• Буття як містерія в творчості Віктора Зарецького

    Буття як містерія в творчості Віктора Зарецького

    Днями в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбувся фінісаж ретроспективної виставки «Віктор Зарецький. 100» з нагоди 100-річчя Віктора Зарецького – лауреата Шевченківської премії, художника, який поєднав академічну школу, модернізовані народні образи та естетику європейської сецесії, створивши нову пластичну мову – глибоку, інтелектуальну, українську, і перетворив живопис на форму мислення.

    Викладачі кафедри філософії Зося Кайс і Наталія Денисенко мали щасливу нагоду відвідати творчу подію і наживо надихнутися полотнами майстра.

    Віктор Зарецький один із найвиразніших представників покоління шістдесятників. Був одружений з лідеркою «шістдесятництва» Аллою Горською, подорожуючи з якою українськими містами і селищами, створили монументальні панно, зокрема, в Маріуполі, Донецьку та Києві. Віктора Зарецького називають «українським Клімтом».

    У творчому доробку митця панорама жіночих образів у стилі сецесія або ар-нуво, визначальною рисою якого є плинна, насичена символізмом естетика. Для мистецтва модерну (сецесія як варіант мистецтва модерну або ар-нуво) є характерним відхід від реалізму заради символу як виразу містерії буття. У центрі стилю сецесії опиняється жінка як всесвіт.

    Серія жіночих портретів Віктора Зарецького – це спроба відповісти на вічне питання про природу краси та жіночності, оспівування мудрої, вічної жіночності, в якій гармонійно поєднані ніжність і сила, матеріальне і духовне, материнство, природна краса жіночної тілесності, еротизм і шляхетна сила духу. Жіночність зображується як сила, що народжує світи. Ми можемо говорити про філософію жіночого образу як спосіб осягнення втаємниченості буття.

    Завдяки роботам Віктора Зарецького, мистецтвознавці говорять про київський модерн та його зв’язок із європейським модерном – празьким (Альфонс Муха) і віденським (Густав Клімт).

    Оригінальність картин Зарецького полягає в тому, що він поєднав європейську сецесію з українською культурною ідентичністю. Типові народні мотиви, квіткова орнаментальність, вишиванки на полотнах митця є не просто етнографічною стилізацією, а спробою образного виразу української душі. Саме в серії жіночих портретів ми можемо побачити відповідь на питання: що таке українська душа? Образи прекрасних жінок являють гармонію, таємницю, вічність і надають можливість осягнення нових вимірів краси, життя, природи жіночності, адже незбагненна сила мистецтва дарує можливість побачити світ по-новому. Картини Віктора Зарецького вражають глибиною і щирістю, світлом і гармонією, а світ образів жінок-сецесій промовляє про буття як містерію.

    Хто вони жінки-сецесії на портретах Віктора Зарецького? Художниця Ольга Кравченко у спогадах, які були написані до ювілею майстра в книзі «Роман з сецесією», згадує, як у середині 1980-х зустрілася з Віктором Зарецьким у Кончі-Озерній під Києвом, як отримала запрошення стати моделлю для портрета. Як потім впродовж кількох років дружила з митцем, позувала йому і була свідком створення інших неосецесійних жіночих портретів. Також про те, як було створено деякі портрети жінок, які історії розгорталися навколо них, під час публічної розмови «Родина про художника» розповідали Олена та Ольга Зарецькі.

    Щира вдячність кураторам виставки: Олесі Авраменко, Олені Зарецькій, Олені Семенець, Вальдемарту Клюзко та авторці монографії Олесі Авраменко

    В. Зарецький / Ін-т проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Видання третє доповнене, перероблене. Київ: 2025. – 320 с.

    Партнери: KSE Foundation, Law Net, Vivid Fusion, Інститут проблем сучасного мистецтва, Національна академія мистецтв України, to do comms, Музей шістдесятництва.

