Григо́рій Са́вич Сковорода́ – український філософ, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».
Навчався в Києво-Могилянській академії (вищої освіти не здобув). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
Григорій Сковорода писав свої твори різновидами староукраїнської літературної мови: художні та філософські твори слов’яноруською (слов’яноукраїнською), поезії та байки — книжною українською (у ній менше церковнослов’янських елементів). Частину листування Сковорода вів також латинською мовою.
(за матеріалами Вікіпедії)
На честь дня народження Григорія Сковороди ми зібрали для Вас декілька фактів про філософа.
📍 ВІН ЖЕБРАКУВАВ ТА СПІЛКУВАВСЯ ЛИШЕ З БІДНИМИ
Сковорода шукав для свого спілкування освіченних людей, якими на той час могли бути лише багатії. Жодних згадок про нього як про «народного» насправді нема, його образ дуже було романтизовано одразу після його смерті.
📍 СВІТ ЙОГО ЛОВИВ ТА НЕ СПІЙМАВ
Сковорода був єдиним світським представником колегії, неодноразово відмовлявся приймати чернечий сан через що піддався цькуванню. До того ж, він мав оригінальний вигляд викладання поетики. І, якщо спочатку керівництву це просто не подобалось, то коли почався процес зросійщення, то Сковорода з власними поглядами був занадто «незручний» для царату.
«Канонізований» образ Сковороди псує враження про нього, як про людину зі своєрідними поглядами, бійцем за власні ідеали. Він був «нормальним сином свого батька». До того ж, якщо Російська Імперія з того часу намагалась його привласнити, то він все робив правильно і на користь України.
📍РАКЕТНИЙ УДАР
6 травня 2022 року о 23 годині під дах Національного літературно-меморіального музею влучила російська ракета, виникла пожежа. Вогонь охопив усі приміщення, отримав поранення охоронець. Найцінніші експонати з музею перемістили заздалегідь у безпечне місце. Зовнішні стіни будівлі уціліли. З-під попелу дістали статую поета, яка стояла в одній з кімнат. Також не постраждала могильна плита і бюст авторства Кавалерідзе, які розташовані на певній відстані від будівлі. Міністерство оборони Російської Федерації відзвітувало про авіаудар по Сковородинівці, назвавши її «Сковородниково» і заявивши, що там був військовий пункт управління.
А вже 2 грудня 2022 року опалений пам’ятник філософа став частиною виставкового мистецького проекту “Світ Сковороди”, що пройде 3-11 грудня у Києві в Українському Домі (Хрещатик, 2)
