Запрошуємо Вас на 3-тю інтернаціональну наукову конференцію «Гегелевські штудії»
📍 Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – філософ, який створив систематичну теорію діалектики. Це якщо просто і коротко.
📌 А якщо трішки цікавіше, то 17.12 18:00 Zoom
Торкнемося тем: Гегель та війна; Гегель та педагогіка та інших, не меньш цікавих та актуальних.
Натиснути на посилання на Zoom
Давайте “гегелити” разом!
13 грудня відбулась зустріч з питань соціально-медичної реабілітації керівника департаменту, Світлого Руслана Валентиновича, з представниками Міністерства соціальних справ Естонії на чолі з заступницею державного секретаря Міністерства соціальних справ Естонії, Хайді Аласепп та завідуючим кафедрою філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Богачевим Романом Михайловичем, в Департаменті соціальної політики КМДА.
Також були представники громадськості: Громадської спілки «Українська федерація професійних медичних об’єднань» та Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання надавачів соціальних та реабілітаційних послуг».
📌 Мета зустрічі – обмін досвідом та налагодження співпраці щодо надання комплексних реабілітаційних послуг соціально-медичного та медико-соціального характеру для мешканців територіальних громад, особливо в умовах військових дій.
Наразі Хайді Аласепп відкриває в Талліні перший реабілітаційний центр НАТО з ампутації та поствійськової травми. Пані Аласепп має багату професійну практику, а також досвід співпраці з українськими колегами.
Зустріч завершено укладанням домовленостей щодо подальших кроків взаємодії та активностей, які буде закріплено та погоджено в офіційному листуванні, за напрямами:
📍обмін досвідом створення та функціонування ампутаційних центрів та центрів військової травми у співробітництві з реабілітаційними центрами в межах територіальних громад;
📍система надання комплексних медіко-соціальних та соціально-медичних послуг для територіальних громад;
📍діджиталізація системи надання комплексних соціальних послуг на прикладі м. Києва тощо.
🔹 06 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил! Сьогодні ми по-особливому згадуємо цей день та всіх воїнів нашої армії, захісників та захісниць, які ціною власного життя виборюють для нас право на існування. Дякуємо Вам за можливість прокидатися та засинати, вчитися, працювати, бути поруч з друзями, родинами, близькими людьми, за можливість жити у вільній та незалежній Україні!
🔹 Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії рф до реформування згідно зі стандартами НАТО. Але всі вороги, які посягають на наші території та свободи, будуть розбиті вщент, а українські Збройні Сили стануть прикладом для інших країн на століття. Українську армію завжди намагалися знищувати, бо вона становила неабияку загрозу будь-якому противнику, адже наші військові надзвичайно сильні, мужні, відважні, розумні та оберігають свою землю до кінця. Та ми знаємо, що кращі сини й доньки Неньки завжди стануть на її захист.
🔹 «… я гордий служити своїй державі пліч о пліч з вами, гордий бути вашим Головнокомандувачем у цей важкий час. Я вірю в кожного з вас і в нашу перемогу. Сердечно вітаю з Днем Збройних Сил України. Бажаю швидкого відновлення пораненим воїнам. Усім, хто у строю – сил та стійкості, натхнення і радості, переможного миру!» – Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
🇺🇦 Усе буде Україна! Борімося – поборемо! Разом переможемо!
🔹 Є дуже багато слів, які хочеться сказати нашим воїнам і ще більше того, чого хочеться їм побажати. З або без пафосу та романтичності, Збройні Сили України – герої, ті герої, які об’єднують покоління: про них знають від мала до велика.
Ми вітаємо наші Збройні Сили з їх святом, і обіцяємо допомагати їм або інколи просто не заважати!)
Студенти та студентки, переказуйте вітання та подяку вашим рідним та близьким, які стали на наш захист.
Слава Україні!
Слава ЗСУ!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Я стала координаторкою волонтерського проекту допомоги притулку “Хатуль Мадан”, адже волонтерство в наш час особливо важлива та відповідальна справа.
В мої обов’язки входило комунікувати з працівниками притулку та студентами, які волонтерити, писати важливу інформацію в чат, робити опитування, фотозвіти та писати пости. Також наша команда волонтерів закупляла матеріали для притулку та збирала теплі речі.
Ми встигли закупити все необхідне для тваринок на кошти, зібрані студентами та допомогли з переїздом. Купували багато чого: стерильні халати для працівників, корм, іграшки, пелюшки, гумові рукавці, стерильні краплі для очей, тощо.
Також, неможливо не згадати про нашу Бібліотеку, адже саме завдяки працівникам, які знайшли багато чого непотрібного, ми віддали притулку безліч теплих речей, килимів та тканини.
Респектую всім, хто долучився до цього чудового проекту, відвідував притулок, вигулював собачок, грався з котиками, поширював інформацію про допомогу — наші студенти неймовірні!
Тепер “Хатуль Мадан” знаходиться на новому місці — знайти можете за адресою вул. Амосова, 9. Далі — більше, адже ми вже починаємо організовувати нові походи в притулок.
Сьогодні Міжнародний день волонтера – свято для всіх небайдужих людей-змінотворців, які готові творити добре та змінювати наше життя на краще. Вітаємо та пишаємось кожним, хто хоч якось долучений до цієї важливої місії!
