6 травня 2022 р. кафедра філософії разом з іноземними партнерами продовжила засідання Круглого Столу «НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ ВІДСІЧІ ЗБРОЙНІЙ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ».
Ініціатива ФСП, підтримана кафедрою, заслуговує окремої поваги, оскільки учасники наразі мешкають в різних куточках планети, у різних часових поясах, а частина спікерів перебувала в Україні, в укриттях під сиренами і щохвилинній тривозі. Тим не менш більше трьох годин тривало плідне спілкування майже без технічних збоїв, за що окрема подяка к.філос.н., доценту Сергію Гераськову, який керував віртуальним простором зустрічі. Завідуючий кафедрою к.філос.н. Роман Богачовурочисто відкрив захід, підкреслюючи гостру актуальність розмови, і побажав усім учасникам миру та співтворчості. Д.філос.н ., професор кафедри Марина Препотенська з урахуванням свого наукового та журналістського досвіду ефективно змодерувала комунікацію. Приємно відзначити, що серед більше, ніж півсотні присутніх у ZOOM, були також студенти та аспіранти КПІ. Оскільки кафедра філософії окрім безпосередньо філософських дисциплін має випускаючу спеціальність «Міжнароднісоціальні проекти та волонтерська діяльність», виступи було сконцентровано у двох напрямках: філософське осягнення проблем війни та розповіді про соціальні програми підтримки українців в самій державі і за кордоном, де більше 5 млн українців отримали статус біженців.
Промовці розгорнули широку панораму європейських програм та акцій солідарності з Україною, провели історичні та філософські паралелі щодо подій. Давній партнер кафедри, генерал грецької армії доктор філософії Йоргас Папас (Афіни) поділився роздумами про проблеми архітектурної безпеки у період війни, доповнюючи розповідь яскравою презентацією. Аспірантка кафедри Оксана Терещенко забезпечила якісний переклад і розповіла у свою чергу про грецькі програми допомоги Україні. Доктор філософії, екс-директорка Департаменту культури КМДА Яна Барінова (Київ-Відень) окреслила перспективи культурного відродження країни, розповіла про захист культурної спадщини України під час воєнних дій та про соціокультурні антивоєнні акції в Європі. Науковець і громадянська активістка Ліна Барінова (Відень) показала фото і відео гуманітарних акцій та перформенсів в Австрії й зокрема – свій виступ на 40-тисячному стадіоні Відня із закликом до австрійців всіляко підтримати нашу державу. Молодий, але вже відомий в Європі дослідник і політолог Ніколя Імбер (Париж) надав докладну ілюстровану інформацію та аналітику щодо гуманітарних програм Франції для українців. Наша давня й улюблена колега з Болгарії, професор Великотирновського університету, член Болгарської Академії наук і мистецтв, письменниця і поетеса Ваня Ангелова (Велико Тирново) поділилася інформацією про дії болгарського уряду щодо гуманітарної допомоги Україні, прочитала свої зворушливі вірші про події.
Велику зацікавленість викликала доповідь Сергія Гераськова про те, як сприймають сучасні трагічні події в Україні японці, і як в їхній уяві кардинально змінюється імідж нашої країни, народжується глибока повага до українського народу, його історії та боротьби. Глибокий аналіз дискурсивних практик за умов воєнного стану представила к.філос.н., доцент кафедри Тетяна Щириця. Активну участь в обговоренні тем узяла ст. викладач Наталія Денисенко. Група студентів ФСП підготовила і прокоментувала презентації щодо волонтерських програм допомоги фронту і мешканцям України, висвітлила аспекти інформаційної війни як частини агресії Росії проти України .
Згодом зазначимо, що такі заходи, як і загалом – відновлення освіти в українських вишах і школах – це ще один духовний подвиг українців. У процесі обговорення проблем стало зрозуміло, що відсіч збройній агресії відбувається не тільки із зброєю в руках, а й в усіх інших можливих формах, що Україна назавжди отримала суб’єктність на світовій арені та обов’язково вийде переможцем з цієї битви з рашизмом! Слава героям!
[su_image_carousel source=”media: 3794,3797,3798,3804,3805,3806,3808,3796,3803,3795,3799,3800,3801,3802,3807″ crop=”none” image_size=”full”]
Управлінські рішення в системі трансплантології у сучасних умовах