Кафедра філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського

13 грудня 2025 року відбувся щорічний традиційний захід Центру «Етос» (Центр академічної етики та досконалості в освіті «Етос» http://e-csr.org.ua/) , присвячений Дню прав людини на тему «Академічні права сучасного викладача в Україні: між автономією та регламентацією». Модераторкою виступила Надія Калашник, доктор наук з державного управління, професор, завідувачка кафедри публічного управління та адміністрування НЛТУ України (м. Львів). Пані Надія зробила вступне слово та задала тон дискусії, поставивши актуальні питання: Якою є автономія викладача між студентськими очікуваннями та суспільним запитом? Як знайти професійну рівновагу між нерозривними правами, обов’язками та академічною свободою, яку можливо реалізувати тільки в балансі. Академічна свобода як фундаментальне право викладача передбачає: вільно викладати, досліджувати та самостійно обирати форми, методи й засоби навчання; виявляти педагогічну ініціативу в навчальному процесі; розробляти авторські навчальні дисципліни, обирати матеріали і зміст курсу; впроваджувати інноваційні підходи; вільно поширювати знання та результати наукових досліджень. В якості меж і регламентації академічної свободи викладача було артикульовано: забезпечення якості освіти та суспільну відповідальність. Як нагальну необхідність було визначено потребу чіткого прописування сфери невтручання керівництва в діяльність викладача, оскільки з цього приводу немає чіткої регламентації, внутрішньої та міжінституційної домовленості.

У заході також взяли участь НПП кафедри філософії КПІ імені Ігоря Сікорського: Наталія Анацька, Наталія Денисенко, Тетяна Щириця, Марина Сторожик та Зося Кайс.

Марина Сторожик, викладачка кафедри філософії, виступила з доповіддю «Регламенти, стандарти і бюрократія: як уникнути надмірного контролю й зберегти якість освіти». Пані Марина загострила питання про те, що академічна свобода викладача завжди обмежена зовнішніми та внутрішніми регулюючими рамками у вигляді стандартів, навчальних планів, академічних годин і т.ін. Хоча при цьому, саме визначення академічної свободи передбачає свободу викладання, свободу від втручання і неправомірного впливу адміністрації на діяльність НПП, свободу досліджень, можливість вносити пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу. Вказані складники академічної свободи і регулятивний контроль для забезпечення якості освіти у вигляді стандартів, навчальних планів потребують свого подальшого узгодження, віднаходження балансу та гнучкості.

Лілія Сиротенко (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) своєю доповіддю «Академічна доброчесність – це право чи свобода у вищій школі?» акцентувала на важливих проблемах, які учасники зустрічі живо обговорювали в ході фахової дискусії. Щодо питання академічної доброчесності як свободи викладача вищої школи було поставлене питання про те, як було б можливо вдосконалити систему звітування про здобутки викладача, а саме мінімізувати витрати часу та ресурсів на звіти, з метою приділення більшої уваги безпосередньо науковій та педагогічній діяльності.

Також обговорювалася проблема трансформації сучасних цінностей освіти в умовах дистанційного навчання та кризи війни. Зокрема такий прояв цих змін, як те що сучасні студенти маніпулюють викладачами, апелюючи до своїх прав, при цьому забувають про свої обов’язки. В цьому випадку  викладач постає суто як обслуговуючий персонал, який зобов’язаний надати якісну послугу в односторонньому порядку. Враховуючи високі вимоги до викладачів, постає слушне питання про межі такої поведінки, в яку керівництво не втручається, тобто по суті питання про свободу викладача.

Було акцентовано на необхідності створення рівних і гідних умов праці для НПП, торкнулися неприпустимості мобінгу та цькування в науково-освітньому процесі, необхідності їхнього запобігання через забезпечення прав викладачів щодо академічної свободи, захисту честі та гідності, доступу до інфраструктури та ресурсів, справедливого оцінювання результатів діяльності, свободи думки і вираження поглядів у рамках професійної діяльності, що гарантує професійний розвиток.

У фінальній частині зустрічі Руслан Бельтюков, засновник та керівник «Української бізнес-школи», «Львівської школи керівників бізнесу» та «Першої жіночої школи бізнесу» надав рефлексії обговорюваних проблем крізь призму приватної освіти. Пан Руслан зауважив, що в приватному навчанні місце регламентів займає академічна привабливість і цінність, економічна доцільність визначається глибиною експертності, високим рівнем наукових досліджень та аналітики, тому заклад освіти не вимагає, а навпаки стимулює працювати так, як треба, зокрема, через матеріальну мотивацію.

