13 грудня 2025 року відбувся щорічний традиційний захід Центру «Етос» (Центр академічної етики та досконалості в освіті «Етос» http://e-csr.org.ua/) , присвячений Дню прав людини на тему «Академічні права сучасного викладача в Україні: між автономією та регламентацією». Модераторкою виступила Надія Калашник, доктор наук з державного управління, професор, завідувачка кафедри публічного управління та адміністрування НЛТУ України (м. Львів). Пані Надія зробила вступне слово та задала тон дискусії, поставивши актуальні питання: Якою є автономія викладача між студентськими очікуваннями та суспільним запитом? Як знайти професійну рівновагу між нерозривними правами, обов’язками та академічною свободою, яку можливо реалізувати тільки в балансі. Академічна свобода як фундаментальне право викладача передбачає: вільно викладати, досліджувати та самостійно обирати форми, методи й засоби навчання; виявляти педагогічну ініціативу в навчальному процесі; розробляти авторські навчальні дисципліни, обирати матеріали і зміст курсу; впроваджувати інноваційні підходи; вільно поширювати знання та результати наукових досліджень. В якості меж і регламентації академічної свободи викладача було артикульовано: забезпечення якості освіти та суспільну відповідальність. Як нагальну необхідність було визначено потребу чіткого прописування сфери невтручання керівництва в діяльність викладача, оскільки з цього приводу немає чіткої регламентації, внутрішньої та міжінституційної домовленості.

У заході також взяли участь НПП кафедри філософії КПІ імені Ігоря Сікорського: Наталія Анацька, Наталія Денисенко, Тетяна Щириця, Марина Сторожик та Зося Кайс.

Марина Сторожик, викладачка кафедри філософії, виступила з доповіддю «Регламенти, стандарти і бюрократія: як уникнути надмірного контролю й зберегти якість освіти». Пані Марина загострила питання про те, що академічна свобода викладача завжди обмежена зовнішніми та внутрішніми регулюючими рамками у вигляді стандартів, навчальних планів, академічних годин і т.ін. Хоча при цьому, саме визначення академічної свободи передбачає свободу викладання, свободу від втручання і неправомірного впливу адміністрації на діяльність НПП, свободу досліджень, можливість вносити пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу. Вказані складники академічної свободи і регулятивний контроль для забезпечення якості освіти у вигляді стандартів, навчальних планів потребують свого подальшого узгодження, віднаходження балансу та гнучкості.

Лілія Сиротенко (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) своєю доповіддю «Академічна доброчесність – це право чи свобода у вищій школі?» акцентувала на важливих проблемах, які учасники зустрічі живо обговорювали в ході фахової дискусії. Щодо питання академічної доброчесності як свободи викладача вищої школи було поставлене питання про те, як було б можливо вдосконалити систему звітування про здобутки викладача, а саме мінімізувати витрати часу та ресурсів на звіти, з метою приділення більшої уваги безпосередньо науковій та педагогічній діяльності.

Також обговорювалася проблема трансформації сучасних цінностей освіти в умовах дистанційного навчання та кризи війни. Зокрема такий прояв цих змін, як те що сучасні студенти маніпулюють викладачами, апелюючи до своїх прав, при цьому забувають про свої обов’язки. В цьому випадку  викладач постає суто як обслуговуючий персонал, який зобов’язаний надати якісну послугу в односторонньому порядку. Враховуючи високі вимоги до викладачів, постає слушне питання про межі такої поведінки, в яку керівництво не втручається, тобто по суті питання про свободу викладача.

Було акцентовано на необхідності створення рівних і гідних умов праці для НПП, торкнулися неприпустимості мобінгу та цькування в науково-освітньому процесі, необхідності їхнього запобігання через забезпечення прав викладачів щодо академічної свободи, захисту честі та гідності, доступу до інфраструктури та ресурсів, справедливого оцінювання результатів діяльності, свободи думки і вираження поглядів у рамках професійної діяльності, що гарантує професійний розвиток.

У фінальній частині зустрічі Руслан Бельтюков, засновник та керівник «Української бізнес-школи», «Львівської школи керівників бізнесу» та «Першої жіночої школи бізнесу» надав рефлексії обговорюваних проблем крізь призму приватної освіти. Пан Руслан зауважив, що в приватному навчанні місце регламентів займає академічна привабливість і цінність, економічна доцільність визначається глибиною експертності, високим рівнем наукових досліджень та аналітики, тому заклад освіти не вимагає, а навпаки стимулює працювати так, як треба, зокрема, через матеріальну мотивацію.

Зустріч загалом та фахова дискусія зокрема проходили в теплій та творчій атмосфері. Попри технічні складності науковий захід відбувся. Поставлені проблеми є актуальними і потребують свого подальшого дослідження і фахового обговорення.