    Текст: Наталія Денисенко

  • Філософські читання пам’яті Мирослава Поповича

    Філософські читання пам’яті Мирослава Поповича

    У Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулися ІІІ Філософські читання пам’яті Мирослава Поповича на тему «ЧЕРВОНЕ СТОЛІТТЯ»: двадцять років потому, присвячені до 95-річчя українського філософа, академіка НАН України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філософських наук, професора, директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди. На заході було презентовано ІІ видання книги «Червоне століття» (в трьох томах),  видавництво Фоліо, Харків, 2025. Ця книга на Львівському Форумі видавців була визнана одним з найкращих видань року.

    У заході взяли участь: Анатолій Єрмоленко, директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України та співробітники Інституту філософії, Жорж Ніва, почесний професор Женевського університету, викладачі кафедри філософії.

    З Вітальним словом до учасників Філософських читань звернулися: Валерій Смолій, академік-секретар відділення історії, філософії та права НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України; Володимир Бугров ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук, професор; Анатолій Конверський, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік НАН України.

    Учасники заходу заслухали глибокі та змістовні доповіді: Анатолія Єрмоленка, Жоржа Ніви (доповідь французькою), відомого мистецтвознавця та літературознавця, академіка Національної академії мистецтв України Вадима Скуратівського, Сергія Пролеєва, Сергія Йосипенка, Наталії Вяткіної, Валерія Загороднюка, Тетяни Гардашук, Володимира Фадєєва, Вікторії Козачинської, Романа Самчука, Світлани Лозниці, Ярослава Кохана та інших.

    Вшановуючи пам’ять українського філософа Мирослава Поповича, учасники Філософських читань згадували багатогранність його філософської творчості – як патріарха логіки, який через філософський аналіз мови науки заклав основи сучасної філософії науки, фахівця з галузі культурології, історії української культури, етнографії, філософії свободи, філософії історії, дослідника творчості Г. Сковороди, Вчителя, видатного громадсько-політичного діяча, який стояв біля джерел формування життя незалежної України, представника громадянського суспільства, який робив політику публічною, був моральним авторитетом суспільного життя. Все життя Мирослава Поповича було «сповнене служінню істині та справедливості», для нього бути філософом – бути людиною (А. Єрмоленко).

    «Червоне століття» – праця з філософії історії, в якій створено самобутній історичний дискурс, інтелектуальна оптика, що дозволяє побачити смисл історії нашого часу, співвіднесеність історичних подій ХХ ст. з філософськими напрямами. Такий підхід дозволяє переосмислити історичні події через інші ракурси і смисли, створити нові смислові поля, виходячи у царину міждисциплінарності. «Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ».

    Учасники Філософських читань неодноразово підкреслювали актуальність «Червоного століття» для сучасного життя в Україні щодо трагічних подій російсько-української війни, яка є наслідком тих криз, що відбувалися у ХХ ст. В аналітиці, описі Мирослава Поповича можна віднайти відповіді на багато питань сучасного життя. У контексті філософсько-історичного дискурсу Мирослава Поповича учасники Філософських читань обговорювали російсько-українську війну як «четверту кризу західної цивілізації», феномени тоталітаризму, авторитаризму, маніпулятивної свідомості, тоталітарної спадщини та гібридної сучасності. Поставлені проблеми потребують свого подальшого осмислення та обговорення в ході інтелектуальних дискусій з метою філософських рефлексій актуальних питань нашого сьогодення.

    Попри всі виклики і небезпеки, відсутність світла свято осмислення видатної праці відбулося, українська філософська спільнота вкотре довела можливість «мислення за темних часів», що є свідченням нашої незламності, солідарності та єдності.

    Текст: Наталія Денисенко

  • Філософія – «весела наука»

    Філософія – «весела наука»

    Сьогодні, 15 жовтня, на семінарі другого курсу Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона КПІ імені Ігоря Сікорського з дисципліни «Вступ до філософії» грали в гру.

