• «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    «Доступність у дії» – як робити культурні події відкритими для кожного

    Чи може людина з порушенням слуху повноцінно пережити концерт? Що відчуває відвідувач із ПТСР серед гучних спецефектів і натовпу? Куди дивитися, коли переклад жестовою мовою – на екрані, а артист – на сцені?

    Про це поговоримо на лекції від Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME – найбільшої асоціації музичної індустрії України, створеної у 2019 році. З 2018 року ми впроваджуємо доступність на українських фестивалях: починали з платформ для людей з інвалідністю на Atlas Weekend, згодом масштабували підходи ще на шість фестивалів, а з 2025 року розвиваємо окрему ініціативу «Серед своїх» – переклад українською жестовою мовою на культурних подіях, зокрема на Atlas Festival.

    Наш досвід ми зібрали в тулкіті «Доступність у дії» – практичному посібнику для організаторів музичних фестивалів і масових заходів. Для нього ми проаналізували практики 32 фестивалів і музичних подій та 23 профільних організацій Європи, Великої Британії та Північної Америки, опитали організаторів 22 фестивалів із 13 країн, порівняли українське й європейське законодавство та поговорили з перекладачами жестової мови й нечуючою спільнотою.

    Про що поговоримо:

    ✔️ чому тема доступності культурних подій зараз гостріша, ніж будь-коли: кількість людей з інвалідністю в Україні зросла з 2,7 млн у 2022 році до понад 3,4 млн у 2025-му
    ✔️ які бар’єри – фізичні, комунікаційні, сенсорні, інформаційні – зустрічають відвідувачі і як їх бачать самі люди з інвалідністю
    ✔️ як працюють жестовий переклад, індукційні петлі, вібраційні жилети, тихі зони та сенсорні рюкзаки на європейських і українських фестивалях
    ✔️ коректна мова: як говорити про людей з інвалідністю без стигматизації
    ✔️ що працювало на практиці – українські кейси й уроки Atlas Festival

    Тулкіт публічний і безкоштовний – після лекції ним можна користуватися на сайті uame.org.ua.

    ***
    Запрошуються студенти, викладачі, співробітники КПІ і.Ігоря Сікорського, особливо спеціальності “соціальна робота”, “психологія”.

    Захід відбувається в рамках навчальних дисциплін “Побудова довіри та емпатія в спілкуванні” та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів»

    Зустріч проходитиме 15 жовтня о 16:00
    Посилання на зум

    posteidos

    ,
    , ,

  • «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    «Не за нас, а разом з нами: як зробити захід справді доступним для людей з порушенням зору»

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.

    Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).

    Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!

    posteidos

    ,
    , , , ,

  • Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Як зробити захід справді інклюзивним: про зустріч студентів соціальної роботи з представниками ромської спільноти

    Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітав Володимир Яковенко, голова громадської організації ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА”

    У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Одна зі студенток обрала для свого проєкту цільову групу – ромські підлітки. Щоб захід був етично вивіреним, відповідав справжнім потребам спільноти і не завдав шкоди, ми запросили до розмови її представника.

    Під час зустрічі ми дізналися чимало важливих нюансів. Наприклад:
    🔹 вихід на ромську спільноту часто відбувається через громадські організації та ініціативи, особисті контакти або протестантські церкви;
    🔹 в анонсах заходів краще уникати слова «інтеграція»: державні структури нерідко вживають його, маючи на увазі асиміляцію, коли спільнота втрачає мову, звичаї та інші ознаки своєї культури.

    Розмова була професійною, відвертою і насиченою прикладами з життя: як саме дискримінують ромів і як цього уникати, плануючи соціальні заходи.

