Науково-педагогічні працівники кафедри філософії беруть участь в Робочій групі з розробки професійного стандарту «Ерготерапевт».
Проєкт Rehab4U провів перше в Україні масштабне дослідження кадрового потенціалу ерготерапевтів, аби краще зрозуміти реальний стан справ у цій ключовій реабілітаційній професії.
Дослідження охопило 72% медзакладів, що надають реабілітаційні послуги в межах Програми медичних гарантій, а також майже половину членів професійної спільноти Українського товариства ерготерапевтів.
Аналітичні дані свідчать про низку системних викликів. Станом на кінець 2024 року в електронній системі охорони здоров’я зареєстровано 1881 ерготерапевта. З них 1609 уже працюють у медзакладах, що законтрактовані за реабілітаційними пакетами. Водночас лише 62 фахівці здобули профільну освіту за спеціалізацією «Ерготерапія». Це означає, що понад 1800 фахівців зобов’язані пройти цикл спеціалізації тривалістю 6 місяців до 1 січня 2028 року, аби продовжити роботу на законних підставах.
Проблему ускладнює низький рівень обізнаності щодо цих вимог: понад 30% опитаних не змогли впевнено відповісти, чи необхідне їм проходження спеціалізації. Тим часом система освіти наразі не може задовольнити потребу в нових кадрах — станом на 2024–2025 навчальний рік лише 5 університетів здійснюють підготовку магістрів за спеціалізацією «Ерготерапія», на якій навчаються всього 56 студентів.
Професійна структура має помітний дисбаланс. Серед опитаних членів профспільноти 95,77% становлять жінки. Крім того, найбільше ерготерапевтів зосереджено в Києві, Київській та Дніпропетровській областях. Тоді як у Херсонській, Донецькій і Миколаївській їхня кількість є мінімальною.
Опитані фахівці оцінюють власні знання як середні або дещо вищі за середні. Водночас вони визнають наявність суттєвих прогалин у практичних навичках — зокрема, у сфері аналізу повсякденних занять, адаптації середовища та підбору допоміжних засобів реабілітації. Попри те, що чимало медзакладів мотивують участь у заходах підвищення кваліфікації, акценти часто зміщуються у бік окремих нозологій, а не системного опанування ерготерапевтичного підходу, який є ядром професії.
- Як можна посилити кадровий потенціал ерготерапевтів в Україні?
Для покращення ситуації у сфері підготовки та підтримки фахівців доцільно зосередитися на кількох ключових напрямах. Передусім — створення уніфікованої, стандартизованої програми спеціалізації з чітко визначеними цілями, уніфікованими матеріалами та критеріями оцінювання. Це дозволить забезпечити однаковий рівень підготовки для всіх фахівців, які не мають профільної освіти, але вже працюють за фахом.
Для моніторингу професійного розвитку фахівців можна використовувати онлайн-інструменти самооцінки та формати на кшталт супервізій чи менторства. Водночас важливо проводити інформаційні кампанії щодо спеціалізації, а також підтримувати університети й профорієнтацію студентів для залучення нових кадрів.
У регіонах із низьким кадровим покриттям доцільно розглядати механізми контрактування фахівців із сусідніх громад із компенсацією витрат на проїзд та забезпеченням матеріально-технічної бази. Актуальним залишається й формування постійно оновлюваної бази даних про кадровий потенціал, що дозволить ефективно планувати розвиток професії на національному, регіональному та місцевому рівнях.
————
Проєкт Rehab4U став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу.
