Дата проведення: 25.07.2024
Спеціальність: 231 Соціальна робота
Освітні програми: Міжнародні соціальні проекти та волонтерська діяльність
| № з/п | ПІБ | Оцінка за шкалою 100-200 |
| 1 | Михайлова Олександра Валеріївна | 192 |
| 2 | Матвійчук Єлизавета Сергіївна | 190 |
| 3 | Коваленко Дар’я Станіславівна | 180 |
| 4 | Безносюк Дмитро Юрійович | 190 |
| 5 | Бондар Олена Миколаївна | 154 |
| 6 | Мемджанов Олександр Сергійович | 180 |
| 7 | Дерев’яга Марія Анатоліївна | 162 |
Дата проведення: 24.07.2024
Спеціальність: 231 Соціальна робота
Освітні програми: Міжнародні соціальні проекти та волонтерська діяльність
| № з/п | ПІБ | Оцінка за шкалою 100-200 |
| 1 | Кравченко Євгенія Василівна | 150 |
| 2 | Дмитрук Віталій Сергійович | 192 |
| 3 | Мочалова Каміла Олександрівна | 150 |
| 4 | Навроцький Вадим Ярославович | 194 |
| 5 | Наконечна Марія Василівна | 192 |
| 6 | Подріз Євгенія Андріївна | 170 |
Сьогодні розпочинається прийом заяв на участь у конкурсі для вступу на перший курс бакалаврату. Триватиме він до 18:00 31.07.2024.
Нагадуємо, що ви можете подати до 5 заяв на бюджет та до 10 на контракт.
Наша порада: не поспішайте подавати в перші дні, так само і не відкладайте на останні, шукайте золоту середину!
4 липня 2024 року за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, а також серед інших організаторів, Української федерації професійних медичних об’єднань, відбулася Друга науково-практична конференція присвячена впровадженню європейських вимог до навчання медичних працівників України: «Безперервне професійне навчання у сфері медицини. Європейський досвід».
В обговоренні та дискусії взяв участь завідувач кафедри філософії Роман Богачев. Метою конференції було визнання та рівність українських медиків у європейському професійному просторі.
Факультет здобув перемогу у конкурсі Європейської Комісії “Горизонт Європа“!
Колеги з кафедри філософії долучаються до впровадження цього проєкту: координатором напрямку є Сергій Гераськов, до його команди серед інших учасників увійшли Ольга Боковець та Зося Кайс.
Проект PANORAIMA, консорціум з 16 університетів, дослідницьких та промислових партнерів, пропонує гнучку освітню архітектуру для навчання відповідальному застосуванню штучного інтелекту (ШІ). Проект включає в себе розробку магістерської програми з людсько-центрованого ШІ, що складається з чотирьох спеціалізованих треків, два з яких «Управління» та «Медіа та культура» будуть впроваджуватися нашими колегами з ФСП.
Ці треки допоможуть студентам з традиційних галузей глибоко розуміти розвиток та застосування ШІ. Крім магістерських програм, будуть створені модулі для підвищення кваліфікації існуючої робочої сили. Всі матеріали та програми будуть спільно розроблятися вищими навчальними закладами, індустрією та дослідницькими партнерами.
PANORAIMA створить мережу університетів та підприємств, щоб підготувати більше професіоналів з передовими цифровими навичками, відповідно до бачення ЄС щодо надійного технологічного розвитку та сталості. Цей проект допоможе створити загальноєвропейський стандарт для навчання відповідальним навичкам у сфері ШІ та даних.
29 червня 2024 року біля головного корпусу КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах КПІАбітFest відбувся «День вступника. Відчуй КПІ!».
Наша колега з кафедри філософії Наталія Олександрівна Франко, відповідальний секретар відбіркової комісії ФСП, яка вже багато років опікується абітурієнтами та організовує роботу приймальної комісії ФСП, разом зі студентами та викладачами ФСП взяли участь у роботі локації факультету соціології і права. Було цікаво поспілкуватися зі вступниками і відповісти на важливі питання щодо вступу та навчання на факультеті, зокрема на спеціальності «Соціальна робота».
Двадцять п’ятого червня 2024 року відбулася презентація Програми публічного обговорення «Стратегія когнітивної деокупації, або що Україна може протиставити політиці рф на тимчасово окупованих територіях». Цей захід буде організований в рамках проєкту “Підтримка стійкості України до викликів, що зростають, та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Організатором виступила Національна платформа стійкості та згуртованості. Обговорення відбувалися в гібридному форматі: більшість спікерів виступали офлайн (конференц-зала “Укрінформ”), але деякі в онлайн-форматі з включенням через Zoom.
У роботі заходу взяли активну участь к.і.н., доцент кафедри філософії Андрій Фесенко на панельній дискусії «Мультиплікація підходів когнітивної деокупації на процеси реінтеграції, відновлення, ліквідації наслідків війни» та студенти Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.
