Команда кафедри філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського інтенсивно працює на V воркшопі з філософії і технологій, що цими днями проходить у Будапештському університеті технології та економіки (м. Будапешт, Угорщина).
Разом з фахівцями з усієї Європи обговорюємо широке коло питань, пов’язаних з освітою, етикою ШІ, епістемологією інженерії та метафізикою артефактів, соціальними і медичними технологіями, цифровою дипломатією та війною.
Далі – більше новин.
Звітна конференція трудового колективу ФСП відбулася 25 листопада 2025 року. На порядку денному щорічний звіт декана ФСП Олени Акімової про роботу факультету соціології і права.
У розділі: наші досягнення, параграф 7, йшлося про акредитацію з оцінкою Б за двома напрямами, де було зауважено, що єдина кафедра філософії звітувала одночасно за двома напрямами з результатом біль ніж задовільним – на рівень Б.
У жовтні-листопаді 2025 року в КПІ імені Ігоря Сікорського пройшов цикл лекцій «Антропологія і безпекові студії», до якого долучилися студенти спеціальностей 231 Соціальна робота, 053 Психологія, які в цьому семестрі вивчають курс «Глобальна безпека» з викладачем, доцентом кафедри філософії Сергієм Гераськовим, а також аспіранти і викладачі факультету соціології і права.
Запрошений лектор – доктор Джованні Ерколані, науковий співробітник дослідницької групи «Society and Culture» Університету Мурсії (Іспанія) та член Королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії – поділився своїм досвідом й запропонував подивитися на безпекову проблематику під кутом антропології.
У своїх лекціях професор Ерколані розглянув обмеження, які ортодоксальне розуміння безпеки наклало на поняття «безпека» та «небезпека» під час Холодної війни; проаналізував появу нових міжнародних середовищ безпеки, що постали після падіння Берлінського муру; наголосив на необхідності роботи над створенням антропології безпеки, яка, натхненна принципами людської безпеки та позитивного миру, активно сприятиме розвитку знань про безпеку, що не потраплять у пастку небезпечного інтерпретаційного кола парадоксу безпеки та безпекової параної. Надзвичайно цікавою стала розповідь Джованні Ерколані про досвід польової роботи антропологом у Лівані (місія UNIFIL), особливості роботи як з військовими, так і з цивільним населенням. Звичайно, не залишилась поза увагою і ситуація в Україні, що активно обговорювалась під час кожної зустрічі й ставала предметом запальних дискусій. На одній із лекцій на учасників чекав сюрприз – до бесіди долучився доктор Федеріко Пріцці, соціокультурний антрополог, знаний експерт ООН і НАТО з питань цивільно-військового співробітництва (CIMIC), який поділився власним унікальним досвідом переговорів у кризових зонах.
Лекції викликали велике зацікавлення слухачів, адже у них було охоплено широке коло актуальних питань, від еволюції НАТО до Революції Гідності й від ідентичності, міфів та ритуалів до політичного страху. Кафедра філософії щиро дякує професору Ерколані за підтримку і запрошує до подальшої співпраці та спільних проєктів!
Вітаємо нашу чарівну магістрантку Мітлицьку Ніну (СР-51 МП) з проходженням у фінал «КПІ АРТ». Запрошуємо всіх підтримати її виступ 19 листопада 2025 року о 17:30 у приміщенні ЦКМ. Тримаємо кулачки !!!
Оголошуємо фіналістів конкурсу талантів “КПІ АРТ 2025”!
Після двох яскравих днів відбіркових етапів, десятків емоційних виступів та неймовірної підтримки залу – ми раді представити тих, хто проходить далі та боротиметься за перемогу на великій сцені!
