Сузір’я науково-педагогічних працівників кафедри філософії – на сторінках свіжого №59 журналу «Освітній дискурс».
В цьому номері опубліковані статті Ольги Кивлюк, Наталії Анацької, Олександра Гавви, Олега Іваницького та Вадима Пенюка.
Колеги, які бажають ознайомитися з повними текстами статей, можуть знайти примірник журналу у викладацькій.
Чи може людина з порушенням слуху повноцінно пережити концерт? Що відчуває відвідувач із ПТСР серед гучних спецефектів і натовпу? Куди дивитися, коли переклад жестовою мовою – на екрані, а артист – на сцені?
Про це поговоримо на лекції від Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME – найбільшої асоціації музичної індустрії України, створеної у 2019 році. З 2018 року ми впроваджуємо доступність на українських фестивалях: починали з платформ для людей з інвалідністю на Atlas Weekend, згодом масштабували підходи ще на шість фестивалів, а з 2025 року розвиваємо окрему ініціативу «Серед своїх» – переклад українською жестовою мовою на культурних подіях, зокрема на Atlas Festival.
Наш досвід ми зібрали в тулкіті «Доступність у дії» – практичному посібнику для організаторів музичних фестивалів і масових заходів. Для нього ми проаналізували практики 32 фестивалів і музичних подій та 23 профільних організацій Європи, Великої Британії та Північної Америки, опитали організаторів 22 фестивалів із 13 країн, порівняли українське й європейське законодавство та поговорили з перекладачами жестової мови й нечуючою спільнотою.
Про що поговоримо:
✔️ чому тема доступності культурних подій зараз гостріша, ніж будь-коли: кількість людей з інвалідністю в Україні зросла з 2,7 млн у 2022 році до понад 3,4 млн у 2025-му
✔️ які бар’єри – фізичні, комунікаційні, сенсорні, інформаційні – зустрічають відвідувачі і як їх бачать самі люди з інвалідністю
✔️ як працюють жестовий переклад, індукційні петлі, вібраційні жилети, тихі зони та сенсорні рюкзаки на європейських і українських фестивалях
✔️ коректна мова: як говорити про людей з інвалідністю без стигматизації
✔️ що працювало на практиці – українські кейси й уроки Atlas Festival
Тулкіт публічний і безкоштовний – після лекції ним можна користуватися на сайті uame.org.ua.
***
Запрошуються студенти, викладачі, співробітники КПІ і.Ігоря Сікорського, особливо спеціальності “соціальна робота”, “психологія”.
Захід відбувається в рамках навчальних дисциплін “Побудова довіри та емпатія в спілкуванні” та «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів»
Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітала Леоніда Пономарьова. В Україні вона працювала журналісткою, займалася громадською діяльністю та викладала в Коледжі прикладних наук. Нині через повномасштабне вторгнення Леоніда вимушено мешкає за кордоном і порівнює український та європейський досвід доступності з позиції людини, яка сама щодня з ним стикається.
У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Щоб заходи для людей з порушенням зору були етично вивіреними, відповідали справжнім потребам і не перетворювалися на формальність, ми запросили до розмови представницю спільноти. Говорили про дуже практичні речі: як запропонувати супровід, не нав’язуючи його; чому матеріали краще надсилати заздалегідь в електронному вигляді, а не друкувати шрифтом Брайля; навіщо на заході кілька навчених волонтерів і хто проведе незрячих учасників до укриття під час тривоги.
Окремо обговорили «псевдодоступність», коли напис шрифтом Брайля є, а функції за ним немає, і надмірну допомогу, яка більше заважає, ніж допомагає. Леоніда наголосила, що найкраща стратегія – це просто запитати людину, що їй потрібно. Говорили також про коректну мову: «незряча людина», «людина з порушенням зору», але не «з вадами зору». Водночас, на її думку, важливіше від термінів перейти до реальних кроків: бюджетів, будівельних норм, озвучених світлофорів. Студентка, яка працює в центрі реабілітації з дітьми, отримала конкретні поради щодо залучення незрячої дівчинки до гончарства (точніше – як зацікавити до творення).
Для нас такі зустрічі є серцем курсу. Інклюзія починається тоді, коли ми готуємо події разом із тими, для кого вони, а не за них. Дякуємо Леоніді за щирість, гумор і готовність ділитися досвідом!
Минулої суботи, 3 жовтня 2026 року, у Київському зоопарку відбувся захопливий психологічний тренінг для працівників ФСП та їхніх дітей – «Зоотерапія як психологічний інструмент подолання стресу та професійного вигорання». Захід об’єднав колег та їхні родини у дружній атмосфері, подарувавши учасникам безліч позитивних емоцій, корисних інсайтів та незабутніх моментів на свіжому повітрі.
Учасники дізналися про вимирання видів через людську діяльність та головну місію сучасного зоопарку – збереження біорізноманіття. Для цього Київський зоопарк створив унікальну екосистему, де умови життя кожного мешканця максимально наближені до природних.