    Щиро дякуємо Володимиру Яковенку та ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА” за живий діалог з нашими студентами, за можливість дізнатися про вашу роботу з видимості ромської спільноти та її дестигматизації.

    posteidos

    ,
    , , , ,

  • Єдина система професійного розвитку працівників соціальної сфери

    Єдина система професійного розвитку працівників соціальної сфери

    Робота соціального працівника змінюється разом із потребами людей. Фахівцям потрібні можливості оновлювати знання й розвивати навички, а держава має їх у цьому підтримати.

    Тому Кабінет Міністрів України ухвалив постанову Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, яка запроваджує єдину систему професійного розвитку працівників соціальної сфери.

    Ми готували це рішення спільно з UNICEF Ukraine, Громадська Організація “Ліга соціальних працівників України” за підтримки Уряду Швеції, спираючись на потреби фахівців. Провели два дослідження кадрового потенціалу, зібрали запити працівників і керівників соціальних служб у регіонах, залучили заклади освіти та експертів.

    Дослідження показали, що профільну освіту мають лише близько 15% працівників. Це підтверджує потребу в доступних можливостях навчатися й розвиватися для тих, хто вже працює у сфері.

    Систему професійного розвитку координуватиме Національна соціальна сервісна служба України: затверджуватиме навчальні програми, визначатиме пріоритетні напрями та публікуватиме інформацію про навчання і його провайдерів.

    Фахівці зможуть обирати навчання відповідно до своїх потреб. Це можуть бути курси, тренінги, стажування, обмін досвідом чи самоосвіта. Для тих, хто лише починає працювати у сфері, передбачена щотижнева супервізія протягом перших трьох місяців і базова навчальна програма. Результати навчання підтверджуватимуть кредитами ЄКТС і враховуватимуть під час атестації. Працівникам рекомендуватимуть щороку набирати щонайменше один кредит ЄКТС — це 30 годин навчання.

    Система допоможе фахівцям професійно зростати й отримувати підтримку у своїй роботі. Її запровадження не потребуватиме додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів.

    posteidos

    ,
    ,

  • Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах

    Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах

    Доцент кафедри філософії КПІ Ігор Мещан, к. соціол. наук, директор департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, організував та провів серію виїзних лекцій для аспірантів кафедри.

    Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах було досліджено зокрема на базі Бучанського центру соціальних послуг та психологічної допомоги.

    КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» БМР (очолює директорка Олена Ренчка) функціонує як єдиний комунальний заклад і надає різноманітні послуги через спеціалізовані служби та фахові команди, зокрема:

    •  Служба денного догляду для дітей з інвалідністю — забезпечення догляду, розвитку та соціалізації дітей.

    •  Команда раннього втручання — допомога родинам із малюками (від 0 до 4 років) задля розвитку потенціалу дитини та підтримки родини.

    •  Психологічна служба — індивідуальні консультації психолога, підліткові групи з психосоматики та психосоціальна підтримка.

    •  Служба соціального супроводу — допомога сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

    •  Виїзна мобільна бригада — надає послуги та виїжджає до мешканців із віддалених населених пунктів Бучанської громади.

    •  Соціальне таксі — спеціалізований транспорт для перевезення дітей із порушеннями опорно-рухового апарату до приміщень.

    • Центр комплексного розвитку та підтримки дітей

    Під час лекції особливо зацікавив новостворений Центр комплексного розвитку та підтримки дітей. Центр функціонує на основі сучасної моделі та має єдину концепцію, що ґрунтується на сімейно-орієнтованому підході. Центр впроваджує інноваційну інтегровану модель підтримки дітей та їхніх сімей, яка об’єднує послуги раннього втручання, денного догляду для дітей з інвалідністю, реабілітації та формування життєстійкості в єдину, цілісну систему.

    На відміну від традиційних підходів, де послуги існують ізольовано, модель Центру створює безперервний маршрут допомоги — від раннього виявлення потреб до довготривалої підтримки розвитку дитини та стійкості родини.

    Кожна сім’я може отримати комплексний супровід за індивідуальним планом.  Такий підхід дозволяє зміцнити спроможність сім’ї долати життєві виклики, зменшити потребу в інституційному догляді та сприяти інтеграції дітей у громаду.