Основна мета дискусії спрямована на актуалізацію засад, принципів та інструментів когнітивної деокупації тимчасово окупованих територій України шляхом відкритого обговорення напрямів та існуючих практик. До публічного обговорення Програми були залучені представникі органів влади, експерти проєкту, регіональні координатори Національної платформи, журналісти.
Модератором заходу виступив Олександр Янковський, журналіст, ведучий програми “Новини Приазов’я” на “Радіо Свобода”.
Із вітальним словом до учасників звернулася Тищенко Юлія, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості. Головними спікерами першої частини обговорення «Когнітивна деокупація як складова суспільної реінтеграції: підходи, завдання, ініціативи, взаємодія» стали: Таміла Ташева – постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим; Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу; Дмитро Теперик – експерт з питань безпеки, Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ); Євген Бондаренко – керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим; Ігор Розкладай – заступнику директорки Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах.
Основна тематика дискусій другої частини Програми публічного обговорення «Мультиплікація підходів когнітивної деокупації на процеси реінтеграції, відновлення, ліквідації наслідків війни» була представлена такими напрямками: інструменти рф для когнітивної окупації та динаміка змін на тимчасово окупованих територіях;стратегія когнітивної деокупації: основні підходи та інструменти;аналіз та оцінка ризиків для когнітивної деокупації;роль когнітивної деокупації у посиленні соціальної згуртованості;що потрібно для формування довгострокової політики когнітивної деокупації тощо.
13 червня 2024 року за підтримки завідувача кафедри філософії Романа Богачева відбувся круглий стіл, на якому дискутували з надважливої теми нашого життя «Війна і відповідальність». Цією подією було започатковано проєкт професійного зростання – наукові семінари. Серед присутніх були працівники кафедри, зокрема Ганна Костроміна, Сергій Гераськов, Наталія Франко, Тетяна Бубон, Ольга Боковець, Світлана Бабіна, гостя з кафедри соціології Оксана Казьмірова, а також студент-курсант Інституту спеціального зв’язку Кирило Музиченко, який зайняв перше місце в олімпіаді з філософії. В семінарі також взяли участь запрошений гість, професор Університету Любляни (Словенія), Мітя Великоня та Олег Головко, головний редактор видавництва «Гельветика» (Одеса). Актуалізовані на круглому столі питання відкрили широку дискусію. Протягом трьох годин учасники обмінювалися думками, досвідом, інсайтами для подальших наукових розвідок. Захід модерувала Наталія Денисенко. Порозумітися учасникам із закордонним гостем допомагав Сергій Гераськов.
У своєму виступі професор Мітя Великоня загострює питання про те, як наукові кола, зокрема соціальні та гуманітарні, повинні реагувати на критичні соціальні ситуації. Чи можуть інтелектуали дозволити собі розкіш відводити погляд, залишатися нейтральними під час війни? Чи мають мовчати академічні «музи» у буремні часи? Професор Великоня вважає, що наука, як і мистецтво, має бути соціально чутливою та повинна культивувати емансипаційні елементи у своїх починаннях.
З доповідями виступили доцент Тетяна Щириця, Наталія Денисенко та Зося Кайс. Тетяна Щириця у своїй презентації здійснила філософську спробу описати джерело агресії російського народу, використовуючи думку Ф. Ніцше про ресентимент як соціальний феномен. Людина ресентименту не сприймає категоричний імператив І.Канта як принцип універсалізації, оскільки діє не за законом, а «по понятиям». У своєму соціальному бутті така людина занурена в Gemeinshcaft, відтворюючи локальні правила та апостеріорні судження у практиках повсякдення. Пані Тетяна зауважила на евристичності аналізу панівних наративів пересічних росіян як симулякрів цінностей. Порівнюючи мотивацію дії через гасла «можем повторить» та «ніколи знову», ми усвідомлюємо глибоку розбіжність української та російської ідентичності та авангардної ролі українців у історичному поступі проти тоталітаризму та порушення базових прав людини.
Наталія Денисенко поставила проблему небезпеки рутинізації сприйняття війни в контексті таких напрямів сучасного філософського дискурсу – конструктивізму та соціальної феноменології. Вказана проблема розглядалася скрізь призму феномену габітуалізації (узвичаєння), провідна характеристика якої – самозрозумілість. Пані Наталія зазначила позитивні вияви рутинізації війни, які пов’язані з процесами адаптації до нових надзвичайних ситуацій, нових досвідів війни, а також вказала на небезпеки рутинізації сприйняття війни, зокрема: притлумлення гостроти сприйняття жахливих подій війни, які починають сприйматися в термінах узвичаєності та неуникних наслідків ведення війни, як самозрозумілий фон щоденного життя; небезпека психологічної втоми від війни, в середині України і за межами країни; війна як фактор, що сприяє узвичаєнню і рутинізації насильства у термінах «банальності зла» (Х.Арендт). Пані Наталія розглянула можливі варіанти і способи протидії вказаним небезпекам, акцентувала ціннісні виміри війни та питання відповідальності інтелектуалів у контексті російсько-української війни.
