Спільний проєкт з КМДА “Комплексна соціальна адаптація“
Проект: “Соціальна адаптація як філософія буття під час військової загрози“
Проект: “Проект центру моніторингу й протидії дезінформаційного впливу на суспільну свідомість”
Проект: “Стратегічне прогнозування DRC” (The DRC Strategic Foresight Project)
детальніше за посиланням
Проект: “Переклад зарубіжних філософських творів українською мовою“
Інші проекти:
- Проєктна заявка «Вплив цифрових інструментів на діяльність релігійних організацій в Україні в умовах пандемії COVID-19», Конкурс Фонду Конрада Аденауера в Україні на підтримку актуальних суспільно-політичних дослідницьких проектів українських університетів (А022-2021 від 18.11.2021)
- Проєктна заявка «Church and War: Religious Dimension of the War in Ukraine», IU-Ukraine Non-Resident Scholars Program (А042-2022 від07.2022)
- Проєктна заявка «Church on Fire: Religious Freedom and Religiously Motivated Persecutions in Times of the Russian Invasion of Ukraine», (А043-2022 від 10.08.2022)
- Проєктна заявка «Church Online: Digitalization and Religious Communities in Ukraine in Terms of COVID-19 Pandemic», The Independent Social Research Foundation Flexible Grants for Small Groups (FG9), (А055-2022 від 25.10.2022)
- Проєктна заявка «(Un)Secularization for Japanese and Ukrainian Identity: A Comparative Perspective», U4U Non-Residential Fellowship Program (А057-2022 від 28.10.2022)
- Проєктна заявка «Covering the War in Ukraine: Japanese Scholars’ Voices», Japanese Studies Fellowship Program (For Scholars and Researchers) [RJS-FW 2023] (А067-2022 від 17.11.2022)
- Проєктна заявка «Carthage Must be Destroyed: Shaping Memory Politics in Ukraine in Terms of War», BMBF/ZOiS Fellowships for Ukrainian Scholars (на реєстрації)
Волонтерський онлайн проект «ТІРЕСІЙ»
Волонтерський онлайн проект «Тіресій» – безоплатна діяльність колективу викладачів кафедри філософії ФСП КПІ ім. Ігоря Сікорського в якості агентів соціальної роботи, кураторів груп із клієнтами – студентами спеціальності «соціальна робота» цієї кафедри (із перспективою залучення партнерів – кафедр інших університетів) на основі zoom комунікації. Мотивацією даної діяльності є усвідомлення членами колективу кафедри того факту, що студенти, які формувались, перебуваючи під опікою (поради, можливість бачити приклади культури поведінки, цінні настанови, смислові орієнтири) своїх наставників – викладачів, та відчували згуртованість колективу: студентського, аспірантського, викладацького складу кафедри, наразі опинились у ситуації ізольованої локації й єдиного формату взаємодії: навчального процесу в онлайн комунікації. Отже, необхідним є створення умов, ініціювання інформаційних майданчиків неформальної взаємодії із можливістю реалізації культурних заходів консолідації колективу для здійснення соціально виховних, ціннісно-орієнтуючих намірів викладачами кафедри, які усвідомлюють власну відповідальність за майбутнє студентів, сфера діяльності яких – соціальна робота.
Онлайн-зустріч «Віртуальне ЛЕГО – свято студентського життя після сесії”
Онлайн-комунікація «Віртуальна зустріч – мануальна творчість»
Проект випускників кафедри філософії – літклуб Leport
Leport зареєструвано як громадська організація «Літературна платформа Лепорт»
Leport регулярно проводить відкриті лекції на теми, пов’язані з філософією та мистецтвом, бере участь у Школі першокурсника КПІ.
Leportik – розвиваючий клуб для дітей і батьків. Більшість організаторів «лепортіка» стали працювати в школах, студіях, дитячих садках тощо.
У 2017 році ГО «Літературна платформа Лепорт» взяла участь у конкурсі проектів від Громадського бюджету Києва (ГБК). Результатом стало відкриття в Бібліотеці КПІ освітніх студій Гретера і Криванека.