    – Раннє втручання (0–4 роки).

    В громаді близько 150 дітей раннього віку, які мають порушення. Щоб покращити якість життя цих дітей, в центрі працює кваліфікована мультидисциплінарна команда (психолог, логопед, фізичний терапевт). Робота ведеться переважно через батьків, фахівці проводять домашні візити, поєднуючи ці зустрічі із заняттями в центрі.

    – Реабілітація (0–18 років).

    В громаді 370 дітей з інвалідністю. Для них діють індивідуальні програми фізичної, психологічної та сенсорної  терапії. В центрі є денний догляд, де робота спрямована на соціалізацію дитини та розвиток навичок самообслуговування.

    В Центрах життєстійкості приймають всю родину, надається психосоціальна підтримка, а також діють групи підтримки для батьків, сімейна терапія та арттерапія для дітей.

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Соціальна підтримка Дмитрівської громади

    Соціальна підтримка Дмитрівської громади

    З кінця серпня, протягом двох тижнів, на території Дмитрівськоі громади, яка постраждала під час атаки рф 28.08.2026, активно ведеться робота з ліквідації наслідків руйнувань житла та соціальної інфраструктури. В заходах особисто беруть участь директор ДСЗН КОДА, доцент нашої кафедри, Ігор Вікторович Мещан та студенти-волонтери.

    За участі соціальних працівників та волонтерів організовано прийом та опрацювання звернень громадян, прийнято 680 заяв про повне руйнування та часткове пошкодження приватних домоволодінь та житла в багатоквартирних будинках. Зокрема пошкоджені: Будинок культури, будівля сільської ради, медичний центр, заклади середньої та дошкільної освіти – в селі Дмитрівка; бібліотека та кабінет чергового лікаря – в селі Мила; Будинок культури в селі Шпитьки

    З першого дня Ігор Мещан організував надання гуманітарної допомоги в селі Мила. Постраждалим мешканцям громади надається гуманітарна допомога, зокрема одяг, взуття, постільна білизна, продуктові набори та інші речі першої необхідності.

    Завдяки співпраці з благодійними організаціями, зокрема фондом «Регіон Карпат NEEKA» у співпраці з UNICEF, для постраждалих мешканців громади передбачена благодійна гуманітарна та грошова допомога. За підтримки Громадської організації  «Іскра Добра» (Ford Trucks) організовано триразове харчування.

    Також ДСЗН КОДА сприяв в організації надання психологічної допомоги. За цей період психологічна допомога була надана фахівцями  психологічної служби ДСНС України, Киівського обласного центру соціально психологічної допомоги, БФ «Рокада», БО Український Червоний Хрест – надано допомогу 315 громадянам, серед яких 51 дитина.

    Громадяни  продовжують отримувати кваліфіковану допомогу, підтримку та консультації фахівців.

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Викладачі та студенти долучилися до онлайн-марафону з нагоди Всесвітнього дня соціальної роботи

    Викладачі та студенти долучилися до онлайн-марафону з нагоди Всесвітнього дня соціальної роботи

    17 березня 2026 року викладачі кафедри філософії Тимошенко Наталія Євгенівна, Жукова Анастасія Юріївна та студенти спеціальності І10 «Соціальна робота та консультування» взяли участь в онлайн-марафоні лекцій і професійних діалогів, присвяченому Всесвітньому дню соціальної роботи.

    Захід організували Київський міський центр соціальних служб спільно з ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва» за сприяння Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Марафон об’єднав практиків, управлінців, науковців та представників громадського сектору для осмислення ролі соціальної роботи в умовах сучасних викликів: війни, вимушеного переміщення, вразливості сімей, вигорання фахівців і трансформації системи соціальних послуг.