    Завданням студентів було розташувати філософів в логічній та історичній послідовності, та пояснити, як їхні вчення створюють підґрунтя для розвитку протилежних напрямків в філософії XVII – XVIII ст. Змагалися дві команди – емпіристи та раціоналісти.

    Всі студенти брали активну участь в обговоренні, продемонстрували виняткові таланти до ефективної командної роботи, сміливо висловлювали думки та припущення, аналізували дані та робили узагальнення.

    Цією практичною роботою здобувачі засвідчили своє впевнене просування в опануванні навчальної дисципліни, здобули знання та вийшли на результати першого календарного контролю та були успішно атестовані.

    Заняття проводила викладачка кафедри філософії, кандидат філософських наук Зося Кайс. Цю методику проведення семінарського заняття з філософії вона вигадала ще в 2012 році та здійснила її апробацію на заняттях зі студентами різних технічних спеціальностей.

  • Стратегія нації та культура українського духу

    Дванадцятого та тринадцятого червня 2025 року відбулася Всеукраїнська мультидисциплінарна науково-практична конференція з міжнародною участю «ЮРІЙ ЛИПА: СТРАТЕГІЯ НАЦІЇ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ(з нагоди 125-річчя від дня народження)». Співорганізаторами та партнерами заходу виступили кафедра українознавства та філософії ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Світова федерація українських лікарських товариств, Наукове товариство імені Шевченка та інші.

    У роботі конференції взяли участь к.і.н., доцент, доцент кафедри філософії Андрій ФЕСЕНКО з доповіддю «Донеччина як полігон духовного нищення: репресії проти церкви і виклики національній ідентичності» та студенти Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.

    Метою конференції було об’єднання фахівців із різних сфер: історії, філософії, політології, культурології, літературознавства та медицини заради популяризації ідей Ю.Липи у сфері націєтворення, геополітики, культури та медицини; дослідження постаті Ю.Липи як мислителя, політичного стратега, публіциста та лікаря; аналіз його ідей у контексті сучасних викликів для України та української нації.

    Модераторкою наукового заходу виступила Тетяна ЄЩЕНКО, д.філол.н., професорка, завідувачка кафедри українознавства та філософії ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького».

    Із вітальними словами до учасників звернулися Орест ЧЕМЕРИС – голова організаційної ради конференції, д.мед.н., професор, ректор ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького»; Андрій БАЗИЛЕВИЧ – д.мед.н., завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького», голова Світової федерації українських лікарських товариств, Зоряна МАСНА – д.мед.н., професорка, завідувачка кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького», голова Лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка та інші.

    Основна проблематика пленарного засідання та предметних секцій була представлена такими напрямками:

    1. «МЕДИЧНЕ УКРАЇНОЗНАВСТВО: Медична та етнічна антропологія». (Ю.Липа як лікар: його внесок у розвиток медицини та народної терапії. Вплив медичних знань Ю.Липи на бачення здоров’я нації. Народна медицина та її значення в національній культурі).
    2. «ФІЛОЛОГІЯ: Літературознавчий та мовознавчий аспекти творчості Юрія Липи» (Аналіз художніх та публіцистичних творів Ю.Липи. Літературна спадщина Ю.Липи у контексті українського національного відродження. Публіцистика Липи: риторика, стилістика та ідеологічні маркери).
    3. «ФІЛОСОФІЯ: Культурологічний та філософський виміри постаті Юрія Липи» («Український дух» як культурний феномен у працях Ю.Липи. Етика та моральні цінності українця: погляд Ю.Липи. Народна культура як чинник формування національної свідомості. Ю.Липа про взаємозв’язок  культури, релігії та нації).
    4. «ІСТОРІЯ: Історичний контекст і роль Юрія Липи у визвольній боротьбі». (Ю.Липа як ідеолог українського націоналізму. Участь Ю. Липи у визвольних змаганнях 20- 40- х років ХХ століття. Вплив батька І. Липи на становлення світогляду сина. Репресії проти Ю.Липи та спроби знищення його ідейної спадщини).
    5. «ПОЛІТОЛОГІЯ: Політична стратегія та націєтворення. Геополітичні та міжнародні аспекти діяльності Юрія Липи».