Шановні колеги, вітаємо вас із Міжнародним днем волонтера! Кожен із нас сьогодні трішки волонтер, тож безсумнівно це – наше спільне свято. Разом із нами неустанно трудиться команда педагогів, які виховують молоде покоління добровольців, готових підставити плече як захисникам, так і тим, хто потребує захисту. Дякуємо вам там вашим вихованцям!
Григо́рій Са́вич Сковорода́ – український філософ, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».
Навчався в Києво-Могилянській академії (вищої освіти не здобув). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
Григорій Сковорода писав свої твори різновидами староукраїнської літературної мови: художні та філософські твори слов’яноруською (слов’яноукраїнською), поезії та байки — книжною українською (у ній менше церковнослов’янських елементів). Частину листування Сковорода вів також латинською мовою.
(за матеріалами Вікіпедії)
На честь дня народження Григорія Сковороди ми зібрали для Вас декілька фактів про філософа.
📍 ВІН ЖЕБРАКУВАВ ТА СПІЛКУВАВСЯ ЛИШЕ З БІДНИМИ
Сковорода шукав для свого спілкування освіченних людей, якими на той час могли бути лише багатії. Жодних згадок про нього як про «народного» насправді нема, його образ дуже було романтизовано одразу після його смерті.
📍 СВІТ ЙОГО ЛОВИВ ТА НЕ СПІЙМАВ
Сковорода був єдиним світським представником колегії, неодноразово відмовлявся приймати чернечий сан через що піддався цькуванню. До того ж, він мав оригінальний вигляд викладання поетики. І, якщо спочатку керівництву це просто не подобалось, то коли почався процес зросійщення, то Сковорода з власними поглядами був занадто «незручний» для царату.
«Канонізований» образ Сковороди псує враження про нього, як про людину зі своєрідними поглядами, бійцем за власні ідеали. Він був «нормальним сином свого батька». До того ж, якщо Російська Імперія з того часу намагалась його привласнити, то він все робив правильно і на користь України.
📍РАКЕТНИЙ УДАР
6 травня 2022 року о 23 годині під дах Національного літературно-меморіального музею влучила російська ракета, виникла пожежа. Вогонь охопив усі приміщення, отримав поранення охоронець. Найцінніші експонати з музею перемістили заздалегідь у безпечне місце. Зовнішні стіни будівлі уціліли. З-під попелу дістали статую поета, яка стояла в одній з кімнат. Також не постраждала могильна плита і бюст авторства Кавалерідзе, які розташовані на певній відстані від будівлі. Міністерство оборони Російської Федерації відзвітувало про авіаудар по Сковородинівці, назвавши її «Сковородниково» і заявивши, що там був військовий пункт управління.
А вже 2 грудня 2022 року опалений пам’ятник філософа став частиною виставкового мистецького проекту “Світ Сковороди”, що пройде 3-11 грудня у Києві в Українському Домі (Хрещатик, 2)
Профком та Студрада ФСП щорічно допомагає дитячим будинкам, і цей рік не став виключенням. Студенти організували ярмарку, на якій всі охочі могли взяти участь у майстер-класах, послухати живу музику та поласувати смачненьким, а головне – допомогти зібрати кошти та речі для дитячого будинку та пансіонату, де зараз перебувають люди, які втратили житло внаслідок повномасштабного вторгнення.
У організації ярмарки, а також зборі речей допоміг Профком студентів КПІ, а у ярмарці взяли участь студенти бакалаврату та магістратури НМАУ ім. П. І. Чайковського спеціальності “Музична культурологія”.До проведення ярмарки були залучені наші студенти 1, 2 та 3 курсів спеціальності “Соціальна робота”, а викладачі активно долучилися до збору коштів та відвідали ярмарку!Уже на цьому тижні всі зібрані речі будуть передані дітям та людям, які втратили домівки.Разом тримаємо тил та творимо Добру справу!
Щороку у четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять загиблих від Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
О 16:00 відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання і традиційна акція «Запали свічку».
Вогник свічки – вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди більше не повторювалися. Зло має бути засуджене, а пам’ять кожної жертви вшановано.
Шановні колеги!!!!
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Технології забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій в умах війни», яка відбудеться 23 листопада 2022 року (початок о 14.00) в рамках XIV Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті».
Організатори конференції: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України (лабораторія організаційної та соціальної психології) та ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (факультет управління персоналом, соціології та психології, кафедра педагогіки та психології).
Питання, що обговорюватимуться: психологічне здоров’я особистості в умовах війни: генетико-креативний підхід; психологічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви та ресурси; збереження психічного здоров’я особистості в умовах онлайн-навчання; діагностика суб’єктивного благополуччя особистості: проблеми, парадокси; технологія роботи груп соціально-психологічної підтримки жінок, що опинились в Німеччині внаслідок війни; чинники збереження психологічного здоров‘я в ЗВО; толерантність до невизначеності та її зв’язок із суб’єктивним благополуччям персоналу освітніх організацій в умовах війни; засоби підтримки психологічного здоров’я особистості; розвиток креативності особистості як детермінанти забезпечення психологічного здоров’я в період війни; проблема негативних психічних станів студентів під час он-лайн навчання в умовах воєнного стану в Україні; професійна самоефективність персоналу організацій: сутність, методи дослідження та технології розвитку.
Цільова аудиторія: практичні психологи, персонал освітніх організацій, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, студенти, магістри психології.
Програма конференції у вкладеному файлі.
Загальну програму XIV Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» можна завантажити за посиланням: https://innovosvita.com.ua/index.php/uk/about-the-exhibition/program