Гурти:
• Гурт «Рок-н-рол третьої хвилі» (ІПСА)
• Гурт «СЕРПЕНЬ» (ІСЗЗІ)
• Гурт «ГРИБИ ПІВОНІЇ» (ФІОТ)
Гра на музичних інструментах:
• Кльован Роман (ФІОТ)
• Тітов Болеслав (НН ММІ)
• Нагорний Владислав (ІСЗЗІ)
Вокал:
• Севериновська Софія (НН ІАТ)
• Мітлицька Ніна (ФСП)
• Синчук Маріанна (ФБМІ)
• Харчук Каріна (ФЕЛ)
• Невмержицька Софія (ФЛ)
• Галій Серафим (ФСП)
• Сидоренко Микита (НН ІАТ)
• Йовенко Анна (ІСЗЗІ)
Театр:
• Березенко Ольга (ПБФ)
• Дрянних Нікіта В (ІПСА)
Хореоргафія:
• Номер «МОНАРХ» (команда ІССЗІ
• Іванкова Ярина (ВПИ)
• Номер «MIX TEEM BATTLE» (ІСЗЗІ)
• Гуржій Марія (ФСП)
Де: Центр культури та мистецтв
Коли: 19.11.2025, початок о 17:00
Твій Центр консолідації студентів в телеграм та інстаграм.
Якщо маєш питання або пропозицію, пиши в наш телеграм-бот.
ЛІСОВА ПІСНЯ – прослава єднання людини і природи!
Прем̓єра драми-феєрії «ЛІСОВА ПІСНЯ» відбулася у КИЇВСЬКОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ТЕАТРІ ЛЯЛЬОК: ЗАМОК НА ГОРІ – 01.11.25р. Це був яскравий театральний вечір – атмосфера свята і мистецтва. На дійстві були присутні науково-педагогічні працівники ФСП і кафедри філософії.
Геніальний твір – «діамантовий вінець Українки» (М. Рильський) – ожив на сцені в новому прочитанні та творчому осмисленні нерозривного зв’язку людини з природою. Даний контекст дає змогу вести мову про потребу природної картини світу, в якій стверджується необхідність цілісності, єдності світу й людини, відповідальності людини за природу, гармонізації співіснування світу людини і світу природи.
Фольклорно-міфологічний матеріал твору, який Леся Українка пропустила крізь свою душу, допомагає дійти до глибоких філософських осягнень смислу людського життя, ствердження рятівної сили краси для світу, прихованої у високій, світлій духовності людини, в її здатності віднаходити гармонію у співвідношенні людини і природи. Ідея поєднання і гармонії цих світів – зберегти первозданність рослинного і тваринного світу й чистоту людської душі, яка здатна красою і сенсом одухотворювати цей світ. Адже істинне життя полягає в тому, щоб бути частиною природи, відчувати її красу і мати в серці «невмирущі сили життя». Саме наближення людини до природи є орієнтиром на шляху до ідеалу гармонії світу людини і світу природи, способом самовдосконалення, одухотворення світу в цілому через ті сили, які приховані в духовному єстві людини.
У виставі вдало відтворено історію розвитку людської душі крізь призму історії кохання як оспівування тої великої любові, яка керує сонцем і зірками, і всім сущим. Найчарівніша мить вистави – кохання Мавки й Лукаша. Тільки коли картина гармонії світу в першій дії (весняний пейзаж) увінчується взаємним коханням, вона набуває завершеності й довершеності. Останнє допомагає збагнути засадничість любові для світу і збереження життя, що вона також може надавати смисл і бути надметою всього.
Провідна ідея невмирущого твору – ствердження рятівної сили краси для світу. Краси в гармонії єднання людини з природою, жертовній любові й здатності прощати. Така краса здатна очищувати і відроджувати як людину, так і світ в цілому.
Закінчується вистава життєствердною думкою про вічність буття, невмирущу силу кохання, велич людини, здатної через привнесені в світ життєдайні смисли і красу, одухотворювати буття.
Текст: Анацької Наталії, Денисенко Наталії.
У Національному центрі «Український Дім» відбувся книжковий фестиваль «Фундамент: історії про культуру», де було презентовано книгу філософського репортажу «Життя на межі: Україна, культура та війна» літературознавиці Тетяни Огаркової та філософа Володимира Єрмоленка. Ця книга видавництва «Дух і літера» постала як результат осмислення волонтерських поїздок на прифронтові та деокуповані території у 2022-2024 рр..