    Учасники конференції поділились своїми цікавими та актуальними науковими дослідженнями. Обговорення результатів досліджень науковців пройшло в позитивних та плідних дискусіях.

  • І етап Всеукраїнської студентської Олімпіади з дисципліни “Філософія”

    З 12 по 16 травня 2025 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошувалися студенти всіх спеціальностей університету. У олімпіаді взяли участь студенти, які надіслали на адресу оргкомітету інформаційний постер на тему з актуальних проблем сучасної філософії, а також заповнену анкету учасника.

    Завдання, які пропонувалися в ході олімпіади:

    • Конкурс постерів – І тур олімпіади.
    • Постерний захист в онлайн-форматі на платформі Zoom – ІІ тур олімпіади.

    Шістнадцятого травня 2025 року відбулася ІІ тур олімпіади. Обговорення відбувалися в гібридному форматі: більшість спікерів виголошували доповіді у онлайн-форматі з включенням через Zoom, але деякі учасники надіслали записи виступів. Модерувала захід Ольга Потіщук, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії.

    На початку філософських змагань перед учасниками виступив завідувач кафедри філософії, кандидат філософських наук, доцент Роман Богачев. Він підкреслив, що така подія вже не перший раз відбувається у стінах університету, що свідчить про високий рівень професорсько-викладацького складу кафедри філософії факультету соціології і права, подякував учасникам олімпіади за активність та оригінальні аргументи, за мужність у відстоюванні власної позиції та зацікавленість у вивченні філософії.

    У ІІ турі взяли участь 22 студенти, які пройшли попередній відбір. Серед тем переможців І туру були:

    • «Постправда: чи існує ще об’єктивна реальність?»;
    • «Чи можна перемогти пропаганду? Критичне мислення у цифрову епоху»;
    • «Штучний інтелект: новий Сократ чи новий тиранічний Левіафан?»;
    • «Космічна колонізація: нова етична відповідальність людства»;
    • «Культура скасування: суспільна справедливість чи нова цензура?»;
    • «Релігія vs. атеїзм: чи можлива моральність без віри?»;
    • «Війна в Україні та глобальні екологічні виклики»;
    • «Чи потрібна філософія у світі ChatGPT і штучного інтелекту?» та інші.

    Учасниками олімпіади були представники 13 навчальних груп з 6 провідних факультетів та інститутів університету. Загальна кількість учасників склала біля 40 осіб.

    За результатами олімпіади місця розподілилися таким чином:

    І місце – Музиченко Кирило, студент ІСЗЗІ.

    І місце – Вареник Софія, студентка ФММ.

    І місце – Чорноштан Анастасія, студентка ФММ.

    ІІ місце – Кліменко Дар’я, Грудок-Костюшко Вікторія, студентки ФЛ.

    ІІ місце – Богданова Олександра, студентка ІПСА.

    ІІ місце – Гіроль Анна, студентка ФСП.

    ІІІ місце – Сімоненко Анастасія, студентка ІПСА.

    ІІІ місце – Горбач Ангеліна, студентка ФТІ.

    ІІІ місце – Галактіонова Антоніна, студентка ФПМ.

    Окремими дипломами були відзначні: Музиченко Кирило «За ґрунтовне філософське дослідження та активізацію діалогічного спілкування»; Дрозд Анна «За креативність у філософському дослідженні», Фіщук Лілія «За оригінальність філософської думки».

    Під час урочистого нагородження переможців олімпіади члени журі підкреслили значення філософії у системі гуманітарно-технічної освіти й важливість професійної підготовки спеціалістів у сфері науки та техніки, що є запорукою впровадження принципу політехнізму в сучасному українському освітянському просторі.