Зустріч загалом та фахова дискусія зокрема проходили в теплій та творчій атмосфері. Попри технічні складності науковий захід відбувся. Поставлені проблеми є актуальними і потребують свого подальшого дослідження і фахового обговорення.

Міжнародний форум «Людський капітал: у фокусі трансформацій», який відбувся 25 листопада 2025 року і став платформою для відкритого та конструктивного діалогу, що формує майбутнє професійних стандартів та освіти в Україні.

Науково педагогічні працівники, зокрема завідувач кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського Богачев Роман Михайлович, взяв участь у Форумі «Людський капітал: у фокусі трансформацій 2025». У центрі дискусій форуму – людський капітал, а це – інвестиції у сферу охорони здоров’я, в освіту, мотивацію молоді та гідні умови праці тих, хто щодня формує розвиток країни. 

У межах сесії: «Освіта – потреба економіки та ринку праці» було  представлено позицію щодо актуальних викликів ринку праці та окреслено освітню тематику загалом, оскільки науково педагогічна праця потребує стабільних і захищених умов, адже від цього напряму залежить якість підготовки молоді. Зміцнення системи освіти України починається з інвестицій у людей. Це практичний крок, який здатен суттєво посилити конкурентоспроможність України та відкрити нові перспективи розвитку.

27-28 листопада 2025 р. у Будапештському університеті технологій та економіки (BME) проходив V Воркшоп з філософії і технологій (BudPT-25). Захід був присвячений обговоренню широкого кола питань, пов’язаних з етикою ШІ, епістемологією інженерії, метафізикою артефактів, освітою, соціальними технологіями та ін. Також розглядалася спеціальна тема «ШІ та війна». Сьогодні летальні автономні системи озброєння (LAWS) більше не є науковою фантастикою: можна сказати, що вони є частиною нашої реальності. Поява LAWS знаменує собою глибоку трансформацію в характері ведення війни, висуваючи на перший план нагальні філософські, етичні, соціально-політичні та технологічні питання. Автономні системи зараз активно змінюють природу і перебіг конфліктів. Етичні дебати щодо відповідальності, упередженості та підзвітності, дилеми подвійного використання досліджень штучного інтелекту та зміщення меж між людською та машинною діяльністю вимагають багаторівневого дослідження. Цей проблемний напрям спонукав учасників до внеску у дослідження репрезентації штучного інтелекту у війні через літературу, фільми, образотворче мистецтво, відеоігри та інші сфери, визнаючи, що культурні наративи як відображають, так і формують суспільне розуміння та моральні інтуїції щодо нових військових технологій. Ще одна спеціальна тема «Медичні технології: лікування та догляд» мала на меті об’єднати вчених з різних галузей, які фокусуються на філософській, історичній, соціальній та комунікативній ролі технологій у медичній сфері. Від несправних медичних інструментів до етичних дилем, що виникають через нові ризиковані технології, вплив технологічного прогресу на наше фізичне та ментальне здоров’я є величезним. Під час дискусії було загострено увагу на тому, що ці питання не можна звести до однієї дисципліни, оскільки вони вимагають набагато більш системного аналізу, коли можна одночасно розглядати етичні, технічні та філософські проблеми.

Впродовж двох днів інтенсивної роботи на BudPT-25 було заслухано три пленарні (keynote) і понад 40 секційних доповідей, які представили науковці, дослідники та практики з Австрії, Естонії, Італії, Німеччини, Польщі, Румунії, США, Сінгапуру, Угорщини, України, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції та Японії. КПІ ім. Ігоря Сікорського на воркшопі мали честь представляти доцент кафедри філософії, к.філос.н. Сергій Гераськов, викладачка кафедри теорії і практики управління, а також аспірантка спеціальності 033 Філософія Олександра Шиць, студентка 4-го курсу спеціальності 231 Соціальна робота Тетяна Онопрієнко, студентка 3-го курсу спеціальності 231 Соціальна робота Софія Баннікова, які представили результати своїх досліджень. Також було налагоджено нові контакти з колегами й закладено умови для формування соціального капіталу, спільної участі у науково-комунікативних заходах і проєктах. Безумовно, цьому сприяла атмосфера передріздвяного Будапешта як міста, в якому віддавна наводяться мости.