«Життя на межі» – книга – захоплення своєю країною, її ландшафтами, краєвидами, історією та культурою. Вона є спробою осмислення реальності цієї війни та концептуалізації досвіду війни, його осягнення на рівні філософської рефлексії як спроби пояснення того, що з нами відбувається, що значить бути в ситуації війни, агресії, ситуації зіткнення зі смертю, втрати близьких людей і тотальної руйнації звичного життя.
Це книга – переосмислення багатьох філософських ідей, таких засадничих категорій людського буття, як час, простір, життя, смерть, реальність, історія, культура, які набувають нових конотацій і вимірів з точки зору розгортання нового досвіду війни, досвіду життя на екзистенційній межі та його вплетення в контексти європейської та світової філософії. Осмислюючи досвід війни, у свої міркування Тетяна і Володимир залучають ідеї, концепти таких філософів, як Б. Паскаль, Ш. Монтеск’є, Г. Сковорода, А. Шопенгауер, А. Бергсон, З. Фройд, М. Гайдеґер, Ж.-П. Сартр, Г. Арендт, М. Фуко, Ж. Дерріда, Ф. Фукуяма, та інш., сперечаються з ними, спираються на них.
Книга «Життя на межі» є яскравим прикладом того, що українці не тільки боряться, страждають і є свідками страшних злочинів проти людяності, а й здатні «мислити за темних часів», – це також боротьба за суб’єктність, – осмислювати свою реальність, порівнювати її з історією культури, проводити паралелі поміж ситуацією України і Європи, пояснювати Україну світові. «Щоб зрозуміти Європу, треба зрозуміти Україну».
Це книга – усвідомлення універсальності та важливості досвіду війни і для всіх інших людей, в тому числі й за межами України.
Це книга – свідчення, сповнена історіями людей, в яких лунають голоси тих, кого вже немає, хто мав би ще жити, якби не ця війна. Вони оприявнюють ту безодню ненависті, зла, яке не зупиняється, прагне нас поглинути і знищити. Ці свідчення війни стають зберігачами пам’яті про тих, хто незворотно зник у розломах історії. «Слова потрібні, щоби покликати імена тих, кого вже з нами нема. Ми вигризаємо ці слова з темряви мовчанки та німоти. Ми називаємо реальність по-новому».
«У війні люди помирають не просто так. Вони завжди помирають за когось. Жодна смерть уже не є приватною справою. Вона не лише засмучує – вона забов’язує. Вона є початком, а не лише кінцем. У війні ти розумієш: сьогодні ти не помер через те, що хтось загинув. Хтось захистив твоє життя – життям своїм. І тому кожна смерть – це зв’язок. Кожна смерть нас примножує. Кожна смерть збагачує нас на імена…Ми хочемо, щоб ці імена пустили коріння. Коріння в небеса».
«Реальність війни нагадує нам, що деякі люди можуть знову стати звірами».
Це книга – осмислення природи російського зла, феноменів злочину без покарання і покарання без злочину, безправ’я, насилля і засобів знищення, тиранії, імперіалізму.
Це спроба по-новому помислити засадничі аспекти людського буття – образ дому, повернення, коріння, турботи, довіри, краси, любові. Під впливом досвіду війни вони набувають нових глибинних вимірів.
Це книга – опора, на яку можна спертися у віднаходженні сенсів, важливих для кожного з нас.
«Під час війни кожен стає зв’язківцем. Твоє життя втрачає сенс, якщо воно не пов’язано з життям інших… Сили в тобі з’являються тільки тоді, коли ти не починаєш, а продовжуєш; не завершуєш, а передаєш далі. Коли ти всередині ланцюга. І робиш те, що не ти починав і що не тобі завершувати. Так твій мікрокосм стає макрокосмом. Так ти втрачаєш себе, щоби себе набути».
Це книга – роздуми про українську історію, українську культуру та її долю, Розстріляне відродження, ідентичність і про те, що значить бути українцем, бути вкоріненим у свою землю: «українці чіпляються за реальність. Реальність землі, реальність свого села, реальність своїх садів. Ми ніколи не хотіли звідси йти… Українці вросли у реальність. Вони пустили в неї коріння. Можливо, саме тому їх так складно перемогти».
Це книга – про стійкість і незламність.
І ще це книга про те, що попри все життя перемагає смерть: «там, де є людина і земля, завжди буде сад. Пісень, божественних і людських».