    В свою чергу, студенти підкреслили, що їм було дуже цікаво взяти участь у такому форматі олімпіади, оскільки ця форма співпраці з представниками різних факультетів та академічних груп університету сприяла знайомству з цікавими людьми і розширенню філософського світогляду.

  • Круглий стіл “Філософські студії консультування: ментальне здоров’я”

    Шановні колеги, 28 квітня, об 11:00 відбудеться Круглий стіл: «Філософські студії консультування: ментальне здоровʼя».

    Запрошуємо доєднатися.

    Програма:

    11:00 Вступне слово завідувача кафедри філософії Романа Богачева

    11:10 Олексій Карачинський «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи»

    11:30 Зося Кайс «Збереження ментального здоров’я: філософське консультування»

    12:00 Олександра Рубанець «Ментальне здоров’я та отримання нового досвіду»

    12:30 Панельна дискусія «Відновлення ментального здоровʼя у воєнний та повоєнний час»

    Доєднатися можна за посиланням:

    Join Zoom Meeting

    https://us04web.zoom.us/j/75660642359…

    Meeting ID: 756 6064 2359

    Passcode: wPW1J5

  • 12-16 травня 2025 р. відбудеться І етап відкритої університетської студентської олімпіади з дисципліни “Філософія”

    12-16 травня 2025 р. на базі кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбудеться І етап відкритої університетської студентської олімпіади з дисципліни «Філософія». До участі запрошуються студенти всіх спеціальностей університету.

    Для участі в олімпіаді необхідно до 22:00 09.05.2025 надіслати предметному викладачу (консультанту) постер на одну із запропонованих тем, а також заповнити анкету учасника.

    Завдання, які пропонуються в ході олімпіади:

    • Конкурс постерів (заочний) – І тур олімпіади.
    • Постерний захист в онлайн-форматі на платформі Zoom – ІІ тур олімпіади.

    Детальну інформацію про порядок та умови проведення олімпіади, теми постерів, а також анкету учасника можна знайти на веб-сайті Олімпіади або у предметних викладачів (консультантів).

    Докладніше дивіться інформаційний лист олімпіади.

  • Вихід першого номера журналу «ТЕХНЕ»: новий вимір філософії та соціальної роботи

    У видавництві “Політехніка” вийшов друком перший номер наукового журналу «ТЕХНЕ». Журнал, створений з ініціативи Романа Богачева, завідувача кафедри філософії, факультету соціології і права Національного технічного університету України, є продовженням більш ніж 125-річної інтелектуальної традиції науковців КПІ, має на меті публікацію результатів провідних наукових досягнень, оригінальних наукових статей у галузях філософії, соціальної роботи, соціальних технологій.

    Унікальність видання журналу з назвою «ТЕХНЕ» є втіленням основної візії Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського” – “Допомагати створювати суспільство майбутнього на засадах концепції сталого розвитку. Бути технічним університетом дослідницького типу світового рівня, створити всі умови для підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних створювати сучасні наукові знання та інноваційні технології на благо людства та забезпечувати гідне місце України в світовому співтоваристві” та поєднання філософських розвідок з соціальними технологіями і практиками соціальної роботи.

    Філософія та соціальна робота в технічному виші (КПІ імені І. Сікорського) найкраще розкривають принцип політехнізму, поєднуючи теоретичні знання з практичними навичками, і забезпечує те, що ця міждисциплінарна за своєю природою наукова сфера органічно наповнюється конкретним змістом, яким для філософії та соціальної роботи завжди служили найпередовіші наукові та технічні ідеї.