Четверо учасників літклубу Leport (троє з яких – випускники кафедри) вирішили продовжити своє навчання у КПІ, ставши аспірантами кафедри філософії у 2018 році започаткували щорічну міжнародну науково-практичну конференцію в КПІ, присвячену філософії та культурі в хронотопі технічного університету.
В 2018 році Leport розробив власну просвітню та розважальну програму на українському інтернет-телебаченні UKRLIFE.TV
У березні 2018 року з ініціативи Leport у КПІ було створено популярний дискусійний клуб – «Гармата»
Проект: Фонтан Сковороди
Григорій Сковорода (1722-1794)
у 2022 році – 300 років з дня народження
Опис проекту:
Григорій Сковорода першим адаптував твори давньогрецьких філософів для української культури і академічної освіти. Вивчивши твори Платона і його послідовників у Києво-Могилянській академії, він створив на їх основі свою систему поглядів і став одним з найбільш яскравих українських філософів.
Твори Сковороди видали вже після його смерті, проте ще за життя мислителя їх переписували від руки — такими вони стали популярними. А його вірші Всякому місту — звичай і права, всяка тримає свій ум голова були у репертуарі мандрівних музикантів-кобзарів.
Сродна праця — найбільш популярна тема роздумів Сковороди. Філософ вважав, що кожна людина повинна знайти своє призначення в житті і займатися тим, до чого має найбільшу прихильність. Тоді вона зможе бути в гармонії з собою і світом. В іншому разі, коли люди займаються «несродною працею», землю наповнює зло.
Інша тема — нерівна рівність — зображена на сучасній 500-гривневій купюрі. Філософ порівнює Бога з фонтаном, який вирує водою і наповнює нею посудини, що стоять навколо. Хоча в посудин є рівна можливість отримати достатньо води, всім дістається залежно від їх обсягу, а він у кожної різний. У цій метафорі посудини — це люди. Для подолання такої нерівності і потрібно знати свій обсяг, іншими словами, знайти «сродну працю».
Пояснення проекту:
Фонтан «Нерівна всім рівність»
Сковорода мислить символами. Більшість з них він запозичує з Біблії або з амстердамської книги ХVІІ ст. «Емблематика і символіка». Але виключенням є символ фонтану, який він ілюструє своїм власним малюнком.
У творі «Разговор, называемый алфавіт, или Букварь мира» Варсава малює фонтан і, надаючи йому Божественного звучання, пише:
«БОГ богатому подобен Фонтану, наполняющему различные сосуды по их вмѣμстности. Над Фонтаном надпись сїя: «НЕ РАВНОЕ ВСѢМ РАВЕНСТВО». Льются из разных трубок разные Токи в разные Сосуды, вкруг Фонтана стоящїе. Меншїй сосуд менѣе имѣет. Но в том равен есть большему, что равно есть полный».
Кожна з посудин, що стоять навколо фонтану символізує людину, особистість, що різниться одна від іншої за багатьма вимірами. Так і посудини різні за розміром, формою, об’ємом, але вони рівні в тому, що однаково повні. Господь любить усіх рівно і кожного наповнює за потребою, кожному дає право вибору. Фактично такою побудовою фонтану філософ заперечує принцип «рівної рівності»: «И что глупее, как равное равенство, которое глупцы в Мір ввесть всуе покушаются?»
Огорожа навколо фонтану символізує непростий шлях до Бога кожної людини. На цьому шляху людина повинна подолати безліч різних перешкод.
Ліани, які в’ються навколо стовпів огорожі – це символ людського прагнення до Бога. Згадаємо спіралеподібний посох Сковороди, виготовлений самим богословом. Якраз спіраль символізувала поступове сходження самого мислителя до Всевишнього). Саме цим моментом він підкреслює поступовість (крок за кроком) цього непростого процесу.
Мозаїчна основа монумента фонтану – символ джерела божественної благодаті – сонячні промені в динаміці руху до центру композиції. Кожна лінія-промінь плавно переходить в об’ємний символ Сонця – джерела життя.
Диск на верхівці центральної споруди і є сама Божа благодать, яка через водні струмені передається людям. Сам же філософ у своїх творах не втомлюється підкреслювати, що коло (циркуль), куля, сонце схожі на Бога тим, що вони не мають ні початку ні кінця.
Ескіз проекту:
Візуалізація:
