День Української Вишиванки – відомий у всьому світі. Він заворожує своєю красою та демонструє неймовірну культурну спадщину України.
КПІ імені Ігоря Сікорського святкує День вишиванки. Працівники кафедри філософії також підтримали одну з найголовніших традицій, долучившись до університетських активностей.
Докладніше про свято можна почитати і подивитись за посиланням.
Відбувся інформаційно-навчальний захід під головуванням директора департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, доцента кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Мещана Ігоря, присвячений розвитку соціальної послуги підтриманого проживання для осіб з інвалідністю та людей похилого віку. Захід організовано в межах україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України» (MH4U) у співпраці з Київською обласною державною адміністрацією.
Участь у події взяли заступники голів територіальних громад з соціальних питань, керівники центрів надання соціальних послуг, представники міжнародних партнерів, експерти та надавачі соціальних послуг.
Програма заходу охопила ряд актуальних тем:
Учасники заходу обговорили виклики з якими стикаються громади при наданні послуг і можливості впровадження комплексної системи підтримки – від раннього втручання до працевлаштування та проживання з підтримкою.
Загалом, у Київській області сім територіальних громад надають послугу підтриманого проживання, 165 осіб отримують допомогу. До проєкту вже долучились Дмитрівська, Бучанська, Таращанська, Фастівська, Білоцерківська, Переяславська, Бородянська громади.
По закінченню засідання, для його учасників директор Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської Бутняк Іван Іванович провів цікаву екскурсію, на якій запросив за лаштунки театру, щоб зануритися у театральну атмосферу та дізнатися його таємниці.
Було проведено 8 травня 2025 року розширене засідання територіального підрозділу УФПМО – стейкхолдера кафедри філософії. Участь приймали ректор БДМУ Геруш Ігор Васильович та запрошений завідувач кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Роман Михайлович Богачев.
Обговорено ряд питань щодо реалізації державної політики в сфері охорони здоров’я на регіональному рівні, а саме: виконання Плану заходів на 2025-2026 роки щодо втілення Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року; розглянуті актуальні питання атестації медичних працівників та впровадження професійних стандартів.
Викликало зацікавленість питання комплексного надання медико-соціальних та соціально-медичних послуг, реалізації спільних регіональних програм та проєктів.
Відбулися Наукові читання «Війна і відповідальність» 10 травня 2025 року, які вже вдруге проводить Товариство Центру академічної етики та досконалості в освіті «EТОС», з метою вшанування пам’яті почесного члена Центру – Валерія Павлюка, а в його особі – усіх полеглих Героїв російсько-української війни.
Зустріч розпочали з перегляду відеопрезентації «Книга Пам’яті Державного податкового університету». Книга постає живим свідченням пам’яті і вдячності героям, які віддали своє життя, виборюючи незалежність і свободу України.
Доповідь Владислава Горбова, кандидата соціологічних наук, доцента Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, була присвячена трансформаціям соціальної ідентичності на тимчасово окупованих територіях України і проблема національної ідентичності, актуальності усвідомлення її цінності проймала зустріч і звучала у всіх доповідях та коментарях.
Елеонора Шестакова, доктор філологічних наук, Донецьк (Україна), розповідала про вплив культури забуття, яку формують масмедіа, зокрема маргіналізація дати початку війни протягом восьми років та підміна понять «війна» – «збройний конфлікт» – «агресія» – «напад» – «гібридна війна». Також було зауважено на необхідності відповідального ставлення до тих систем образів і пам’яті, які протягом тривалого часу створюють наші масмедіа.
Доцент Тетяна Щириця в доповіді на тему: «Свобода і справедливість як моральні засади подолання божевілля війни» висловила думку про те, що тільки спільними зусиллями можливо подолати стан божевілля війни, зокрема зосередившись на зусиллях унормувати аксіосферу в термінах свобідного, справедливого та солідарного миру.
В доповіді «Символічні відбитки російсько-української війни: пам’ять, солідарність, відповідальність» Зося Кайс проілюструвала утворення нових символів та трансформації сенсів через досвід війни. Вказала на символічне значення стихійних місць пам’яті в публічних просторах, сакралізацію живих відбитків пам’яті про події війни, зокрема графіті «Ікони революції», написи на стелі в’їзду в Донецьку область, написи на ворожій воєнній техніці, повідомлення на снарядах, написи на стінах деокупованих міст та інші.