    Головні завдання, які постають перед новоствореним журналом, це:

    • поєднати академічний і практичний дискурси філософії та соціальної роботи;
    • розвивати наукові школи філософії науки, історії філософії, соціальної філософії, філософських питань технічних спеціальностей, соціальної роботи, які сформувалися в провідних університетах України протягом останніх десятиліть;
    • сформувати сталий простір професіоналів у сфері мислення та дії, стати дискусійним майданчиком з обговорення наукових розвідок і практик, а також засобом становлення і розвитку особистості в науці та суспільстві.

    Основна наукова проблематика журналу актуалізована у галузі філософії науки і техніки; творчості у формі практичної всезагальності; когнітивної сфери суспільства і людини; інноватики і менеджменту соціальної роботи.

    Редакційну колегію очолює докторка педагогічних наук, професорка Лариса Кальченко. До складу редколегії входять відомі дослідники з України, Німеччини, Греції, Польщі, Болгарії. Журнал створений як міжнародний науковий стартовий майданчик, трамплін для включення максимально можливої кількості учених до обговорення та вирішення актуальних соціально-філософських проблем сучасності.

    Редакційна колегія журналу «ТЕХНЕ» щиро дякує за підтримку ідеї створення та діяльності Олені Акімовій, декану факультету соціології і права, та Анатолію Мельниченку, ректору Національного технічного університету України “КПІ імені Ігоря Сікорського”.

  • 21-22 листопада відбулася XVI Міжнародна науково-практична конференція «Філософія творчості у вимірі соціальних практик: гуманітарне знання і соціальні технології».

    Конференція з філософії творчості була  започаткована професором Борисом Володимировичем Новіковим і вперше проведена кафедрою філософії у 1989 році. 

    Конференцію відкрили вітальним словом від імені адміністрації КПІ імені Ігоря Сікорського та факультету соціології і права заступник декана Юрій Перга та завідувач кафедри філософії Роман Богачев. Також учасників привітали директор департаменту соціального розвитку та ветеранської політики Київської обласної військової адміністрації Ігор Мещан та голова виконавчого комітету Громадської спілки «Всеукраїнське обʼєднання надавачів соціальних і реабілітаційних послуг» Микола Кутафʼєв. 

    Пленарне засідання розпочалося з доповіді професора, д.філос.н, професора кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайла Бойченка на тему «Філософська експертиза як соціальна технологія». Також на пленарному засіданні виступили професорка Олександра Рубанець, здобувачка та викладачка кафедри філософії Ната Вайнілович, гість з Будапештського університету технологій та економіки (Угорщина), професор Mihály HÉDER виступив з доповіддю на тему «AI CREATIVITY AS MARKET DISRUPTION AND THE RE- VALUATION OF ATTENTI» , доцентка Юлія Стребкова презентувала дослідження жіночого гумору в мемах, також виступила викладачка Наталія Денисенко, професорка Людмила Петришин з Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, про формування креативного мислення соціальних працівників розказала Наталія Тимошенко, гості з Криворізького державного педагогічного університету Андрій Абдула та Галина Балута презентували проект розвитку естетичного інтелекту в освітній практиці, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Володимир Корнєєв розповів про роль шахів в розвитку когнітивних здібностей, професорська Сумського державного університету Олена Купенко розказала про підготовку здобувачів ОП «Соціальна робота» до професійно-творчої діяльності. Модерувала пленарне засідання професорка Лариса Кальченко.

    В другій частині роботи конференції паралельно працювали Секція молодих вчених, яку вела викладачка Ольга Боковець та Секція науково-педагогічних працівників, яку модерували Андрій Самарський та Лариса Кальченко.