Родзинкою заходу стала його друга частина – інтерактивне спілкування з тваринами-асистентами. Учасники мали змогу потримати на руках полозів Котика та його подружку, погладити гекона Соняха, а також розглянути зблизька анамських паличників, летючих тарганів-архимандритів і павука-птахоїда Дасю.
Суботня прогулянка зоологічним парком подарувала справжній ефект зоотерапії – можливість відпочити, переключитися та відновити емоційні ресурси.
Висловлюємо щиру вдячність адміністрації нашого факультету та профспілці ФСП за організацію цього корисного та приємного дозвілля.
2 жовтня відбувся онлайн-вебінар «Ментальне здоров’я та стрес: як зберігати рівновагу в неспокійні часи», присвячений питанням збереження ментального здоров’я та формування навичок ефективного подолання стресу.
Спікером заходу став Олексій Карачинський, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії ФСП, психолог, психотерапевт, ветеран.
До заходу також доєдналися викладачі кафедри філософії Наталія Тимошенко, Зося Кайс, Марина Сторожик, Тетяна Свідло, Наталія Денисенко та студенти 1, 2, 4 курсів спеціальності Соціальна робота та консультування.
Під час вебінару учасники розглянули, чому виникають тривога та стрес, як вони впливають на організм і повсякденне життя, а також ознайомилися з практичними інструментами, які допомагають краще давати раду емоційному напруженню та зберігати внутрішню рівновагу в неспокійні часи.
Захід відбувся у співпраці кафедри філософії ФСП та Відділу соціально-психологічної підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Організаторкою вебінару стала Анастасія Жукова, викладач кафедри філософії ФСП та начальник Відділу соціально-психологічної підтримки.
Такі зустрічі сприяють формуванню культури турботи про ментальне здоров’я в університетській спільноті та допомагають учасникам знаходити практичні способи підтримувати власний психологічний ресурс.
Нещодавно на заняття з дисципліни «Інклюзивні підходи в організації та проведенні соціально-культурних заходів», яку викладає Наталія Вайнілович, завітав Володимир Яковенко, голова громадської організації ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА”
У межах курсу студенти та студентки спеціальності «Соціальна робота» розробляють проєкти партисипативних та інклюзивних заходів для різних спільнот. Одна зі студенток обрала для свого проєкту цільову групу – ромські підлітки. Щоб захід був етично вивіреним, відповідав справжнім потребам спільноти і не завдав шкоди, ми запросили до розмови її представника.
Під час зустрічі ми дізналися чимало важливих нюансів. Наприклад:
🔹 вихід на ромську спільноту часто відбувається через громадські організації та ініціативи, особисті контакти або протестантські церкви;
🔹 в анонсах заходів краще уникати слова «інтеграція»: державні структури нерідко вживають його, маючи на увазі асиміляцію, коли спільнота втрачає мову, звичаї та інші ознаки своєї культури.
Розмова була професійною, відвертою і насиченою прикладами з життя: як саме дискримінують ромів і як цього уникати, плануючи соціальні заходи.
Щиро дякуємо Володимиру Яковенку та ГО “Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА” за живий діалог з нашими студентами, за можливість дізнатися про вашу роботу з видимості ромської спільноти та її дестигматизації.
Для нас, філософів, освіта особливо пов’язана з мистецтвом думати — самостійно, критично й відповідально. І водночас — із мистецтвом бути поруч із тими, хто навчається, підтримувати їхні пошуки та допомагати знаходити власний шлях.
Дякуємо всім, хто щодня творить освітній простір України: викладачам, учителям, науковцям, працівникам університетів і шкіл, усім, хто вкладає свої знання, час і сили в майбутнє.
Бажаємо натхнення, вдячних студентів та учнів, професійної свободи, сил для нових ідей і найважливішого — відчуття сенсу у своїй справі.
З Днем працівників освіти!
Нехай освіта залишається простором, де народжується думка, формується особистість і відкриваються нові можливості.
З повагою,
кафедра філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського 💙💛
Робота соціального працівника змінюється разом із потребами людей. Фахівцям потрібні можливості оновлювати знання й розвивати навички, а держава має їх у цьому підтримати.
Тому Кабінет Міністрів України ухвалив постанову Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, яка запроваджує єдину систему професійного розвитку працівників соціальної сфери.
Ми готували це рішення спільно з UNICEF Ukraine, Громадська Організація “Ліга соціальних працівників України” за підтримки Уряду Швеції, спираючись на потреби фахівців. Провели два дослідження кадрового потенціалу, зібрали запити працівників і керівників соціальних служб у регіонах, залучили заклади освіти та експертів.
Дослідження показали, що профільну освіту мають лише близько 15% працівників. Це підтверджує потребу в доступних можливостях навчатися й розвиватися для тих, хто вже працює у сфері.
Систему професійного розвитку координуватиме Національна соціальна сервісна служба України: затверджуватиме навчальні програми, визначатиме пріоритетні напрями та публікуватиме інформацію про навчання і його провайдерів.