Зося Кайс презентувала дослідження візуального виміру російсько-української війни у трьох аспектах: місця пам’яті, символічна солідарність, символічна помста та відповідальна допомога. Доповідачка проілюструвала наочними прикладами процес трансформації цінностей та народження символів, символічного обміну та символічної комунікації. Зокрема було розглянуто символічні місця колективної пам’яті та вшанування загиблих воїнів та поставлено питання про відповідальність міської влади щодо цих місць. Символічну солідарність пані Зося проілюструвала через декоративні настінні мурали в підтримку України в європейських містах та візити з арт-місіями в деокуповані міста Київської області всесвітньо відомих митців, зокрема Бенксі. Також було акцентовано на продуктивності дослідження стихійних написів на знищенній ворожій техніці, як прояву символічної помсти та написів, залишених російськими військовими в містах, що перебували в окупації, як документальних свідчень воєнних злочинів та матеріалу для дослідження культурних витоків геноциду та агресії.
Круглий стіл «Війна і відповідальність» відкриває серію подальших наукових семінарів та інтелектуальних дискусій з метою філософських рефлексій актуальних питань нашого сьогодення.
Шановні колеги, раді поділитись з вами нашими враженнями про події Книжкового Арсеналу, на якому відбивається інтелектуальне життя в Україні та актуалізуються найважливіші питання суспільства. Цьогорічна тема – «Життя на межі».
Один з кураторів КА Володимир Єрмоленко зазначив: «ми живемо на межі життя і смерті, на межі свободи і несвободи. І ця межа досить тонка, і вона проходить крізь нас».
Колеги з кафедри філософії, Тетяна Щириця та Наталія Денисенко відвідали подію фокус-теми «Життя на межі» «Кант і межі розуму», на якій вшанували одного з найвпливовіших світових філософів у рік його 300-річчя, міркуючи про метафору меж розуму, яка була для нього ключовою.
КА відвідали 35 тисяч людей. Слова директорки «Мистецького арсеналу» Олесі Островської-Лютої на ФБ після події: « Не ймеш віри, що дійсно не було ні денних ракетних обстрілів, ні злетів МіГа, ні відключень електрики. Як могло трапитися аж таке везіння?» Тому що ми – незламні.
З 13 по 17 травня 2024 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошувалися студенти всіх спеціальностей університету. У олімпіаді взяли участь студенти, які надіслали на адресу оргкомітету інформаційний постер на тему з актуальних проблем сучасної філософії, а також заповнену анкету учасника.
На початку філософських змагань перед учасниками виступив заступник декана ФСП з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент Юрій Перга. Він підкреслив, що така подія вже не перший раз відбувається у стінах університету, що свідчить про високий рівень професорсько-викладацького складу кафедри філософії факультету соціології і права, подякував учасникам олімпіади за активність та оригінальні аргументи, за мужність у відстоюванні власної позиції та зацікавленість у вивченні філософії.
Завдання, які пропонувалися в ході олімпіади:
У ІІ турі взяли участь 16 студентів, які пройшли попередній відбір. Серед тем переможців І туру були:
Учасниками олімпіади були представники 27 навчальних груп з 9 провідних факультетів та інститутів університету. Загальна кількість учасників склала 97 осіб.
За результатами олімпіади місця розподілилися таким чином:
І місце – Музиченко Кирило, студент ІСЗЗІ.
І місце – Слобоженюк Володимир, студент ФММ.
ІІ місце – Рабська Марія, студентка НН ІПСА.
ІІ місце – Черненко Віталій, студент ФМФ.
ІІІ місце – Анохіна Аліна, студентка ФММ.
ІІІ місце – Черкасов Орест, студент НН ІТС.
ІІІ місце – Ярмоленко Владислав, студент НН ІТС.
Під час урочистого нагородження переможців олімпіади члени журі підкреслили значення філософії у системі гуманітарно-технічної освіти й важливість професійної підготовки спеціалістів у сфері науки та техніки, що є запорукою впровадження принципу політехнізму в сучасному українському освітянському просторі. Всі переможці ІІ туру були відзначені почесними дипломами та грамотами від оргкомітету та журі олімпіади.
В свою чергу, студенти підкреслили, що їм було дуже цікаво взяти участь у такому форматі олімпіади, оскільки ця форма співпраці з представниками різних факультетів та академічних груп університету сприяла знайомству з цікавими людьми і розширенню філософського світогляду.