    Другий день конференції був присвячений науково-творчій лабораторії. В першому блоці Ната Вайнілович провела емоційно насичений майстер-клас «Година слухання», на якому учасники мали можливість долучитися до наративних практик, як способу розвитку емпатії, через особисті історії та узагальнення індивідуального досвіду в цілісну картину спільних образів та смислів. В другому блоці Зося Кайс та здобувачі третього рівня навчання презентували проект Філософського консультування як практики допомоги через раціональний діалог. Здобувачка Олександра Шиць та Зося Кайс відтворили коментовану демонстрацію філософської консультації та провели експрес консультаційну сесію-діалог з запрошеною гостею на тему її особистого запиту. Третій блок творчої лабораторії присвятили круглому столу «Відновлення та оновлення в умовах війни та повоєнного стану», на якому Олексій Карачинський презентував доповідь «Втома від війни: причини та профілактика», а всі учасники взяли участь в дискусії щодо створення екологічного та компетентного для допомоги військовим та цивільним, а також різним групам населення в повоєнній реабілітації, переживанні травматичного досвіду війни та втрат, відновленню та ресоціалізації. 

  • 29 жовтня 2024 р. відбувся Круглий стіл: «Філософські студії міждисциплінарність і мультидисциплінарність гуманітарного знання у вимірі соціальних практик»

    У передмові гарант ОНП 033 Філософія Рубанець О. М. оголосила про відкриття перших Філософських студій з консультування.

    У вступній доповіді завідувач кафедри Богачев Р. М. наголосив на значенні міждисциплінарності у розвитку кафедри філософії, яка є випускаючою кафедрою докторів з філософії та фахівців із соціальної роботи. Важливим завданням на сучасному етапі є розробка практичного виміру філософських досліджень в області гуманітарного знання та підготовка проекту професійного стандарту з підготовки експертів з гуманітарних питань і спрямування міждисциплінарності на вирішення проблеми соціального захисту населення України.

    Заступник з наукової роботи, доцент Гераськов С. В. розкрив зміст і структуру міждисциплінарності та мультидисциплінарності в наукових дослідженнях, науковій, проєктній та управлінській діяльності, а також у розвитку публікаційної активності й видавничої справи.

    Професор Рубанець О. М. зупинилась на методологічних та організаційних аспектах міждисциплінарності й наголосила на необхідності розробки філософії подолання травм війни й філософського, соціального репрезентаційного компоненту соціальної роботи.

    Професор Кальченко Л. В. зробила сучасну презентацію та доповідь із розкриття соціальної роботи як сфери наукових досліджень, наукової, освітньої та фахової діяльності, розглянула теоретичні, практичні та екологічні виміри соціальної роботи, її місце в соціальному управлінні, показала значення соціальних працівників у реабілітаційних комісіях і військовій справі.

    Запрошені стейхолдери, а саме доцент кафедри філософії, кандидат соціологічних наук, директор Департаменту соціального розвитку та ветеранської політики Київської обласної державної адміністрації Мещан І. В. зупинився на особливостях міждисциплінарності та мультидисциплінарності в підготовці фахівців із соціальної роботи та особливостях захисту внутрішньо переміщених осіб у Київській області, а голова виконавчого комітету Громадської спілки “Всеукраїнське об’єднання надавачів соціальних і реабілітаційних послуг” Кутаф’єв М. О. підкреслив значення кейсів при формуванні активної життєвої позиції та у процесах реабілітації.

    Доцент Школяр Л. В. зупинилась на висвітленні педагогічного складника в соціальній роботі. Вайнілович Н. А. розкрила значення плейбек-театру у процесах реабілітації. Кайс З. В. акцентувала увагу на значенні міждисциплінарності в підготовці курсу з філософського консультування.

    У дискусії взяли участь: Гераськов С. В. при розгляді питань автономності наукових середовищ; Рубанець О. М. – тезаурусного підходу в когнітивістиці та розгляду практичної філософії; Щириця Т. В. – нових методологічних підходів у розвитку практичної філософії та Денисенко Н. В. – інституційного підходу в гуманітарному знанні та соціальній роботі.

    У заключному слові завідувач кафедри Богачев Р. М. наголосив на конструктивності філософських і наукових розвідок міждисциплінарності в області гуманітарного знання та вирішенні проблем освітньої і професійної підготовки фахівців. Рубанець О. М. подякувала всім учасникам за плідну співпрацю.