    Концепція цьогорічного заходу була побудована на ресурсоорієнтованій моделі BASIC PH як рамці професійної стійкості соціального працівника. Протягом дня учасники долучились до шести тематичних зустрічей зі спікерами, кожна з яких розкривала окремий ресурсний канал: когніції, емоції, віра і цінності, соціальні зв’язки, уява та тіло.

    Серед спікерів — провідні фахівці у сфері соціальної роботи, психології та управління: Леонід Ніколаєв, Олена Шликова, Тетяна Семигіна, Тетяна Гузенко, Інна Івженко та Яніна Нємая.

    Участь у марафоні стала для наших студентів цінною можливістю долучитися до живої професійної дискусії, почерпнути практичні інсайти від досвідчених фахівців та відчути себе частиною широкої фахової спільноти, яка навіть в умовах війни продовжує будувати надію та підтримувати найвразливіших.

    Відгуки студентів:

    «Дуже сподобалося що багато людей , краще сприймається інформація , видно як вони горять цією справою та дуже цікаво розповідають доступною мовою про актуальне сьогодні! Побільше б таких марафонів!»

    «Мені дуже сподобався марафон, незважаючи на те, що до 14 години у нас були пари. Надіюсь, що скинуть всю інформацію на е/пошту, і буде можливість прослухати усіх спікерів. Дякую, що запросили нас на такий захід»

    «Насправді цікаво слухати, дуже позитивна та приємна атмосфера, багато цікавих гостей, які є експертами у різних галузях, але при тому залучені до спільної справи. Також чудове подання інформації, і просто розповідають, і фільм показували, задають питання, які повність розкривають певну тему. Одним словом – супер!»

    Кафедра філософії вітає всіх причетних із Всесвітнім днем соціальної роботи та висловлює вдячність організаторам за змістовний і надихаючий захід!

    posteidos

    ,
    , , , ,

  • Наші здобувачі — на міжнародній арені!

    Наші здобувачі — на міжнародній арені!

    Студентки 3 курсу спеціальності 231 «Соціальна робота» гідно представили результати власних наукових досліджень на Міжнародній студентській конференції «Contemporary Problems of Entrepreneurship and Communication in Business», яка відбулася 21 січня 2026 року на базі Познанського політехнічного університету (м. Познань, Польща).
    🎤 З доповідями виступили:
    •  Вікторія Качуєвська – «Cultural Communication in Business Negotiations: the Ukrainian Perspective»
    •  Мар’яна Третяк  – «Developing Mental Resilience in Business: An Entrepreneurial Thinking from the Ukrainian Perspective»
    👩‍🏫 Науковий керівник та співорганізатор конференції – доктор філософії з психології, Ольга Боковець.
    Особливо цінним став досвід міжнародної академічної взаємодії: українські та польські студенти спільно працювали над визначеною науковою проблемою, обрали єдину методологію дослідження, що надало змогу зіставити результати власних наукових пошуків, презентовані в Україні та Польщі.
    Наступним етапом співпраці стане порівняльний аналіз отриманих результатів у межах українського та польського контекстів🤝
    Щиро дякуємо польським колегам за можливість участі, плідну співпрацю та високу оцінку наукової роботи наших студентів!

    🔗 З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням:
    https://eic-conference.put.poznan.pl/conference-program/

    posteidos

    ,
    , , , , , ,

  • Бінарна онлайн лекція Наталії Тимошенко

    Бінарна онлайн лекція Наталії Тимошенко

    13 жовтня відбулася бінарна онлайн лекція Наталії Тимошенко, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри філософії та колеги з Одеси, PhD з соціальної роботи Катерини Кулави для здобувачів другого (магістерського) рівня спеціальності І10 Соціальна робота та консультування Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та здобувачів КПІ імені Ігоря Сікорського.

    Говорили про важливу й дуже живу тему — професійне та емоційне вигорання у соціальній сфері.

    І про те, як залишатися собою, коли поруч людський біль, коли потрібно допомагати, підтримувати, слухати… але водночас берегти себе.