До вашої уваги коментарі та враження від учасників воркшопу:

Олександра Шиць

Budapest Workshop on Philosophy and Technology, який відбувався 27-28 листопада 2025 р., став для мене не тільки безцінним досвідом, але й місцем, де усвідомлення тотального проникнення ШІ в кожну сферу життя людини набуло свого глибинного осягнення. З позиції філософії ми зосередилися на системному осмисленні цього парадигмального зсуву, прагнучи сформувати цілісне бачення та окреслити етичні рамки для гармонійного розвитку. Я переконана, що ідеї, які були висловлені під час воркшопу будуть активно розвиватися вже найближчим часом, а відкриті питання поставлені під час доповідей спікерів знайдуть свої відповіді, хоч і інколи вони торкалися глибоких екзистенційних тем.

Представляючи свої філософські напрацювання про холістичну освіту для цифрової демократії, я отримала підтвердження актуальності своїх досліджень. Ця апробація дала імпульс до переведення напрацювань у площину емпіричних досліджень – від теорії до активної практики.

Обмін досвідом із міжнародною спільнотою став поштовхом до відкриття нових горизонтів та усвідомлення того, наскільки важливо бути відкритим до нового.

Будапешт виявився не просто місцем проведення воркшопу, а і дуже калейдоскопічним містом, яке хочеться детально розглядати та глибоко відчувати. Його неспішний ритм, здається, існує поза часом, що ставало чудовим контрастом для інтенсивної дискусії про філософію, війну, цифрові технології та ШІ. Напевно, мій біг вулицями Будапешту, аби все встигнути, виглядав дещо дивакувато на тлі розміреності місцевих жителів.

Ця поїздка не була б такою цінною без прекрасних колег. Величезна подяка пані Софії та пані Тетяні, які не лише представили свої цікаві та ґрунтовні дослідження, але й активно долучалися до міжнародних дискусій, збагачуючи наш досвід та досвід іноземних колег. Їхні теми є надзвичайно актуальними, а думки – глибокими.

І, безумовно, моя глибока вдячність кафедрі філософії та факультету соціології і права за те, що побачили в мені потенціал і надали цю унікальну можливість. Це був надзвичайно цінний досвід, сповнений нових горизонтів і потужного імпульсу для подальших наукових досліджень.

Тетяна Онопрієнко

Протягом 27-28 листопада я взяла участь у міжнародному воркшопі, присвяченому філософії та технологіям, що відбувався у Будапештському університеті технологій та економіки. Виступи учасників були зосереджені на питаннях застосування штучного інтелекту в економіці, військових технологіях та медицині. Я активно включалася в обговорення виступивши з темою: “Ukraine’s experience in AI-enhanced warfare: between technology and ethics”. Штучний інтелект – це не просто всеохопна технологія, а нова ера людства. Тому, як на мене, такі міждисциплінарні обговорення є надзвичайно цінними.

Окрім наукової програми, я отримала цінний культурний досвід, відвідуючи історичні та мистецькі пам’ятки Будапешта. Особливо мене вразили архітектура та інфраструктура, які водночас демонструють історичну велич міста та продуманість сучасного простору.

Останні дні осені для мене стали надзвичайно насиченими новими знаннями, досвідом і яскравими емоціями!

Софія Баннікова

27-28 листопада я взяла участь у міжнародному воркшопі У Будапештському університеті. Я виступала з темою “Is AI replacing the artist?”. Найцікавішим досвідом для мене стала частина з обговоренням, коли мені ставили питання щодо моїх прогнозів про взаємодію АІ з мистецтвом.  Окрім участі – змогла поспілкуватись з багатьма іноземними колегами, обмінятись контактами для подальшої комунікації та співпраці.

Сергій Гераськов

Творчий дух Будапештського воркшопу, народжений за нашої спільної участі, створив синергію академічних досягнень учасників, сприяв глибокому нетворкінгу, надав інтелектуальний поштовх творчості та впевненості у тому, що українська наука і практика здатні повноцінно долучатися до пошуків актуальних відповідей на виклики у галузі філософії і соціальних технологій, знаходячи нові міждисциплінарні підходи до вирішення сучасних проблем. Такі можливості сьогодні є надзвичайно цінними для нас, науковців, особливо в умовах повномасштабної війни. Власне, ці думки я і намагався донести до колег у своїй пленарній доповіді на тему «Ctrl+Alt+Defend: Digital diplomacy in Ukrainian response to the Russian full-scale invasion».

Тішить, що організатори відзначили високий рівень підготовки наших студентів і аспірантів, а також їхню наукову зрілість. Усім їм надійшли пропозиції опублікувати результати своїх наукових досліджень на сторінках знаного наукового журналу «Information Society», що індексується у наукометричній базі Scopus (Q2). Це надихає й дозволяє сподіватися на подальший діалог. Переконаний, що участь у таких заходах відкриває нові можливості для розвитку взаємовигідного та конструктивного наукового, освітнього та культурного співробітництва.