Мабуть, вперше в Україні інтелектуали намагаються через філософський репортаж осмислити ситуацію людського буття в умовах війни. Такі філософські рефлексії потребує не тільки український читач, а й європейський. Зокрема, незабаром у видавництві Gallimard у Парижі вийде переклад «Життя на межі: Україна, культура та війна» французькою.
Текст: Наталія Денисенко
Вже традиційно на початку листопада проходить Семінар для шахових тренерів від Федерації шахів України та шахової школи «Дебют», керівником якої вже багато років є Сергій Ставрояні, кандидат філософських наук, в минулому – викладач нашої кафедри. В 2024 році семінар проходив в КПІ імені Ігоря Сікорського, а цього року учасникам гостинно відкрив свої двері Київський національний університет будівництва та архітектури.
Серед інших, спікеркою виступила викладачка дисциплін, спрямованих на особистісний розвиток (Іміджелогія, Еристика, Філософське консультування), к.філос.н. Зося Кайс. Говорили на тему цінності ефективного діалогу в особистому житті та професійній діяльності.
Пані Зося наголосила на важливості всебічного розвитку та професійного самовдосконалення тренерів з шахів, оскільки на них покладається величезна відповідальність не лише в навчанні учнів інтелектуальній грі, а також у вихованні особистостей, які вміють мислити, приймати рішення, відстоювати свою позицію та перемагати. А щоб перемагати, потрібно мислити як переможець.
29 жовтня 2025 року відбулася гостьова лекція на тему “Консультування у соціальній роботі як мистецтво професійної взаємодії” для студентів 1 курсу спеціальності “Соціальна робота та консультування” КПІ ім. Ігоря Сікорського” та студентів магістрантів спеціальності “Соціальне забезпечення” Черкаського державного технологічного університету.
Лекцію провела Катерина Олександрівна Кулава, докторка філософії з соціальної роботи, доцентка кафедри соціальної роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Окрім студентів на лекції були присутні викладачі. Говорили про соціальну послугу-консультування, перевіряли себе – на якому рівні ми володіємо активним слуханням, про навички ефективного соціального працівника у процесі консультування.
Сподіваємося, що такі зустрічі стануть вже традицією та гарною співпрацею між вищими навчальними закладами.
Надзвичайно цікава бесіда відбулася 21 жовтня 2025 року в програмі «Реконструкція» на Українському радіо. Запрошеним гостем став Сергій Гераськов, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії КПІ імені Ігоря Сікорського та японіст.
Говорили про роль жінки в японському суспільстві. Приводом для бесіди стало обрання лідером найстарішої в Японії провідної політичної партії (ліберально-демократичної) «залізної леді» японської політики Санае Такаїчі. Вперше в історії жінка стала лідеркою політичної партії, а за дивним збігом, в день виходу програми в ефір вона була обрана прем’єр-міністром.
«Японія гарна тим, що для кожного вона своя», – Сергій розвінчав міфи про Японію, як країну самураїв та гейш, трудоголіків та чайних церемоній. Привідкрив таємницю гейші як унікального феномену японської культури, проілюстрував прикладами з історії підґрунтя сучасного проєкту гендерної рівності в Японії.
Поговорили про безпрецедентну альтернативу жінці-товару – субстанційній рівності жінок та чоловіків, затвердженій Конституцією Японії, написаній за 6 днів в 1946 році за участі українки Беати Сироти. А також сучасній тенденції до самотності та економічної самостійності як свободи сучасних жінок Японії.
Сергій зауважив на суперечливості на невизначеності шляху, яким далі крокуватиме японське суспільство.
Бесіду вела Олена Шарпанська
Завідувач кафедри КПІ ім. Ігоря Сікорського, Роман Михайлович Богачев взяв участь у засіданні Ради UEMS, яке відбулося в Тбілісі, Грузія, 17-18 жовтня 2025 року.
На зустрічі зібрались представники держав-членів, секцій та рад UEMS для обговорення ключових досягнень, поточних проектів і майбутніх ініціатив у межах організації. Даний захід став чудовою нагодою для зміцнення співпраці та обміну думками колег з усієї Європи.
Далі буде.