Фахівці зможуть обирати навчання відповідно до своїх потреб. Це можуть бути курси, тренінги, стажування, обмін досвідом чи самоосвіта. Для тих, хто лише починає працювати у сфері, передбачена щотижнева супервізія протягом перших трьох місяців і базова навчальна програма. Результати навчання підтверджуватимуть кредитами ЄКТС і враховуватимуть під час атестації. Працівникам рекомендуватимуть щороку набирати щонайменше один кредит ЄКТС — це 30 годин навчання.
Система допоможе фахівцям професійно зростати й отримувати підтримку у своїй роботі. Її запровадження не потребуватиме додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів.
Доцент кафедри філософії КПІ Ігор Мещан, к. соціол. наук, директор департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, організував та провів серію виїзних лекцій для аспірантів кафедри.
Запровадження інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах було досліджено зокрема на базі Бучанського центру соціальних послуг та психологічної допомоги.
КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» БМР (очолює директорка Олена Ренчка) функціонує як єдиний комунальний заклад і надає різноманітні послуги через спеціалізовані служби та фахові команди, зокрема:
• Служба денного догляду для дітей з інвалідністю — забезпечення догляду, розвитку та соціалізації дітей.
• Команда раннього втручання — допомога родинам із малюками (від 0 до 4 років) задля розвитку потенціалу дитини та підтримки родини.
• Психологічна служба — індивідуальні консультації психолога, підліткові групи з психосоматики та психосоціальна підтримка.
• Служба соціального супроводу — допомога сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах.
• Виїзна мобільна бригада — надає послуги та виїжджає до мешканців із віддалених населених пунктів Бучанської громади.
• Соціальне таксі — спеціалізований транспорт для перевезення дітей із порушеннями опорно-рухового апарату до приміщень.
• Центр комплексного розвитку та підтримки дітей
Під час лекції особливо зацікавив новостворений Центр комплексного розвитку та підтримки дітей. Центр функціонує на основі сучасної моделі та має єдину концепцію, що ґрунтується на сімейно-орієнтованому підході. Центр впроваджує інноваційну інтегровану модель підтримки дітей та їхніх сімей, яка об’єднує послуги раннього втручання, денного догляду для дітей з інвалідністю, реабілітації та формування життєстійкості в єдину, цілісну систему.
На відміну від традиційних підходів, де послуги існують ізольовано, модель Центру створює безперервний маршрут допомоги — від раннього виявлення потреб до довготривалої підтримки розвитку дитини та стійкості родини.
Кожна сім’я може отримати комплексний супровід за індивідуальним планом. Такий підхід дозволяє зміцнити спроможність сім’ї долати життєві виклики, зменшити потребу в інституційному догляді та сприяти інтеграції дітей у громаду.
– Раннє втручання (0–4 роки).
В громаді близько 150 дітей раннього віку, які мають порушення. Щоб покращити якість життя цих дітей, в центрі працює кваліфікована мультидисциплінарна команда (психолог, логопед, фізичний терапевт). Робота ведеться переважно через батьків, фахівці проводять домашні візити, поєднуючи ці зустрічі із заняттями в центрі.
– Реабілітація (0–18 років).
В громаді 370 дітей з інвалідністю. Для них діють індивідуальні програми фізичної, психологічної та сенсорної терапії. В центрі є денний догляд, де робота спрямована на соціалізацію дитини та розвиток навичок самообслуговування.
В Центрах життєстійкості приймають всю родину, надається психосоціальна підтримка, а також діють групи підтримки для батьків, сімейна терапія та арттерапія для дітей.
26 та 27 вересня 2026 року Інститут інноваційної освіти КНУБА приймав у своїх стінах вже традиційний, пʼятий Семінар для шахових тренерів, організований Шаховою школою «Дебют» в особі її засновників та керівників Сергія Миколайовича та Сергія Сергійовича Ставрояні за сприяння Федерації шахів України.
Семінар обʼєднав понад 30 фахівців з усіх куточків України. Протягом двох днів інтенсивного навчання учасники мали нагоду обмінятися досвідом з різних сфер професійної діяльності.
Цьогоріч спікерами, серед інших, виступили викладачки кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Юлія Стребкова та Зося Кайс.
Пані Юлія розказала про безпеку тренувального процесу, а саме: можливі ризики у роботі тренера з шахів та їх профілактику. Детально зупинилася на темі надання першої медичної допомоги, а в практичній частині навчила правильно вимірювати тиск. Окрім цього, пані Юлія дала багато корисних порад щодо підтримки фізичного стану, режиму сну та харчування та методам запобігання стресу та втомі.
Пані Зося говорила на тему іміджу шахового тренера та розкрила деякі секрети свідомого формування професійного іміджу. Детально говорили про візуальний імідж тренера, його особистий стиль, про риторичний образ та методи вдосконалення техніки та культури мовлення, а також впевненої комунікації з іншими, корпоративний імідж та свідоме формування свого інформаційного іміджу.
Як і щоразу, цей семінар проходив в теплій, дружній атмосфері відкритого та щирого спілкування та обміну думками.
Текст: Зося Кайс
