вказаному аспекті зазначено позитивні вияви рутинізації війни, які пов’язані з процесами адаптації до нових надзвичайних ситуацій, нових досвідів, що були проблематичними, незрозумілими, через що потребували нового тлумачення та віднаходження нових способів дії людини, людей.
    У вказаному вимірі виявлено такі небезпеки рутинізації сприйняття війни:

    1. Сама ситуація бойових дій і насилля, з яким стикаються і військові, і цивільні, втрати і жертви, руйнування цивільної та критичної інфраструктури, обстріли мирних міст тощо починають сприйматися в термінах узвичаєності та неуникних наслідків ведення війни, як самозрозумілий фон звичайного життя, майже рядова складова новин. Саме через узвичаєність притлумлюється гострота сприйняття цих жахливих подій.
    2. Небезпека психологічної втоми від війни, в середині України і за межами країни.
    3. Війна як фактор, що сприяє рутинізації насильства у термінах “банальності зла” (Х. Арендт). “Банальність зла” приховується в нездатності критично мислити і вказує на ситуацію, коли звичайні люди самі чинять і підтримують насильство, сприймаючи за норму встановлений порядок і сумлінно виконуючи, на їх думку, чинні закони і накази, сприяють узвичаєнню та рутинізації насильства.

    Розглянуто можливі варіанти і способи протидії вказаним небезпекам, а також залучені до розгляду ціннісні виміри війни. Акцентовано на питанні відповідальності інтелектуалів у контексті російсько-української війни.

    Денисенко Наталія ― викладач
    Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

  • День відкритих дверей КПІАбітFest

    КПІ ім. Ігоря Сікорського запрошує 18 травня 2024 року усіх бажаючих на День відкритих дверей КПІАбітFest!
    На відвідувачів чекатиме цікаве спілкування з представниками факультетів/інститутів, кафедр та науково-освітніх центрів, демонстрація технічних і наукових розробок, виступи спікерів, фотозони, екскурсії кампусом університету.
    Коли: 18 травня з 10:00 до 15:00

    Де: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка (не забудьте документ, що засвідчує особу).

    Реєстрація:

    https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeLiv8dk0GpYcXJREYiweu4p5PeSo9cEQ-PtGZT3eWAeoSPLQ/viewform

  • МОН оприлюднило кількість бюджетних місць

    МОН оприлюднило кількість бюджетних місць – 231 Соціальна робота, бакалаврат, денна форма навчання – 18