Учасниками заходу були науково-педагогічні працівники кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Наталія Анацька, Зося Кайс, Марина Сторожик. Модерувала наукові читання Наталія Денисенко.
Замість запланованих двох годин, зустріч тривала понад три години. Під час обговорень з’явилися нові ідеї та були визначені подальші перспективи міркувань щодо проблем війни і відповідальності. З тезами доповідей можна ознайомитися на сайті Центру «Етос» http://e-csr.org.ua/node/290
У Київському університеті інтелектуальної власності та права 7 травня 2025 року відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція на тему: «Теоретико-методологічні та праксеологічні аспекти реалізації психологічних досліджень в умовах воєнного стану».
Науковий захід об’єднав більш ніж 200 учасників, які представляли 25 закладів вищої освіти та наукових установ. Участь приймали академіки, професори, доценти, викладачі, молоді науковці і представники наукової спільноти, які зібралися задля обговорення актуальних питань сьогодення в умовах воєнного стану.
У конференції взяли участь НПП кафедри філософії та студенти КПІ імені Ігоря Сікорського. На пленарному засіданні виступив завідувач кафедри філософії Роман Богачев.
Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції розглянули, яким чином поєднання знань із різних галузей – філософських, психологічних, педагогічних та юридичних наук дозволяє формувати нові підходи до вирішення складних викликів сучасного світу.
Прем’єра вистави «СИНІЙ ПТАХ» відбулася у КИЇВСЬКОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ТЕАТРІ ЛЯЛЬОК: ЗАМОК НА ГОРІ – 03.05.25р. Це був яскравий вечір – атмосфера свята і мистецтва.
На прем’єрі були присутні науково-педагогічні працівники ФСП, кафедри філософії. Театральне дійство заряджає глядача енергією життя і позитиву – це відпочинок і заряд благотворної енергії. Адже театральне мистецтво підвищує не тільки активність, а й має цілющу силу стосовно збереження та відновлення ментального здоров’я у воєнний час.
П’єса бельгійського драматурга, філософа, лауреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка «Блакитний птах», створена в 1905 році, має світовий успіх. Феєрія наповнена філософським смислом та гуманістична за своїм спрямуванням. Пошук щастя, пізнання буття відтворено через сприйняття буденності та довкілля. В основі сюжету лежить казкова подорож дітей у пошуках Синього птаха, який приносить здоров’я і щастя. Автор відтворює блукання людських душ у Всесвіті, їх зустрічі з добром і злом у пошуках істини, гармонії. Герої подорожують по світу в пошуках щастя, а знаходять його у себе вдома.
У філософських есе Метерлінк звертався до філософії та естетики символізму. Він намагався пояснити життя і діяльність людини через аналогії, взяті зі спостережень за природою. Варто цінувати те, що ми маємо, а не летіти за примарним щастям, яке все одно не наздогнати. За щастям не потрібно ходити далеко, щастя – поруч. Есе вчить бережно відноситися до природи, до тварин, рослин, бути їм другом, а не ворогом.
Театр, захоплює глядачів цілком, дозволяє створити ілюзію присутності в іншому світі, тим самим відволікає від суворої буденності, що зараз для нас усіх є особливо важливим і потрібним!
8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років. Це не лише згадка про історичні події, а й вияв нашої колективної пам’яті, що застерігає від повторення трагедій. Перемога над нацизмом стала символом перемоги людяності над жорстокістю, правди — над тоталітарною брехнею.
Сьогодні, як і тоді, Україна перебуває на передовій боротьби з агресором, який несе насильство, зневажає міжнародне право та намагається переписати історію. Ракетні обстріли, фільтраційні табори, депортації, катування — усе це моторошно нагадує про найтемніші сторінки ХХ століття. Але, як і в минулому, українці чинять спротив і доводять: свобода, гідність і право на життя — понад усе.
Ця війна, як і Друга світова обов’язково закінчиться, але вона назавжди залишиться у пам’яті та в серці кожного з нас.
Все буде Україна!