    Цей обмін думками, спільні вправи, рефлексія й енергія здобувачів двох університетів показали, що соціальна робота — це не просто професія.

    Це покликання, яке об’єднує людей, навіть якщо вони навчаються у різних містах.

    posteidos

    ,
    , , ,

  • Моніторинговий виїзд Ігоря Мещана до Німеччини

    На запрошення голови ради директорів Стефана Хеллінга-Фоса та голови громадської організації «Bethel.regional» Сандри Уотерс було відряджено делегацію до міста Bethel з 15 по 22 червня 2025 року.

    Метою відрядження було налагодження міжнародної співпраці у сфері захисту прав та інтересів осіб з інвалідністю, а також здійснення моніторингу умов проживання і побуту вихованців Білоцерківського дитячого будинку-інтернату, які були евакуйовані з України до Німеччини. У моніторинговому виїзді взяв участь директор департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, доцент кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Ігор Вікторович Мещан.

    Під час зустрічей обговорено плани щодо стажування здобувачів кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського, спеціальності 231 «Соціальна робота» в місті Бетель, а також майбутні перспективи співпраці.

    Крім того, встановлено, що наразі в організації «Bethel.regional» у м. Білефельд Німеччина перебувають 29 дітей з них: 13 статусних (з яких 3 – мають статус дітей-сиріт, 10 дітей позбавлених батьківського піклування) та 73 молодих повнолітніх осіб – вихованців Білоцерківського дитячого будинку-інтернату. За час перебування у місті Bethel вихованців поступово розселили в різних профільних закладах згідно захворювань.

    У межах моніторингового візиту 18 червня 2025 року відбулась робоча зустріч з представниками служби соціальної опіки у справах молоді з питань захисту прав та інтересів осіб/дітей з інвалідністю міста Ельмсгорн (Jugendamt), де обговорювали можливості та умови для відновлення родинних зв’язків між дитиною, позбавленою батьківського піклування, як приклад, Яворського Єгора, та його молодшого брата. В ході зустрічі обидві сторони виявили зацікавленість у налагодженні зв’язків та висловили готовність до співпраці, обговорили самопочуття дитини, умови його проживання, забезпечення освітніх та медичних послуг, а також поточний емоційний стан Єгора та його готовність до відновлення контактів з братом. Були обумовлені можливі форми спілкування (листування, телефонні дзвінки, відео зв’язок, особисті зустрічі) та психологічна підтримка дитини в процесі відновлення родинних зв’язків. У підсумку досягнуто домовленостей щодо  першого контакту у формі листування (обмін фотографіями та малюнками дітей).  

    Також 20 червня 2025 року було здійснено моніторинг умов життя, побуту, надання соціальних послуг клієнтів Білоцерківського дитячого інтернату у наступних будинках:

    – Haus Wohnangebot Am El- lernkamp;

    – Haus Abendfrieden;

    – Haus Arche/Brücke.

    З’ясовано, що у закладах, де проживають дорослі клієнти, створені адаптовані умови для підтриманого проживання.

    Під час відвідування відповідних закладів проводили фотозйомку, індивідуальні бесіди з клієнтами щодо умов їхнього проживання та адаптації в іншій країні. За результатами опитування, 90% респондентів висловили задоволення рівнем життя та якістю наданих соціальних послуг. Водночас під час розмов були зафіксовані окремі випадки, коли клієнти висловили бажання повернутися в Україну. Основною причиною цього вони назвали прагнення до возз’єднання з батьками та іншими членами родини.

    До того ж, встановлено, що всі дорослі особи працевлаштовані (14 осіб з 16). Вони отримують заробітну плату, що дозволяє їм впевнено почуватися за кордоном, самостійно забезпечувати свої побутові потреби, харчуватися та вільно розпоряджатися власними коштами.

    admin

    ,
    , ,